<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.5-Based Variant V1.1//EN" "dtd/kdedbx45.dtd" [
<!ENTITY kile "<application
>Kile</application
>">
<!ENTITY latex "L<superscript
>A</superscript
>T<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY pdflatex "PDFL<superscript
>A</superscript
>T<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY tex "T<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY tetex "<application
>teT<subscript
>E</subscript
>X</application
>">
<!ENTITY texlive "<application
>TeX Live</application
>">
<!ENTITY bibtex "BibT<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY makeindex "makeindex">
<!ENTITY kbibtex "KBibT<subscript
>E</subscript
>X">
<!ENTITY kbib "KBib">
<!ENTITY asymptote "Asymptote">
<!ENTITY imagemagick "<application
>ImageMagick</application
>">
<!ENTITY dvipng "<application
>dvipng</application
>">
<!ENTITY makeidx "<application
>makeidx</application
>">
<!ENTITY cjk "<abbrev
>CJK</abbrev
>">
<!ENTITY ucs "<abbrev
>ucs</abbrev
>">
<!ENTITY % addindex "IGNORE">
<!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE">
<!ENTITY javascript "<application
>JavaScript</application
>">
<!ENTITY include-section-scripting SYSTEM "scripting.docbook">
<!ENTITY include-section-usermenu SYSTEM "usermenu.docbook">
]>
<book id="kile" lang="&language;">
<bookinfo>
<title
>Підручник з &kile;</title>
<authorgroup>
<author
><firstname
>Jonathan</firstname
><surname
>Pechta</surname
></author>
<author
><firstname
>Federico</firstname
><surname
>Zenith</surname
> <affiliation
><address
><email
>federico.zenith@member.fsf.org</email
></address
></affiliation
></author>
<author
><firstname
>Holger</firstname
><surname
>Danielsson</surname
> <affiliation
><address
><email
>holger.danielsson@versanet.de</email
></address
></affiliation
></author>
<author
><firstname
>Thomas</firstname
><surname
>Braun</surname
></author>
<author
><firstname
>Michel</firstname
><surname
>Ludwig</surname
> <affiliation
><address
><email
>michel.ludwig@kdemail.net</email
></address
></affiliation
></author>
<author
><firstname
>Felix</firstname
><surname
>Mauch</surname
> <affiliation
><address
><email
>felix_mauch@web.de</email
></address
></affiliation
></author>
<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
>
</authorgroup>
<copyright>
<year
>2003</year>
<holder
>Jonathan Pechta</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2003</year
><year
>2005</year
><year
>2006</year>
<holder
>Federico Zenith</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2005</year
><year
>2006</year
><year
>2012</year>
<holder
>Holger Danielsson</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2007</year>
<holder
>Thomas Braun</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2007</year
><year
>2011</year>
<holder
>Michel Ludwig</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2011</year>
<holder
>Felix Mauch</holder>
</copyright>
<date
>22 травня 2011 року</date>
<releaseinfo
>2.1</releaseinfo>
<legalnotice>
&FDLNotice;
</legalnotice>
<abstract>
<para
>&kile; — це оболонка і редактор для файлів вихідних текстів &tex; і &latex;. </para>
</abstract>
<keywordset>
<keyword
>KDE</keyword>
<keyword
>kdenonbeta</keyword>
<keyword
>Kile</keyword>
<keyword
>LaTeX</keyword>
<keyword
>TeX</keyword>
</keywordset>
</bookinfo>
<chapter id="preface">
<title
>Передмова</title>
<sect1 id="preface_sect">
<title
>Вимоги</title>
<para
>Щоб можна було користуватися &kile;, вам слід встановити наступні компоненти у вашу систему:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><ulink url="http://www.kde.org/"
>K Desktop environment (&kde;)</ulink
>: &kde; — це популярне стільничне середовище з відкритим кодом.</para
></listitem>
<listitem
><para
><ulink url="https://qt.io/"
>&Qt;</ulink
>: &Qt; — це написана на C++ бібліотека для створення графічного інтерфейсу і програм для роботи у мережі, потрібна для збирання &kile;.</para
></listitem>
<listitem
><para
><ulink url="http://www.ctan.org/"
>&latex;</ulink
>: високоякісна програма для верстання документів. Швидше за все, вам потрібен пакунок &texlive; (або &tetex; на застарілих системах), якщо ви працюєте у &UNIX;-подібній системі.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Більшість з цих елементів уже наявні у вашому дистрибутиві Linux; будь ласка, зверніться до документації вашого дистрибутива, або пошукайте на вашому компакт-диску або DVD для встановлення пакунки для встановлення цих програм на вашому комп’ютері.</para>
<para
>Можливо, &kile; вже зібрано у бінарний пакунок для вашого дистрибутива &Linux;. Будь ласка, скористайтеся програмою керування пакунками у вашому дистрибутиві для пошуку відповідного пакунка.</para>
</sect1>
<sect1 id="preface_audience">
<title
>Коло призначення</title>
<para
>Цей підручник написано для всіх, незалежно від їх досвіду у &latex;, &kde;, &kile; або Linux.</para>
<para
>Досвідчені користувачі навряд чи читатимуть цей підручник, але буде розглянуто всі пропозиції щодо покращення документації. Якщо ви бажаєте зробити внесок до проєкту або цієї документації, будь ласка, зверніть по настанови до <ulink url="http://kile.sourceforge.net/"
>вебсторінки &kile;</ulink
>.</para>
<para
>Потрібні відповіді щодо &kile;? Маєте труднощі зі збиранням програми? Вам потрібна додаткова функція у програмі? Найкращим способом поставити технічне питання або розпочати обговорення, є використання нашого списку листування: <email
>kile-devel@lists.sourceforge.net</email
>.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="introduction">
<title
>Вступ</title>
<sect1 id="intro_about">
<title
>Основні факти</title>
<sect2>
<title
>Про &kile;</title>
<para
>&kile; є комплексним середовищем роботи з &latex;, призначеним для стільниці &kde;. За допомогою &kile; ви зможете скористатися всіма функціональними можливостями &latex; за посередництва графічного інтерфейсу. Програма надасть вам простий, безпосередній і придатний до налаштування доступ до всіх програм комплексу &latex;. Передбачено автоматичне завершення коду, компіляцію, остаточну обробку, усування вад, інструменти перетворення і перегляду результатів, а також дуже зручні допоміжні додатки-майстри, доступ до довідки з &latex; та потужні інструменти керування проєктами.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>&kile; і компонент редактора &kate;</title>
<para
>&kile; засновано на компоненті редактора &kate;, отже значна частина можливостей з редагування запозичена з &kate;, &kile; розширює можливості редагування цієї програми на документи &latex;. Щоб дізнатися більше про програму &kate; і її можливості, зверніться до <ulink url="http://kate-editor.org"
>сторінки &kate; у інтернеті</ulink
>.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Що таке &latex;?</title>
<para
>&latex; — це система обробки текстів, створена на основі &tex;, програми, першу версію якої було розроблено Дональдом Кнутом (Donald Knuth) у 1977 році для професійного компонування робіт. Ця програма виконувала завдання, подібні до завдань набірника, тобто робітника, який компонує документ відповідно до специфікацій типу документа. &latex; було створено Леслі Лемпортом (Leslie Lamport) як інструмент, який надав авторам текстів можливість автоматичного набору, особливо, якщо йдеться про вартісний і важкий набір математичних формул і виразів, які у &latex; <emphasis
>завжди</emphasis
> мають перебувати між знаками долара. Сьогодні програми-процесори текстів надають змогу будь-якому користувачеві бути набірником. Але, насправді, часто єдиною вашою метою є створення документа, який би було приємно читати, а не витрачання годин праці на те, щоб зробити його вигляд чудовим. &latex; бере на себе завдання з покращення вигляду тексту і надає вам змогу зосередитися на вмісті, а не на компонуванні. А результат <emphasis
>має</emphasis
> виглядати чудово!</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Як вимовляється це слово? Чому його пишуть у такий дивний спосіб?</title>
<para
>Існує весела традиція: назви пакунків, пов’язаних з &tex;, мають дивну вимову або написання. Автор склав назву з міркувань того, що &tex; — це грецьке <emphasis
>τεχ</emphasis
>, записане латинськими літерами <emphasis
>tech</emphasis
>. Існує багато пояснень цього факту, але найімовірнішою причиною такої назви є те, що від початку &tex; було призначено для технічної літератури, його найголовнішим призначенням було створення середовища для правильного і простого друку математичних формул, яке тоді було дорогою, тривалою і непростою справою.</para>
<para
>Вимовляти цю назву слід так: <emphasis
>Т</emphasis
>, відповідно до звуку, який позначає ця літера, <emphasis
>Е</emphasis
>, як у слові <emphasis
>мед</emphasis
> і <emphasis
>Х</emphasis
>, подібно до звуку німецької, який на письмі позначається літерами <emphasis
>ch</emphasis
> (пом’якшений варіант українського «х»). IPA-символом, що відповідає цьому звуку є /ç/. Відомо, що багато хто вимовляє цей звук як <emphasis
>ach</emphasis
> (IPA-символ /x/), але автор особисто запитував у людей, для яких грецька мова є рідною, і вони підтвердили перший варіант вимови. Майте на увазі, що багато хто вимовляє назву неправильно: /teks/ (текс) або /tek/ (тек).</para>
<para
>Нарешті, у слові &latex; комбінація літер L<superscript
>A</superscript
> вимовляється як <emphasis
>лей</emphasis
>: ідея, яка лежить в основі цієї назви, полягала у тому, що, якщо звичайний &tex; є досить важким, макросами &latex; може користуватися навіть <emphasis
>lay</emphasis
>man (дилетант). Простішою, але реалістичнішою виглядає версія про те, що відповідні літери просто взято з прізвища Леслі Лемпорта (Leslie Lamport), автора &latex;. Отже, тепер ви все знаєте про назви!</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="intro_latexbasics">
<title
>&latex; 101</title>
<para
>Система набору тексту у &latex; подібна до інших мов розмітки, зокрема XML, які використовуються у багатьох типах документів (зокрема у тому документі, який ви зараз читаєте), або мови HTML, яка використовується для створення вебсторінок. Загальною ідеєю є використання спеціально оформлених ключових слів, які називаються <emphasis
>теґами</emphasis
>, які повідомляють програмі (текстовому процесору, переглядачеві сторінок інтернету або компілятору &latex;) про спосіб представлення тексту. У &kile; передбачено додавання значної кількості цих теґів за допомогою меню <guimenu
>LaTeX</guimenu
>.</para>
<para
>Хоча ми і надамо вам загальні відомості щодо &latex;, звичайно ж, цей підручник не є вичерпним довідником з &latex;. Якщо ви бажаєте досконало оволодіти &latex;, вам варто взяти підручник з відповідного питання у вашій бібліотеці. Ви можете скористатися російськомовним підручником С.М. Львовського «Набор и вёрстка в системе &latex;», який є досить повним описом потрібних відомостей.</para>
<para
>Як і у інших мовах розмітки, документ &latex; містить <emphasis
>преамбулу</emphasis
>, у якій встановлюються загальні команди, зокрема розмір паперу, спосіб нумерування сторінок, виміри блоку тексту на сторінці, та <emphasis
>тіла</emphasis
> документа, де міститься текст документа. У преамбулі має міститися принаймні команда <userinput
>\documentclass</userinput
>, преамбула має передувати тілу, яке починається командою <userinput
>\begin{document}</userinput
> і завершується, очевидно, наступною командою <userinput
>\end{document}</userinput
>.</para>
</sect1>
<sect1 id="intro_mainfeat">
<title
>Основні можливості &kile;</title>
<sect2 id="intro_docwizard">
<title
>Майстер швидкого запуску</title>
<para
>Вбудований до &kile; майстер швидкого запуску корисний, якщо вам потрібно швидко створити документ за допомогою &kile;. Якщо ви скористаєтеся пунктом майстра у меню програми, ви зможете вибрати один з багатьох варіантів створення вашого документа. Крім того, ви зможете вказати декілька параметрів, пов’язаних з типом документа, який ви оберете.</para>
<para
>Параметри класу:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>Клас документа</guilabel
>: тут ви можете вибрати тип документа, який ви бажаєте створити: article, book, letter, report, scrartcl, scrreprt, scrbook, prosper, beamer або інший вказаний вами тип.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Розмір шрифту</guilabel
>: повідомте &kile;, шрифт якого розміру (у пт) ви бажаєте використовувати у документі.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Розмір паперу</guilabel
>: виберіть розмір або формат аркушів.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Кодування</guilabel
>: загалом, найкраще використати стандартне кодування вашої системи. У сучасних системах як стандартне все ширше використовується кодування UTF-8. Якщо можете, використовуйте utf8 або utf8x (саме так це кодування позначається у документах &latex;). </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Інші параметри</guilabel
>: тут ви можете вказати інші параметри, що стосуються друку, чернеток тощо.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Пакунки</para>
<para
>За допомогою цього пункту можна переглянути список найпопулярніших додаткових пакунків, які використовуються у &latex;. Позначте відповідні пункти, щоб додати пакунки.</para>
<para
>Властивості документа</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>Автор</guilabel
>: тут введіть своє ім’я.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Заголовок</guilabel
>: сюди введіть заголовок документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Дата</guilabel
>: вкажіть дату.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="intro_templates">
<title
>Наперед визначені шаблони</title>
<para
>Попередньо визначеними шаблонами у &kile; є:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Порожній документ: справжні джедаї починають з порожнього листа!</para
></listitem>
<listitem
><para
>Article: встановлює формат статті, для документів, які достатньо короткі, щоб їх можна було не розбивати на глави.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Report: встановлює формат звіту, для документів середнього розміру, з нумерацією сторінок, наприклад, з зовнішньої сторони сторінки.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Book: формат книги, повноцінної монографії, достатньо потужний для написання багатьох університетських підручників.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Letter: встановлює формат листа.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Beamer, HA-Prosper: призначений для створення чудових презентацій у PDF, ці презентації виглядають просто чудово: у них сконцентровано всю потужність &latex;.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Powerdot: Powerdot — це спадкоємець пакунків <userinput
>seminar</userinput
> і <userinput
>HA-Prosper</userinput
>. у ньому передбачено менше параметрів налаштування, ніж у Beamer, але ним просто користуватися, він створює чудові презентації у форматі PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrartcl, Scrbook, Scrreprt, Scrlttr2: класи документів KOMA-Script, спеціально адаптовані до німецьких типографських стандартів. Скористайтеся ними, якщо ви готуєте тексти німецькою.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Xelatex: змінений шаблон <userinput
>Article</userinput
> для використання з <userinput
>XeLaTeX</userinput
>.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Пам’ятайте, що ви можете розпочати створення власного шаблону з будь-якого з вищезгаданих шаблонів.</para>
<para
>Не дуже досвідченим користувачам не варто хвилюватися, у цьому списку подано лише короткий список можливостей, пізніше ми звернемо більше уваги на те, як виконати ці завдання, і докладно все опишемо у розділі <xref linkend="quickstart" role="select: title pageabbrv"/>.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_highlight">
<title
>Підсвічування синтаксису</title>
<para
>&kile; подібний до програм, які працюють з вихідними кодами і редагуванням: програма здатна автоматично підсвічувати команди, параметри і елементи, які було використано (та тих, які було використано неправильно). У &kile; можна легко візуально визначити проблемні фрагменти тексту: наприклад, якщо фрагмент тексту показано зеленим кольором, ви забули закрити середовище математичної формули. Про проблеми можна дізнатися і за неправильним виглядом остаточного файла, але підсвічування збереже вам час і дозволить уникнути важких пошуків причин помилки.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_autocoml">
<title
>Автозавершення середовищ</title>
<para
>Автоматичне завершення середовищ означає, що якщо ви починаєте створення середовища командою <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, &kile; автоматично вставить відповідну команду <userinput
>\end{середовище}</userinput
> разом з порожнім рядком між цими командами, у якому ви можете розпочати введення тексту середовища. Звичайно ж, ви можете вимкнути цю функціональну можливість за допомогою сторінки <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
><guilabel
>Середовища</guilabel
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_jump">
<title
>Перехід до структури елемента</title>
<para
>Всі документи, зазвичай, мають структурну ієрархію певного типу. У &latex; ви можете розбити документ на такі структурні одиниці (частина (part) є найвищою одиницею ієрархії, а підпараграф (subparagraph) — найнижчою):</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>\part</para
></listitem>
<listitem
><para
>\chapter</para
></listitem>
<listitem
><para
>\section</para
></listitem>
<listitem
><para
>\subsection</para
></listitem>
<listitem
><para
>\subsubsection</para
></listitem>
<listitem
><para
>\paragraph</para
></listitem>
<listitem
><para
>\subparagraph</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Під час перегляду структури документа у області перегляду <guilabel
>Структура</guilabel
> ви можете відкривати різні елементи структури у редакторі натисканням пункту елемента, вміст якого ви бажаєте переглянути.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_inverse">
<title
>Зворотний пошук</title>
<para
>Якщо ви створюєте власні файли &latex;, зворотній пошук буде дуже корисним. Після створення файла DVI (DeVice Independent File або файла, незалежного від пристрою) або файла PDF, ви можете навести вказівник миші на цікаве місце у програмі-переглядачі, натиснути клавішу &Shift; і клацнути лівою кнопкою миші, і &kile; відкриє у вікні редактора фрагмент з відповідним рядком вихідних кодів &latex;.</para>
<para
>У файлах типу DVI міститься опис форматованого документа, а також інші дані, зокрема дані шрифту символів. Файли цього типу, разом з PDF, звичайним результатом обробки компіляторами &tex; або &latex;. Існує багато програм, призначених для перегляду, перетворення і друку файлів DVI у різноманітних системах і на різноманітних пристроях.</para>
</sect2>
<sect2 id="intro_forward">
<title
>Прямий пошук</title>
<para
>Кожному елементу у файлі DVI або PDF відповідають певні рядки у редакторі вихідних кодів, отже, якщо ви скористаєтеся зворотнім пошуком і натиснете у певному місці області показу файла DVI або PDF, у редакторі коду &latex; буде показано відповідний фрагмент коду. Прямий пошук є функціональною можливістю, протилежною до цієї можливості. За використання прямого пошуку ви можете клацнути кнопкою миші у певному місці вихідних кодів &latex;, а програма має відкрити відповідне місце у вікні програми перегляду.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="intro_toolbar">
<title
>Панель інструментів</title>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guibutton
>Створити</guibutton
>: започатковує редагування нового документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Відкрити</guibutton
>: відкрити новий документ.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Закрити</guibutton
>: закрити ваш документ.</para
></listitem>
<!-- following toolbar items are different in default master/2.1-->
<listitem
><para
><guibutton
>Зробити поточний документ головним</guibutton
>: цим пунктом можна скористатися під час роботи з документами, що складаються з декількох файлів. Позначення головного документа спростить вам роботу з іншими файлами <literal role="extension"
>.tex</literal
>, включеними до вашого документа. Якщо ви користуєтеся для керування документами проєктами, ви можете встановити головний документ проєкту за допомогою пункту меню<menuchoice
><guimenu
>Проєкт-></guimenu
><guisubmenu
>Параметри проєкту</guisubmenu
></menuchoice
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Quickbuild</guibutton
>: призначено для компіляції ваших вихідних кодів &latex; і автоматичного показу результатів, якщо збирання кодів завершилося без помилок.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>Режим нагляду за файлами</guibutton
>: у цьому режимі програма «наглядатиме» за змінами у файлах DVI і не запускатиме новий сеанс &okular; після виконання команди <guibutton
>: запускає компілятор &pdflatex; для поточного документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ViewPDF</guibutton
>: запускає інструмент перегляду файла PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>DVItoPDF</guibutton
>: перетворює файл DVI на файл PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>PStoPDF</guibutton
>: перетворює PS на PDF.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ViewHTML</guibutton
>: відкриває переглядач створеного HTML.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ForwardDVI</guibutton
>: відкриває сторінку файла &DVI;, яка відповідає поточному рядку у коді, показаному у вікні редактора.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guibutton
>ForwardPDF</guibutton
>: відкриває сторінку файла PDF, яка відповідає поточному рядку у коді, показаному у вікні редактора.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Якщо ви поглянете на панель інструментів <guilabel
>Зміни</guilabel
> ви побачите три великих спадних списки. Ці спадні меню було створено для спрощення додавання певних типових елементів до вашого документа. Першим зі спадних списків можна скористатися для швидкого розбиття вашого документа на частини, глави, розділи тощо. Серед можливих структурних частин вашого вихідного коду &latex;:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>part</guilabel
>: найбільше структурна частина документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>chapter</guilabel
>: починає нову главу.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>section</guilabel
>: починає новий розділ.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>subsection</guilabel
>: починає новий підрозділ.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>subsubsection</guilabel
>: підрозділ другого рівня, розташованого між підрозділом і параграфом.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>paragraph</guilabel
>: починає новий параграф.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>subparagraph</guilabel
>: починає новий підпараграф.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Спадним списком з назвою <guilabel
>Інше</guilabel
> можна скористатися для вставки елементів на зразок елементів покажчика, зносок і посилань до вашого документа. Серед можливих команд у цьому списку:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>label</guilabel
>: команда, яка створює мітку для глави, рисунка або іншого елемента.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>index</guilabel
>: створює новий запис у покажчику.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>footnote</guilabel
>: створює підрядкову примітку у вашому документі.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>ref</guilabel
>: використовується для посилання на раніше створену командою label мітку, цю мітку ви можете вибрати зі спадного списку.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>pageref</guilabel
>: подібна до <guilabel
>ref</guilabel
>, але посилання здійснюється на сторінку, а не на сам елемент структури документа.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>cite</guilabel
>: створює посилання на дані з бібліографії.</para
></listitem>
<!-- The next feature is currently disabled (see 'kile.cpp'). -->
<!-- <listitem
><para
><guilabel
>cite from ViewBib</guilabel
>: ask the ViewBib tool for all selected references and insert them.
Currently this is only available with <ulink url="http://user.digisurf.com.au/~thachly/kbib/"
> програма має показати вам спадний список всіх елементів бібліографії, але, якщо ви користуєтеся &bibtex;, ця можливість працюватиме, лише якщо файл належить до проєкту. Для редагування файлів &bibtex; ми рекомендуємо вам скористатися спеціалізованим редактором. Автор цього підручника вважає найкращими редактором &kbibtex;. Звичайно ж, ви можете створити файли &bibtex; і вручну за допомогою &kile;.</para>
<para
>Останній зі спадних списків з міткою <guilabel
>Розмір</guilabel
> використовується для визначення розміру шрифту тексту. Ви можете вказати розмір основного тексту, тексту зносок тощо. Серед можливих варіантів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><guilabel
>крихітний</guilabel
>: найменший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>розмір індексу</guilabel
>: дуже малий.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>розмір виноски</guilabel
>: менший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>малий</guilabel
>: малий.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>звичайний розмір</guilabel
>: звичайний.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>великий</guilabel
>: великий.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Великий</guilabel
>: більший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>ВЕЛИКИЙ</guilabel
>: ще більший.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>величезний</guilabel
>: навіть більше.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Величезний</guilabel
>: найбільший.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="quickstart">
<title
>Швидкий запуск</title>
<sect1 id="quick_begin">
<title
>Створення документа &latex; за допомогою &kile; для початківців</title>
<para
>Користувачі &kile; можуть скористатися одним з двох способів створення документа: скористатися <guimenu
>Майстром</guimenu
> створення документів, вибрати тип документа, який слід створити, та визначити його параметри, зокрема розмір шрифту, розмір паперу тощо; або просто вписати відповідний код вручну.</para>
> містяться параметри команди. Параметр <userinput
>[12pt]</userinput
> встановлює розмір шрифту вашої статті; якщо на початку документа розмір шрифту не буде вказано, ви зможете встановити цей розмір у тексті документа.</para>
<para
>Після того, як ви завершите введення коду прикладу з блоку, наведеного вище, вам потрібно буде скомпілювати ваші вихідні коди &latex;. Найпростішим способом компіляції &latex; є використання меню <guimenu
>Збирання</guimenu
> або натискання кнопки <guilabel
>Quickbuild</guilabel
>.</para>
<para
><keycombo
>&Alt;<keycap
>2</keycap
></keycombo
> — це клавіатурне скорочення для компіляції вашого початкового коду.</para>
<para
>Вам слід зберегти файл з текстом перед його компіляцією; &kile; виконає це завдання за вас у автоматичному режимі.</para>
<para
>Якщо програмі не вдається зібрати ваш документ, погляньте на журнал помилок. Якщо для збирання ви натискали кнопку <guilabel
>Quickbuild</guilabel
>, програма автоматично запустить переглядач &okular;, якщо цього не сталося, знову ж таки, погляньте на те, що написано у журналі.</para>
</sect1>
<sect1 id="quick_env">
<title
>Середовища</title>
<para
>Середовище — це фрагмент тексту, який має власні параметри, відмінні від решти тексту документа. Нехай ви створили звіт з розміром шрифту 12 пунктів, але бажаєте змінити цей розмір для декількох речень. Послідовність команд <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, <userinput
>\huge</userinput
> і <userinput
>\end{середовище}</userinput
> надасть вам змогу змінити розмір шрифту тексту між командами середовища на величезний (huge).</para>
<para
>Зміни параметрів тексту стосуватиметься лише фрагменту між командами <userinput
>\begin{середовище}</userinput
> і <userinput
>\end{середовище}</userinput
>. Кількість змін, яку ви можете вносити до параметрів тексту середовища, є необмеженою.</para>
<para
>Існує багато елементів оформлення, які можуть зробити ваш документ приємнішим для читання та зрозумілішим. Ви можете використовувати особливу гарнітуру шрифту, напівжирний шрифт, підкреслювання тощо. Дія відповідних команд завершуватиметься після команди <userinput
>\end</userinput
> або після завершення вашого середовища.</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><userinput
>\begin{emph}</userinput
>: за допомогою цієї команди можна позначити фрагмент тексту курсивом, зміна вигляду шрифту діятиме до команди <userinput
>\end{emph}</userinput
> або початку нового середовища. Щоб написати курсивом одне слово речення, скористайтеся конструкцією на зразок: це <userinput
>\emph{моє}</userinput
> речення.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\textbf{Текст всередині фігурних дужок буде напівжирним}</userinput
>: за допомогою цієї команди можна зробити фрагмент тексту напівжирним.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\quote</userinput
>: призначено для додавання поля цитування у ваш документ, цитату слід почати з оголошення <userinput
>\begin{quote}</userinput
> і завершити оголошенням <userinput
>\end{quote}</userinput
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\center</userinput
>: вирівнює текст по центру.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\verse</userinput
>: створює середовище для текстів віршів.</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>\itemize</userinput
>: створює ненумерований список.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
<sect1 id="quick_using">
<title
>Користування &kile;</title>
<para
>Тепер, коли ви вже маєте певне уявлення щодо того, як писати код з використанням мови розмітки &latex;, ми наведемо для вас покрокову процедуру створення документа за допомогою &kile;.</para>
<procedure>
<step
><para
>Запуск &kile;.</para
></step>
<step
><para
>Скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Швидкий запуск</guimenuitem
></menuchoice
>, потім оберіть формат і вкажіть потрібні вам параметри за допомогою майстра.</para
></step>
<step
><para
>Після завершення роботи майстра виконайте певні налаштування, щоб зробити текст придатнішим для читання, додайте принаймні одну цитату, текст напівжирним шрифтом, курсив та якийсь вірш, щоб побачити відмінності у текстовому оформленні, які можна створити відповідними командами.</para
></step>
<step
><para
>Збережіть ваш файл, надавши йому назву, скажімо, <filename
>intro.tex</filename
>.</para
></step>
<step
><para
>Зберіть ваш документ за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>2</keycap
></keycombo
> або натискання кнопки з міткою <guilabel
>LaTeX</guilabel
>.</para
></step>
<step
><para
>Натисніть кнопку <guibutton
>ViewDVI</guibutton
>.</para
></step>
<step
><para
>Перегляньте створений текст.</para
></step>
<step
><para
>Коли ви надивитеся на ваш документ, натисніть кнопку <guibutton
>Вікно редактора</guibutton
> або комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>E</keycap
></keycombo
>, щоб повернутися до вікна редактора, якщо ви користувалися вбудованим переглядачем, або закрийте вікно програми перегляду, якщо ви користувалися окремим вікно перегляду.</para
></step>
</procedure>
<para
>Ось і все! Ви тільки-но створили ваш перший документ &latex;!</para>
<para
>Після створення вашого DVI файла ви зможете надрукувати ваш документ або перетворити його на файл &PostScript; або PDF. Спробуйте, це цікаво!</para>
</sect1>
<sect1 id="quick_dvi">
<title
>Файли DVI</title>
<para
>DVI є файлом <emphasis
>DeVice Independent</emphasis
> (незалежним від пристрою). Такі файли створюються за допомогою &tex; або &latex; для читання певним драйвером на вашому комп’ютері. Існує багато інших пристроїв виводу даних, на які можна надіслати файл <literal role="extension"
>.dvi</literal
>, зокрема принтер, інструмент перетворення на файли &PostScript; або PDF або просто екран вашого комп’ютера.</para>
<sect2 id="quick_viewdvi">
<title
>Перегляд DVI</title>
<para
>Ви вже ознайомилися з тим, як можна переглянути файл DVI за допомогою натискання кнопки <guibutton
>ViewDVI</guibutton
> на панелі інструментів.</para>
</sect2>
<sect2 id="quick_printdvi">
<title
>Друк DVI</title>
<para
>Для друку DVI ви можете скористатися процедурою, подібною до тієї, яку ви раніше виконували для створення документа (див. <xref linkend="quick_using" role="select: title pageabbrv"/>). На кроці 7, після натискання кнопки <guibutton
>ViewDVI</guibutton
>, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Друкувати</guimenuitem
></menuchoice
> переглядача, і, якщо ваш принтер належно налаштовано, ви зможете надрукувати ваш файл DVI.</para>
</sect2>
<sect2 id="quick_exportdvi">
<title
>Перетворення файлів DVI</title>
<para
>За допомогою панелі інструментів ви зможете перетворити файл DVI на файл у інших форматах. Після створення файла DVI з ваших вихідних кодів &latex; його можна експортувати до вказаного вами формату за допомогою натискання кнопок панелі інструментів.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="quick_forward">
<title
>Прямий пошук між &kile; і &okular;</title>
<para
>За допомогою функціональних можливостей прямого пошуку, ви зможете переходити з вашого редактора безпосередньо до відповідного місця у файлі &DVI; або PDF. </para>
<para
>У &kile; передбачено можливість налаштування всіх файлів програм &latex; з відповідним параметром. Відкрийте сторінку <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Інструменти</guimenuitem
><guilabel
>Збирання</guilabel
></menuchoice
> і оберіть <guilabel
>Сучасні</guilabel
> налаштування.</para>
<para
>Щоб виконати прямий пошук, розташуйте курсор у потрібному рядку коду документа, а потім натисніть кнопку <guilabel
>Прямий пошук</guilabel
>, щоб перейти до відповідного місця у вікні переглядача &DVI; або PDF.</para>
</sect1>
<sect1 id="quick_inverse">
<title
>Зворотний пошук між &kile; і &okular;</title>
<para
>Зворотній пошук стане у пригоді, якщо ви створюєте документ &latex; власноруч. Якщо все налаштовано належним чином, ви зможете натиснути клавішу &Shift; і клацнути у вікні &okular; лівою кнопкою миші. Після цього &kile; завантажить відповідний файл кодів &latex; і відкриє у ньому відповідний абзац тексту. Щоб мати змогу користуватися зворотнім пошуком, вам слід зібрати ваш файл &latex; з використанням <guilabel
>Сучасних</guilabel
> налаштувань.</para>
<para
>Зворотній пошук не працюватиме, якщо ви не виконаєте таких умов:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Файл початкових кодів має бути успішно зібрано.</para
></listitem>
<listitem
><para
>&okular; відомі дані щодо редактора, який ви бажаєте використовувати.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>За використання цієї можливості &okular; натискання клавіші &Shift; з наступним клацанням лівою кнопкою миші у документі DVI призведе до відкриття відповідного документа &latex; у &kile; з наступною спробою перейти до відповідного рядка у коді. Не забудьте повідомити &okular; про те, що слід використовувати &kile; як текстовий редактор, це можна зробити за допомогою пункту меню &okular; <menuchoice
>Якщо ви використовуєте можливість quickbuild, а програма-переглядач DVI не відкривається у відповідь на натискання кнопки, ймовірно, зібрати документ не вдалося через помилку. Якщо сталася помилка, повідомлення про неї можна буде побачити у області перегляду файла журналу і повідомлень, там же буде наведено резюме помилки.</para>
<para
>У файлі журналу ви зможете знайти посилання на джерело помилки у вашому коді. У вікні редактора ви можете скористатися кнопками панелі інструментів з мітками <guibutton
>Попередня помилка у LaTeX</guibutton
> і <guibutton
>Наступна помилка у LaTeX</guibutton
> для переходу між рядками коду, у яких містяться помилки. У файлі журналу завжди зазначатиметься номер рядка коду, обробка якого призвела до помилки. Щоб переглянути рядок, у якому було знайдено помилку, натисніть повідомлення про помилку на панелі перегляду журналу, — програма перегорне текст у редакторі так, щоб ви побачили рядок з помилкою.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="startnew">
<title
>Створення нового документа</title>
<para
>Після натискання кнопки панелі інструментів, призначеної для створення документа, програма відкриє діалогове вікно, у якому запитає вас про тип шаблону, яким ви бажаєте скористатися для написання вашого документа. Серед типових варіантів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Порожній документ</para
></listitem>
<listitem
><para
>Стаття</para
></listitem>
<listitem
><para
>Beamer</para
></listitem>
<listitem
><para
>Книга</para
></listitem>
<listitem
><para
>HA-Prosper</para
></listitem>
<listitem
><para
>Powerdot</para
></listitem>
<listitem
><para
>Лист</para
></listitem>
<listitem
><para
>Звіт</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrartcl (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrbook (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrlttr2 (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Scrreprt (з пакунка KOMA-Script)</para
></listitem>
<listitem
><para
>PDF</para
></listitem>
<listitem
><para
>XeLaTeX</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Якщо ви оберете варіант <guilabel
>Порожній документ</guilabel
>, ви зможете або розпочати введення документа з порожнього місця, або скористатися майстром, призначеним для пришвидшення створення документа (див. <xref linkend="intro_docwizard" role="select: title pageabbrv"/>).</para>
<sect1 id="startnew_templates">
<title
>Шаблони</title>
<para
>Ті, хто користується &latex; постійно, зазвичай, використовують однакову преамбулу майже у всіх документах, які створюють. Для полегшення роботи з подібними типовими документами у &kile; передбачено можливість створення, збереження і завантаження шаблонів документів, які роблять створення нових документів простішим.</para>
<sect2>
<title
>Створення нового шаблону</title>
<para
>Для того, щоб створити новий шаблон, вам спочатку слід або відкрити якийсь файл &tex; / &latex;, або створити такий файл власноруч. У &kile; передбачено можливість створення шаблону на основі існуючого документа: вам слід відкрити цей документ, а потім скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Створити шаблон з документа</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Налаштування автоматичних замін</title>
<para
>Під час створення нового документа за допомогою вибору шаблону з підменю <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Створити</guimenuitem
></menuchoice
> певні комбінації символів у шаблоні буде замінено на дані, зокрема щодо вашого імені або кодування символів, яке буде використано у документі. Значення цих змінних можна налаштувати на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Параметри</guimenuitem
><guilabel
>Загальне</guilabel
></menuchoice
>.</para>
<para
>Якщо ви маєте намір розробити власний шаблон, вам буде корисно знати про те, яка комбінація символів відповідає за кожну зі змінних шаблону:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
><userinput
>$$AUTHOR$$</userinput
>: цей рядок буде замінено на значення змінної «автор».</para
></listitem>
<listitem
><para
><userinput
>$$DOCUMENTCLASSOPTIONS$$</userinput
>: цей рядок буде замінено змінною параметрів класу документа. Типове використання:: <userinput
>: якщо змінну вхідного кодування (inputencoding) встановлено, скажімо, у значення <userinput
>utf8</userinput
> цей рядок буде замінено на <userinput
>\input[utf8]{inputenc}</userinput
>.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="templ_wiz">
<title
>Створення шаблону за допомогою Майстра</title>
<para
>Найпростішим способом створення шаблону є запуск майстра з наступним додаванням команд у редакторі. Після налаштування вашого документа у бажаний спосіб виконайте такі дії:</para>
<procedure>
<step
><para
>Збережіть ваш файл;</para
></step>
<step
><para
>Відкрийте меню <guimenu
>Файл</guimenu
>;</para
></step>
<step
><para
>Скористайтеся пунктом меню <guimenuitem
>Створити шаблон з документа</guimenuitem
>;</para
></step>
<step
><para
>Внесіть потрібні зміни до шаблону.</para
></step>
<step
><para
>Введіть назву вашого нового шаблону;</para
></step>
<step
><para
>Натисніть кнопку <guibutton
>Гаразд</guibutton
>, щоб додати ваш шаблон до меню.</para
></step>
</procedure>
<para
>Наступного разу, коли ви створюватимете новий документ, ви зможете вибрати налаштований вами шаблон замість типових шаблонів.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Створення шаблону на основі довільного файла</title>
<para
>Ви можете створити шаблон на основі будь-якого файла &latex;. Якщо ви бажаєте спростити процедуру створення шаблону, ви можете просто скопіювати приклад з мережі Інтернет, а потім виконати кроки описані у розділі <xref linkend="templ_wiz" role="select: title pageabbrv"/>.</para>
<para
>Наприклад, ви вирішили створити повноцінний плакат A0. Такі плакати, зазвичай використовуються на наукових конференціях. &latex; допоможе вам у створенні красивого і зрозумілого плаката. Шаблон для плакатів A0 можна отримати з <ulink url="http://www.stats.ox.ac.uk/~marchini/a0poster.html"
>домашньої сторінки Джонатана Марчіні</ulink
>, там же можна знайти і багато інших шаблонів. Не забудьте, що вам знадобиться пакунок <filename
>a0poster</filename
>, який може бути не включено до стандартного дистрибутива tex, яким ви користуєтеся. Отримайте цей пакунок за <ulink url="http://www.ctan.org/tex-archive/macros/latex/contrib/a0poster/"
>відповідною адресою</ulink
> і розпакуйте його до теки, де зберігатиметься ваш файл кодів &latex;.</para>
</sect2>
<sect2 id="templ_rem">
<title
>Як вилучити шаблон</title>
<para
>Для того, щоб вилучити шаблон з &kile;, виконайте такі дії:</para>
<procedure>
<step
><para
>Скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guimenuitem
>Вилучити шаблон...</guimenuitem
></menuchoice
>;</para
></step>
<step
><para
>Програма відкриє діалогове вікно зі списком всіх шаблонів: оберіть шаблон;</para
></step>
<step
><para
>Натисніть кнопку <guilabel
>Гаразд</guilabel
>, — позначений вами шаблон буде вилучено.</para
></step>
</procedure>
<para
>Шаблони, позначені зірочкою (*), не можна вилучати без отримання належних прав доступу.</para>
</sect2>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="editing">
<title
>Як редагувати документи &latex;</title>
<para
>Вбудованим редактором, який використовує &kile;, є &kate;. Kate — це текстовий редактор, створений для програмістів, у ньому передбачено можливість читання і підсвічування файлів у різноманітних текстових форматах, серед яких &latex; і &bibtex;. Ви можете отримати доступ до багатьох параметрів &kate; безпосередньо з меню <guimenu
>Інструменти</guimenu
> &kile;.</para>
<para
>Щоб дізнатися більше про програму &kate; і її можливості, прочитайте <ulink url="help:/kate"
>підручник з Kate</ulink
>. Користувачі &kile; можуть розпочати читання з глави <quote
>Робота у редакторі Kate</quote
>.</para>
<sect1 id="editing_sect">
<title
>Довідник з &latex;</title>
<para
>У &kile; передбачено дуже корисний довідник з теґів &latex;, ви можете відкрити його за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Довідка</guimenu
><guimenuitem
>Довідка LaTeX</guimenuitem
></menuchoice
>. У цій довідці міститься загальний опис майже всіх команд, якими ви можете скористатися у &latex; та синтаксису цих команд.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_cursor">
<title
>Пересування курсора</title>
<para
>Ви можете позначити фрагмент тексту у один з таких способів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Натисніть і утримуйте ліву кнопку миші, а потім перетягніть вказівник миші для позначення тексту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Наведіть вказівник миші на певне слово і клацніть лівою кнопкою миші, щоб пересунути курсор на нове місце.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Наведіть вказівник миші на певне слово і двічі клацніть лівою кнопкою миші, щоб позначити це слово.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Наведіть вказівник миші на слово, двічі клацніть лівою кнопкою миші і натисніть клавішу <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
>, щоб вибрати ціле слово TeX. Таким чином, якщо клацання було виконано на слові <userinput
>\par</userinput
> з групи <userinput
>\par\bigskip</userinput
>, буде позначено лише слово \par.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Клацніть лівою кнопкою миші три рази поспіль, щоб позначити ціле речення.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Утримування натиснутою лівої кнопки миші з перетягуванням вказівника миші над фрагментом тексту, який ви бажаєте вибрати, призведе до автоматичного копіювання тексту до буфера обміну даними.</para>
<para
>Утримування натиснутою клавіші &Shift; з наступним натисканням клавіш зі стрілочками надасть вам змогу обирати ділянки коду у вікні редактора.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_bracket">
<title
>Дужки</title>
<para
>Інструмент автоматичного закриття дужок використовується редактором для позначення відповідності між лівими і правими дужками у тексті. Якщо ви відкриєте будь-який файл <literal role="extension"
>.tex</literal
>, а потім наведете курсор на будь-яку дужку, зокрема на одну з дужок пар круглих дужок (), квадратних дужок [] або фігурних дужок {}, редактор автоматично підсвітить дужку і парну до неї дужку жовтим кольором (цей типовий колір можна змінити). Отже, наприклад, якщо ви наведете курсор на фігурні дужки у виразі <userinput
>\section{Вступ}</userinput
>, ви у <userinput
>\section{Вступ}</userinput
> дужки підсвічені жовтим кольором, отже зможете визначити розташування початкової і кінцевої дужки.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_highlight">
<title
>Підсвічування</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість пошуку і підсвічування елементів коду різного типу. Наприклад, команди &latex; відрізнятимуться від звичайного тексту, математичні формули також підсвічуватимуться певним кольором.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_bullets">
<title
>Позначки</title>
<para
>У багатьох майстрах передбачено вставку позначок, особливого різновиду закладок у тексті. За допомогою пунктів меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Позначки</guisubmenu
></menuchoice
> або відповідних клавіатурних скорочень ви зможете перевести курсор до наступної або попередньої позначки. Крім того, програма позначить цю позначку, отже позначку буде автоматично вилучено одразу після введення вами першої літери тексту.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Позначки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="bullets.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Позначки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>Стрілка праворуч</keycap
></keycombo
></shortcut
> <guimenuitem
>Наступний маркер</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Перейти до наступної позначки у тексті, якщо така є.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>Стрілка ліворуч</keycap
></keycombo
></shortcut
> <guimenuitem
>Попередня позначка</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Перейти до попередньої позначки у тексті, якщо така є.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_select">
<title
>Вибрати</title>
<para
>Редагування, звичайно ж, одним з основних елементів роботи програм, подібних до &kile;. Хоча програма &kate; вже є досить потужною, у &kile; до її потужностей долучаються додаткові можливості, особливо цінні під час створення текстів &latex;. У &latex; ви завжди матимете справу з багатьма середовищами і групами, отже у &kile; передбачено підтримку окремих команд для вибору цих елементів тексту. У підменю <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Вибрати</guisubmenu
></menuchoice
> ви знайдете такі команди, призначені для вибору тексту:</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Зміни->пункти підменю «Вибрати»</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="select.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміни->пункти підменю «Вибрати»</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Позначити вміст середовища без обмежувальних теґів. Якщо ви скористаєтеся цим пунктом меню, коли вже буде позначено вміст середовища, &kile; розширить область позначення до середовища, що містить позначене середовище.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,F</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Позначити середовище разом з обмежувальними теґами. Подібне позначення також можна розширити повторним використанням пункту меню. </para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,T</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати групу &tex; між зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,U</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати групу &tex; разом з зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Математична група</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати поточну математичну групу разом з математичними командами.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,P</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Абзац</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати весь абзац, тобто групу рядків тексту, відокремлених з обох боків порожніми рядками. Абзацом у даному випадку вважається не лише неперервна послідовність рядків тексту, подібна до абзаців інших текстових редакторів. У &kile; до абзацу, окрім тексту, додаються команди &latex; і інші рядки коду. Єдиним обмеженням на рядки, які може бути включено до єдиного абзацу, є те, що у &kile; абзац має починатися і завершуватися порожніми рядками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,L</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Рядок</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати рядок тексту, у якому зараз перебуває курсор.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>S</keycap
></keycombo
> <keycap
>,W</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Слово TeX</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вибрати слово, у якому зараз перебуває курсор. Цей варіант вибору має і розширене значення, оскільки за його допомогою можна обирати команди &latex;, які починаються з символу зворотної риски і можуть завершуватися символом зірочки.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
<sect2 id="editing_select_latex_commands">
<title
>Позначення команд &latex;</title>
<para
>У &kile; передбачено додаткові можливості позначення команд &latex;. Якщо ви, наприклад, введете</para>
<programlisting
>текст \bfseries\itshape ще якийсь текст</programlisting>
<para
>потім наведете вказівник миші на одну з команд &latex; і двічі клацнете лівою кнопкою миші, буде позначено обидві команди. Якщо ж ви бажаєте позначити лише одну з двох або декількох команд, натисніть під час клацання клавішу <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
>. У разі натискання клавіші <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
> після подвійного клацання буде позначено лише одну бажану вами команду.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="editing_delete">
<title
>Вилучити</title>
<para
>Щоб вилучити певний фрагмент документа, ви можете, звичайно ж, позначити його, а потім натиснути клавішу <keycombo
><keycap
>Delete</keycap
></keycombo
>. Крім того, у Kate передбачено комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>K</keycap
></keycombo
>, за допомогою якої можна вилучити цілий рядок. Але у &kile; передбачено і власні команди вилучення. У меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
> <guisubmenu
>Вилучити</guisubmenu
></menuchoice
> ви знайдете такі команди, призначені для вилучення фрагментів тексту:</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Зміни->пункти підменю «Вилучити»</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="delete.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміни->пункти підменю «Вилучити»</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити середовище без зовнішніх міток.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,F</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Середовище (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити середовище разом з зовнішніми мітками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,T</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (всередині)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити групу &tex; між зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,U</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Група TeX (ззовні)</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити групу &tex; разом з зовнішніми фігурними дужками.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Математична група</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити поточну математичну групу разом з математичними командами.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,P</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Абзац</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити цілий абзац. Щоб дізнатися про те, яким чином визначається абзац у &kile;, зверніться до пояснення, викладеного для пункту меню <menuchoice
><guisubmenu
>Вибрати</guisubmenu
> <guimenuitem
>Абзац</guimenuitem
></menuchoice
>.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>,I</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>До кінця рядка</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити фрагмент тексту від поточної позиції курсора до кінця рядка. </para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>T</keycap
></keycombo
> <keycap
>W,</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Слово TeX</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Вилучити слово або команду &latex;, де зараз перебуває курсор.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_environment">
<title
>Середовище</title>
<para
>Як ми вже згадували, середовища є базовими елементами &latex;. Тому у &kile; передбачено п’ять додаткових команд, які гранично спрощують роботу з &latex;. Цим командам відповідають пункти меню <menuchoice
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор на початок поточного середовища, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо перед початковим теґом середовища.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти в кінець</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор у кінець поточного середовища, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо за завершальним теґом середовища.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти до відповідника</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо курсор розташовано перед або над теґом <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, його буде пересунуто у кінець цього середовища, і навпаки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,C</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Закрити</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеності середовищ, ви можете заплутатися. За допомогою цієї команди можна завершити останнє з відкритих середовищ, отже ієрархічну структуру не буде порушено.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>E</keycap
></keycombo
> <keycap
>,A</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Закрити всі</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цього пункту можна здійснити спробу завершити всі середовища, не лише останнє з відкритих.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_texgroup">
<title
>Група &tex;</title>
<para
>Крім того, у &kile; передбачено певні особливі команди для груп &latex;, тобто фрагментів тексту між фігурними дужками, <userinput
>{...}</userinput
>. У підменю <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Група TeX</guisubmenu
></menuchoice
> ви знайдете декілька важливих команд, які схожі на пункти підменю <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Середовище</guisubmenu
></menuchoice
>. </para>
<screenshot>
<screeninfo
>Зміни->Група TeX</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="texgroup.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Зміни->Група TeX</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,B</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти до початку</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор на початок поточної групи, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо перед початковою фігурною дужкою.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,E</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти в кінець</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>За допомогою цієї команди можна перевести курсор у кінець поточної групи, яким би не було поточне розташування курсора. Курсор буде розташовано безпосередньо за завершальною фігурною дужкою.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,M</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Перейти до відповідника</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо курсор розташовано перед або за початковою фігурною дужкою групи &tex;, його буде пересунуто у кінець цієї групи, і навпаки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry
><term
><menuchoice
><shortcut
><keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>G</keycap
></keycombo
> <keycap
>,C</keycap
></shortcut
> <guimenuitem
>Закрити</guimenuitem
></menuchoice
></term>
<listitem
><para
>Якщо ви працюєте з текстом, у якому складна структура вкладеності груп, ви можете заплутатися. За допомогою цієї команди можна завершити останню відкриту групу так, щоб не порушити ієрархічну структуру груп &tex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="editing_dblquotes">
<title
>Подвійні лапки</title>
<para
>Для позначення подвійних лапок у &latex; використовують дві одинарні лапки. Щоб полегшити вам введення лапок у &kile; передбачено можливість заміни символу <keycap
>"</keycap
>, набраного з клавіатури, на дві початкові одинарні лапки. Крім того, якщо ви бажаєте закрити лапки, ви теж можете натиснути клавішу <keycap
>"</keycap
>. &kile; достатньо кмітливий, щоб розібратися у ситуації і вставити у текст дві завершальні одинарні лапки, які передбачено стандартом &latex;.</para>
<para
>Щоб отримати літературні подвійні лапки з іншого боку, натисніть клавішу <keycap
>"</keycap
> двічі.</para>
<para
>Ви можете увімкнути або вимкнути автоматичне додавання початкових і кінцевих подвійних лапок у розділі <menuchoice
>Крім того, ви можете включити параметри, характерні для певної мови, зокрема <userinput
>ngerman</userinput
> або <userinput
>french</userinput
>, ви можете скористатися і подвійним лапками, які використовуються у типографській справі у Німеччині або Франції. У програмі передбачено варіанти для багатьох мов. </para>
</sect1>
<sect1 id="editing_smartnewline">
<title
>Кмітливий новий рядок</title>
<para
>Якщо ви натиснете комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>Enter</keycap
></keycombo
>, &kile; вставить до тексту кмітливий новий рядок. Якщо курсор розташовано всередині середовища списку, зокрема <userinput
>enumerate</userinput
> або <userinput
>itemize</userinput
>, &kile; не лише вставить символ розриву рядка, але і автоматично додасть команду <userinput
>\item</userinput
>.</para>
<para
>Якщо ви вводите текст у табличному середовищі, &kile; завершуватиме поточний рядок символами <userinput
>\\</userinput
> і додаватиме після них символ розриву рядка.</para>
<para
>Якщо ви вводите текст у закоментованому рядку, після введення символу розриву рядка &kile; розпочне новий рядок з символу <userinput
>%</userinput
>.</para>
<para
>І навіть більше, &kile; достатньо кмітливий для того, щоб підтримувати попередньо визначені середовища &latex; та визначені користувачем середовища, які можна додати у розділі <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect1>
<sect1 id="editing_tabulator">
<title
>Кмітлива табуляція</title>
<para
>Декому з користувачів подобається впорядковувати стовпчики у середовищах таблиць так, щоб всі символи амперсандів, <keycap
>&</keycap
>, знаходилися у однакових позиціях рядків таблиці. У &kile; передбачено підтримку такого форматування. Якщо ви натиснете комбінацію клавіш <keycombo
>&Alt;&Shift;<keycap
>&</keycap
></keycombo
>, &kile; спробує знайти наступну табуляцію у попередньому рядку таблиці. Хоча ця табуляція може і не відповідати розташуванню елемента таблиці, &kile; додасть декілька пробілів, щоб у коді візуально вміст стовпчиків знаходився на однакових позиціях у рядках.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="completion">
<title
>Автозавершення коду</title>
<para
>Хоча у &kate; вже передбачено досить непоганий режим автоматичного доповнення, у &kile; цей режим доповнено підтримкою деяких спеціальних методів, характерних для &latex;. Програма використовує п’ять різних режимів доповнення. Три з цих режимів може викликати сам користувач, інші ж два є режимами автоматичного доповнення. Параметри кожного з режимів можна налаштувати окремо за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guimenuitem
>Налаштувати Kile...</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<sect1 id="complete_autoenvironment">
<title
>Автоматичне завершення середовищ</title>
<para
>Коли ви починаєте створення нового середовища і вводите щось на зразок <userinput
>\begin{середовище}</userinput
>, &kile; автоматично додасть команду <userinput
>\end{середовище}</userinput
>, а також рядок для введення вмісту середовища.</para>
<para
>Автоматичне доповнення можна вимкнути у розділі «&latex;» на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
><guilabel
>Середовища</guilabel
></menuchoice
>.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Завершення середовища рівняння (equation)</screeninfo>
>Завершення середовища рівняння (equation)</phrase>
</textobject>
<caption
><para
>Завершення середовища рівняння (equation)</para
></caption>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect1>
<sect1 id="complete_command">
<title
>Команди &latex;</title>
<para
>Під час введення тексту ви можете задіяти цей режим доповнення для команд &latex; і звичайних слів за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
> <guisubmenu
>Завершити</guisubmenu
><guimenuitem
>Завершення команди (La)TeX</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo
>&Ctrl;&Shift;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
>. &kile; почне читати літери ліворуч від поточної позиці курсора і зупиниться на першому ж небуквеному символі або символі зворотної рики. Якщо отриманий таким чином рядок починатиметься зі зворотної риски, &kile; увійде у режим завершення команди &tex; або &latex;. Якщо ж зворотної риски не буде знайдено, програма увійде у звичайний словниковий режим, у якому команди &latex; зовсім не братимуться до уваги. Залежно від вказаного режиму, буде відкрито відповідну панель доповнення. У списку цієї панелі ви побачите всі команди або слова, початок яких збігається з введеними вами літерами. Ви можете пересувати позначку у цьому списку за допомогою клавіш зі стрілочками, а потім вставити бажаний варіант за допомогою натискання клавіші &Enter; або наведення вказівника миші на запис цього варіанта з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші.</para>
>Якщо ви натиснете клавішу &Backspace;, останню літеру з вашого шаблону буде вилучено, отже список варіантів доповнення може зрости. З іншого боку, якщо ви введете наступну літеру, шаблон розшириться, а отже список видимих варіантів може зменшитися.</para>
<para
>Якщо жоден з варіантів не буде для вас прийнятним, ви можете закрити це діалогове вікно натисканням клавіші &Esc;.</para>
<para
>Всі команди буде показано з коротким описом параметрів. Ці описи, звичайно ж, буде вилучено після вставки команди. За бажання, ви можете надати &kile; змогу вставити на місце параметрів позначки, призначені для полегшення пересування між позиціями параметрів за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Позначки</guisubmenu
><guimenuitem
>Наступна позначка</guimenuitem
></menuchoice
>: так вам простіше буде вставити бажане значення параметра.</para>
>, там ви зможете налаштувати один або декілька з цих списків. Ви зможете вибрати окремі списки слів для команд &tex; і &latex; та списком режиму словника звичайних слів.</para>
<para
>Якщо ви позначите пункту <guimenuitem
>Показати команди Latex</guimenuitem
>, &kile; покаже вміст списків команд &latex; всіх вказаних файлів cwl у окремому списку бічної панелі &kile;. Отже у вас перед очима буде список всіх команд та параметрів, які можна їм передати. Ви можете просто навести вказівник миші на один з пунктів списку і клацнути лівою кнопкою миші, щоб вставити відповідну команду до документа. Всі назви параметрів та значення буде при цьому вилучено.</para>
>Оскільки кожен з вказаних списків слів буде показано окремо, списків може виявитися забагато для показу у вікні &kile;. Оскільки велика кількість списків захаращує вікно, у &kile; цю кількість обмежено максимальним значенням 10. Якщо це значення буде завеликим для розмірів екрана вашого комп’ютера, ви можете його зменшити.</para>
</sect1>
<sect1 id="complete_environment">
<title
>Середовища</title>
<para
><emphasis
>Режим команд</emphasis
> непридатний для завершення середовищ. Після введення вами декількох літер команди <userinput
>\begin</userinput
> і виклику режиму завершення ви отримаєте величезний список теґів середовищ. Оскільки середовища використовуються досить часто, у &kile; передбачено особливий режим для завершення середовищ. Не вводьте початкового теґу — спробуйте ввести, наприклад, <userinput
>eq</userinput
>.</para>
<para
>Після виклику режиму доповнення за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guisubmenu
>Завершити</guisubmenu
><guimenuitem
>Середовище</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo
>&Alt;&Shift;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
> програмою буде автоматично додано відповідний теґ, отже ви побачите у тексті рядок <userinput
>\begin{eq}</userinput
>. Після подібної заміни список доповнення значно скоротиться.</para>
>Тепер оберіть бажане середовище, а програма подбає про його автоматичне завершення. Навіть більше, якщо &kile; визначить, що введено середовище списку, програма додасть у середовище перший теґ <userinput
>Перейдіть на сторінку, що відкривається послідовністю переходів <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Завершення</guilabel
></menuchoice
>, щоб налаштувати один або декілька з цих списків. У цьому режимі буде використано ті самі списки, що і у режимі завершення команд &tex; і &latex;.</para>
</sect1>
<sect1 id="complete_abbreviation">
<title
>Абревіатури</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість створення користувачем списків абревіатур, які буде за вимогою замінено на довші текстові рядки. На сторінці налаштувань <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
> <guilabel
>Завершення</guilabel
></menuchoice
> ви зможете налаштувати один або декілька списків абревіатур. У наведеному у цьому підручнику прикладі, слід вибрати список абревіатур <filename
>example.cwl</filename
>. У цьому файлі, наприклад, ви знайдете запис <userinput
>L=\LaTeX</userinput
>.</para>
<para
>Для прикладу, введіть одну літеру <userinput
>L</userinput
>. Після цього увімкніть режим завершення слів за абревіатурами за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
> <guisubmenu
>Завершити</guisubmenu
> <guimenuitem
>Абревіатура</guimenuitem
></menuchoice
> або скористайтеся клавіатурним скороченням <keycombo
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
>, — програма автоматично замінить літеру <userinput
>L</userinput
> на рядок <userinput
>\LaTeX</userinput
>.</para>
<para
>Крім того, у доповнення скорочень передбачено підтримку символу розриву рядка, <userinput
>%n</userinput
> і позначення позиції розташування курсора, <userinput
>%C</userinput
>. Отже, якщо у вашому файлі автоматичного доповнення є запис</para>
>після використання доповнення скорочення текст набуде вигляду, наведеного нижче, де символом <userinput
>x</userinput
> позначено остаточну позицію курсора.</para>
<programlisting
>\begin{enumerate}
\item x
\end{enumerate}</programlisting>
<sect2 id="complete_abbrev_view">
<title
>Абревіатури</title>
<para
>Якщо ви позначите пункт <guimenuitem
>Показати скорочення</guimenuitem
>, програма покаже всі можливі скорочення у особливому списку на бічній панелі. Отже у вас перед очима буде список всіх можливих скорочень.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="complete_auto">
<title
>Режими автозавершення</title>
<sect2 id="complete_autolatex">
<title
>Команди &latex;</title>
<para
>Крім того, ви можете увімкнути режим автоматичного завершення команд &latex;. Після введення порогової кількості літер команди (типово, трьох літер) програма відкриє контекстну панель зі списком всіх подібних команд &latex;. Ви зможете вибрати одну з команд у списку або продовжити введення команди. Пункти у списку змінюватимуться відповідно до введених вами перших літер команди.</para>
<para
>Відкрийте сторінку налаштувань <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Завершення</guilabel
></menuchoice
>, щоб увімкнути або вимкнути цей режим чи змінити порогове значення.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Завершення середовища рівняння (equation)</screeninfo>
>Завершення середовища рівняння (equation)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect2>
<sect2 id="complete_autotext">
<title
>Слова документа</title>
<para
>Великі словники непридатні для використання у режимі автоматичного доповнення. Але, очевидно, значна кількість слів у документах вживаються декілька разів. Отже, у &kile; передбачено доповнення всіх слів з документа, які вже було введено користувачем раніше. Увімкнути автоматичне доповнення вручну можна за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Ctrl;<keycap
>Пробіл</keycap
></keycombo
>. Зауважте, що цей режим відрізняється від режиму автоматичного доповнення команд &latex;.</para>
<para
>Якщо ви бажаєте увімкнути або вимкнути цей режим, скористайтеся сторінкою налаштувань <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Редактор</guimenuitem
><guimenuitem
>Редагування</guimenuitem
><guilabel
>Автозавершення</guilabel
></menuchoice
>. За допомогою цієї сторінки налаштування ви можете вказати програмі, чи слід використовувати режим автоматичного завершення слів. Крім того, передбачено додатковий режим автоматичного завершення, за використання якого програма відкриватиме панель автоматичного завершення за умови введення певної порогової кількості літер.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="complete_own_files">
<title
>Створення власних файлів автозавершення</title>
<para
>Специфікацію формату файла завершення можна знайти у <ulink url="https://commits.kde.org/kile?path=README.cwl"
>файлі специфікації формату CWL</ulink
>. </para>
<para
>Файли завершення можна встановити у домашньому каталозі користувача у підкаталозі <filename
>Цей майстер вже було описано у розділі <xref linkend="intro_docwizard" role="select: title pageabbrv"/>.</para>
</sect1>
<sect1 id="wizard_graphics">
<title
>Включення графіки</title>
<para
>Діалогове вікно <guilabel
>Середовище рисунка</guilabel
> гранично спрощує додавання графічних об’єктів у текст. Відкрити це діалогове вікно можна за допомогою пункту <menuchoice
><guimenu
>LaTeX</guimenu
><guimenuitem
>Додавання картинки</guimenuitem
></menuchoice
> меню програми. Будь ласка, прочитайте розділи <xref linkend="build_graphics" role="select: title pageabbrv"/> і <xref linkend="build_epsgraphics" role="select: title pageabbrv"/>, щоб ознайомитися з основними фактами, що стосуються форматів графічних даних.</para>
>Оберіть файл з графічними даними. Ви можете скористатися файлом у форматі JPEG, PNG, PDF, EPS або навіть у форматі даних EPS стиснутих за допомогою zip або gzip. Якщо вами було встановлено програму <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>, а також налаштовано &kile; на використання цієї програми (це можна зробити за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
> <guilabel
>Графіка</guilabel
></menuchoice
>), програма автоматично визначить ширину і висоту зображення. Якщо програмі &imagemagick; вдасться визначити роздільну здатність зображення, його розміри буде показано також і у сантиметрах.</para
></step>
<step
><para
>Вкажіть, чи слід розташовувати ваше зображення по центру сторінки.</para
></step>
<step
><para
>Визначтеся з тим, чи слід використовувати позначення <userinput
>\graphicspath</userinput
> для вашого файла графіки.</para>
<para
>Типово, графічні файли мають зберігатися у тій самій теці, що і файл головного документа. Але для того, щоб зробити структуру зберігання даних стрункішою, ви можете зберігати ці файли у окремій теці. Якщо ви не використовуватимете команди <userinput
>\graphicspath</userinput
>, &kile; обиратиме для пошуку рисунків саме теку поточного головного документа. Але, якщо ви скористаєтеся командою <userinput
>&latex; виконає пошук графічних файлів спочатку у поточній теці, потім у теці <filename
>camera</filename
>, і нарешті у теці <filename
>images</filename
>.</para
></step>
<step
><para
>Якщо ви вкажете один з параметрів, висоту або ширину, масштаб рисунка буде пропорційно змінено. Якщо ви вкажете одразу і ширину, і висоту, зміниться і ширина, і висота рисунка. Результати такої зміни можуть бути зовсім не такими як вам хочеться. Для порівняння ви можете скористатися даними наведеними у верхній частині діалогового вікна для початкових розмірів зображення.</para
></step>
<step
><para
>Ви можете вказати кут, на який слід повернути рисунок за годинниковою стрілкою.</para
></step>
<step
><para
>Дані щодо обмежувальної рамки автоматично визначатимуться після вибору вами графічного файла. Ці дані знадобляться, лише якщо ви працюєте з традиційною графікою &latex; та растровою графікою. Докладніше про це можна дізнатися з розділу щодо <link linkend="build_epsgraphics"
>графіки у форматі EPS</link
>. </para>
<para
>Якщо для додавання зображення &latex; потрібна обмежувальна рамка, а ви не бажаєте створювати окремий файл bb, ви можете скористатися &kile;. За допомогою відповідного пункту можна увімкнути або вимкнути використання обмежувальної рамки. Якщо ви позначите пункт для додавання зображення у форматі png або jpg &pdflatex; покаже попередження.</para
></step>
<step
><para
>За допомогою параметра коефіцієнта масштабування ви можете вказати бажаний масштаб, наприклад 0,5 для зменшення розмірів зображення удвічі або 2 для подвоєння цих розмірів. Якщо ви скористаєтеся цим параметром, вам не потрібно буде вказувати ширину або висоту зображення.</para
></step>
<step
><para
>За допомогою вкладки <guilabel
>Обрізати зображення</guilabel
> ви можете вказати параметри обрізання зображення у всіх чотирьох напрямках.</para
></step>
<step>
<para
>Нарешті, ви можете вказати, чи слід вбудовувати зображення до середовища figure. Якщо текст має обтікати рисунок, вам слід скористатися середовищем wrapfigure. </para>
<note>
<para
>Якщо вами було вибрано середовище wrapfigure, вам слід додати до преамбули документа команду використання пакунка wrapfig.</para>
</note>
<para
>Яким би варіантом ви не скористалися, ви зможете вказати підпис і мітку рисунка. Варто додавати окремі префікси для міток різних об’єктів. Типовим для зображень є використання префікса <userinput
>рис.</userinput
>. </para>
</step>
<step
><para
>Якщо ви виберете середовище figure, ви зможете вказати бажане розташування рисунка під час збирання документа &latex;. </para
></step>
<step>
<para
>У середовищі wrapfigre ви можете</para>
<substeps>
<step
><para
>Вибрати правило розташування рисунка і визначити, чи можна пересувати його відносно тексту. Якщо передбачається друк документа на обох боках паперу, ви можете вказати, де слід розташовувати рисунок: на зовнішній чи на внутрішній стороні. </para
></step>
<step
><para
>Визначити кількість рядків тексту, які буде використано для обтікання. Якщо ви не вкажете ніякого значення, &latex; спробує визначити потрібну кількість рядків автоматично. </para
></step>
<step
><para
>Визначити виступ на вказаному боці зображення. Цей параметр буде корисним, якщо текст на сторінці зібрано у стовпці, і рисунок має бути розташовано у декількох стовпцях або між двома стовпцями, які його обтікатимуть. </para
></step>
<step
><para
>Вибрати ширину рисунка. Це значення має бути трошки більшим за справжню ширину рисунка, щоб між рисунком і текстом залишився певний інтервал. </para
></step>
</substeps>
</step>
</procedure>
</sect1>
<sect1 id="wizard_array">
<title
>Масиви і таблиці</title>
<para
>Одним з найнудніших завдань, які доводиться виконувати у &latex; є введення матриці або середовища таблиці. Вам доводиться стежити за всіма елементами таблиці, правильністю форматування середовища та правильністю розташування всіх елементів, які формують таблицю. Правильне використання відступів може допомогти, але існує і простіший спосіб: використання пунктів меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Масив</guimenuitem
></menuchoice
> або <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Таблиця</guimenuitem
></menuchoice
>. Після вибору відповідного пункту у меню програма відкриє вікно з формою у вигляді матриці, яку ви легко зможете заповнити потрібними вам записами. У діалоговому вікні ви зможете також вибрати певні параметри, пов’язані з верстанням вмісту таблиці.</para>
>За допомогою панелі інструментів, розташованої у верхній частині діалогового вікна, ви можете встановити <userinput
>вирівнювання</userinput
> тексту у комірці, визначити <userinput
>гарнітуру шрифту</userinput
>, <userinput
>об’єднати</userinput
> або <userinput
>розділити</userinput
> комірки, вибрати <userinput
>рамку</userinput
> та вказати <userinput
>кольори</userinput
> тла і тексту. Поблизу правого краю вікна ви побачите кнопку <guilabel
>Вставити</guilabel
>. За допомогою цієї кнопки ви можете вставити у діалогове вікно таблицю з буфера обміну даними. Цю можливість призначено, наприклад, для копіювання та вставляння таблиць з програм для роботи з електронними таблицями. </para>
<para
>За допомогою нижньої частини діалогового вікна ви зможете вибрати кількість рядків і стовпчиків та змінити інші параметри вашого масиву або таблиці: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>За допомогою пункту <guilabel
>Назва</guilabel
> ви зможете вибрати середовище, яке має бути використано для вашого масиву або таблиці. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Ви можете вказати вертикальне вирівнювання у комірці за допомогою пункту <guilabel
>Параметр</guilabel
>. Цим пунктом можна буде скористатися лише для середовищ, у яких передбачено підтримку зміни вирівнювання. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Якщо у вибраному вами середовищі можна скористатися такою можливістю, ви можете позначити пункт <guilabel
>Використовувати версію з зірочкою</guilabel
>. Якщо вами буде позначено цей пункт, вам також доведеться вказати <guilabel
>Ширину таблиці</guilabel
>. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Іноді покращити вигляд таблиць можна за допомогою позначення пункту <guilabel
>Використовувати пакунок booktabs</guilabel
>. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Звичайно ж, ви також можете наказати розташувати <guilabel
>По центру</guilabel
> весь ваш масив. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Пункт <guilabel
>Додавати позначки пунктів</guilabel
> допоможе вам у заповненні відповідних пунктів таблиці чи масиву у редакторі. Якщо цей пункт буде позначено, &kile; додасть позначки кружечком для кожного з елементів вашого масиву. </para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>За використання пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Розміщення у таблиці</guimenuitem
></menuchoice
> програма відкриє простіше діалогове вікно для налаштування середовища tabbing. Для таких середовищ ви зможете вибрати кількість рядків і стовпчиків, а також інші специфічні параметри.</para>
</sect1>
<sect1 id="wizard_float">
<title
>Додавання плаваючих об’єктів</title>
<para
>&kile; може допомогти вам у додаванні до документа плаваючих об’єктів (таблиць чи рисунків). За допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Плаваючі об’єкти</guimenuitem
></menuchoice
> вам буде зовсім нескладно додати до документу нове середовище рисунка чи таблиці. </para>
>Щоб додати новий плаваючий об’єкт, виконайте такі дії: </para>
<procedure>
<step>
<para
>Виберіть різновид об’єкта, який ви бажаєте додати: рисунок чи таблицю. </para>
</step>
<step>
<para
>Вкажіть бажані правила розташування. </para>
</step>
<step>
<para
>Вкажіть підпис до плаваючого об’єкта. </para>
</step>
<step>
<para
>Вкажіть мітку нового плаваючого об’єкта. &kile; автоматично запропонує відповідний префікс: "fig:" для рисунків і "tab:" для таблиць. </para>
</step>
</procedure>
</sect1>
<sect1 id="wizard_math">
<title
>Додавання математичних середовищ</title>
<para
>Запам’ятати всі середовища, які використовуються для створення математичних формул, доволі складно. Звичайно ж, &kile; допоможе вам згадати потрібні команди за допомогою пункту меню <menuchoice
> виберіть тип математичного об’єкта, який слід створити.</para
></listitem>
<listitem
><para
>За допомогою пункту <guilabel
>Без нумерації</guilabel
> можна вимкнути нумерацію для об’єктів формул.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Команда для розділення груп</guilabel
>: у середовищах, яких передбачено підтримку декількох груп, зокрема alignat, ви можете визначити роздільник. У полі цього пункту можна вказати будь-яку команду додавання інтервалу, якою можна скористатися у математичному режимі, наприклад \quad. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Стандартний табулятор</guilabel
>: тут ви можете вказати табулятор, який буде використано у формулі. &kile; може визначити належний табулятор автоматично.</para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Режим формули</guilabel
>: для середовищ матриць та масивів ви можете вибрати математичне середовище для формули. </para
></listitem>
<listitem
><para
><guilabel
>Використовувати позначки</guilabel
>: якщо цей пункт буде позначено, &kile; додасть позначки кружечком для кожного з елементів вашої формули.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
<sect1 id="wizard_postscript">
<title
>Засоби &PostScript;</title>
<para
>Файли PS не набули такої популярності, як файли PDF, але ці файли є чудовою основою для обробки і перевпорядкування сторінок документів. Якщо вам потрібно вивести дані у форматі PDF, ви можете перевпорядкувати сторінки за допомогою однієї з програм, що працюють з форматом &PostScript;, а потім перетворити файл на файл PDF за допомогою команди <command
>ps2pdf</command
>.</para>
<para
>У <emphasis
>Майстрі &PostScript;</emphasis
> (пункт меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Інструменти Postscript</guimenuitem
></menuchoice
>) ви побачите найпоширеніші варіанти перевпорядкування, але зможете вказати і ваші власні параметри. Основну роботу з обробки файлів виконують програми <command
>pstops</command
> і <command
>psselect</command
>, які у більшості дистрибутивів можна знайти у пакунку <userinput
>psutils</userinput
>. Якщо однієї з цих програм немає у вашому дистрибутиві, відповідні пункти не буде показано.</para>
>Спочатку вам слід вибрати вхідний файл. Якщо &kile; знайде файл PS, який відповідає вашому поточному головному документу, відповідне поле вже буде заповнено, але ви можете вибрати і будь-який інший файл. Після цього оберіть файл для виводу даних та завдання, яке слід виконати. Нарешті, визначіться: бажаєте ви, щоб програма виконала лише перетворення, чи слід також запустити &okular; для перегляду результатів.</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>1 A5 Сторінка + Порожня сторінка → DIN A4</term>
<listitem
><para
>Розташувати одну сторінку A5 разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування сторінки A5 буде повернуто на 90 градусів і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>A5 + Порожня сторінка</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>A5 + Порожня сторінка</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>1 сторінка A5 + дублікат → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування одної сторінки A5 разом з її дублікатом на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>дублювання сторінок A5</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Дублювання сторінки A5</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A5 → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A5 на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання двох сторінок A5</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils3.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання двох сторінок A5</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A5L → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A5 у альбомному режимі разом на сторінці A4.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>4 сторінки A5 → A4</term>
<listitem
><para
>Зібрати чотири послідовних сторінки A5 на одній сторінці A4. Для того, щоб сторінки A5 вмістилися, їх розміри потрібно зменшити з коефіцієнтом 0,7.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>4 сторінки A5 → A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils5.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>4 сторінки A5 → A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>1 сторінка A4 + порожня сторінка → A4</term>
<listitem
><para
>Розташувати одну сторінку A4 разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування розмір сторінок A4 буде зменшено з коефіцієнтом 0,7 (приблизно рівним кореню з 2 поділеному навпіл) і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
>Розташування одної сторінки A4 разом з її дублікатом на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>1 сторінка A4 + дублікат → A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils7.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>1 сторінка A4 + дублікат → A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A4 → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A4 на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання двох сторінок A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils8.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання двох сторінок A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки A4L → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок A4 у альбомному режимі разом на сторінці A4.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>вибрати парні сторінки</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати непарні сторінки</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі непарні сторінки у документі.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати парні сторінки (у зворотньому порядку)</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати непарні сторінки (у зворотньому порядку)</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Всі сторінки у зворотному порядку</term>
<listitem
><para
>Всі сторінки поточного документа у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Копіювати всі сторінки (сортованими)</term>
<listitem
><para
>Копіювати всі сторінки документа. Ви можете вибрати кількість впорядкованих копій.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Копіювати всі сторінки (сортованими)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils15.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Копіювати всі сторінки (сортованими)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Копіювати всі сторінки (несортованими)</term>
<listitem
><para
>Копіювати всі сторінки документа. Ви можете вибрати кількість невпорядкованих копій.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Копіювати всі сторінки (несортованими)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils16.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Копіювати всі сторінки (несортованими)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>pstops: Виберіть параметр</term>
<listitem
><para
>У програмах &PostScript; <command
>pstops</command
> і <command
>psselect</command
> передбачено використання величезної кількості параметрів. Якщо вам потрібні якісь спеціальні параметри, ви можете запустити <command
>pstops</command
> з вказаним вами параметром. Перелік можливих параметрів можна знайти на сторінці довідки (man) відповідної програми.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>psselect: Виберіть параметр</term>
<listitem
><para
>Ви можете наказати виконати <command
>psselect</command
> з вказаними вами параметрами. Будь ласка, прочитайте довідник з програми, щоб дізнатися про всі можливі параметри.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="wizard_pdf">
<title
>Засоби роботи з PDF</title>
<para
>Багато хто вважає файли PDF непридатними до внесення змін, але це не так: для внесення змін у ці файли створено доволі ефективні програми, які можуть виконувати такі дії:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>додавати, вилучати і перевпорядковувати сторінки;</para
></listitem>
<listitem
><para
>читати і оновлювати дані щодо документа;</para
></listitem>
<listitem
><para
>читати, встановлювати і вносити зміни до прав доступу до даних;</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>для вже створеного документа PDF.</para>
<para
>У <emphasis
>Майстрі PDF</emphasis
> &kile;, який можна викликати за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Майстер</guimenu
><guimenuitem
>Інструменти PDF</guimenuitem
></menuchoice
>, передбачено два інструменти керування і впорядкування вмісту документів PDF:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Пакунок &latex; <command
>pdfpages</command
>, який є частиною дистрибутивів &latex;. <command
>pdfpages</command
> не може працювати з зашифрованими сторінками.</para
></listitem>
<listitem
><para
><command
>pdftk</command
> — чудовий інструмент, керований за допомогою командного рядка, для виконання типових дій над документами PDF (див. <ulink url="http://www.pdflabs.com/tools/pdftk-the-pdf-toolkit"
>The PDF Toolkit</ulink
>).</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Якщо у вашій системі не встановлено однієї з цих допоміжних програм, <command
>pdfpages</command
> або <command
>pdftk</command
>, ви не побачите відповідних пунктів у вікнах майстра. Крім того, вам слід пам’ятати, що із зашифрованими документами може працювати лише <command
>pdftk</command
>.</para>
<sect2 id="pdf_rearrangements">
<title
>Перевпорядкування</title>
<para
>Першою вкладкою у вікні майстра PDF &kile; після запуску є вкладка <userinput
>Спочатку вам слід вибрати вхідний файл. Якщо &kile; знайде файл PDF, який відповідає вашому поточному головному документу, відповідне поле вже буде заповнено, але ви можете вибрати і будь-який інший файл. Після цього вкажіть файл для виводу даних та завдання, яке слід виконати. Нарешті, визначіться: бажаєте ви, щоб програма виконала лише перетворення, чи слід також запустити &okular; для перегляду результатів.</para>
<para
>З зашифрованими документами PDF може працювати лише <command
>pdftk</command
>. Для виконання обробки зашифрованого файла вам доведеться вказати пароль.</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term
>1 сторінка + порожня сторінка → A4</term>
<listitem
><para
>Розташувати одну сторінку разом з однією порожньою сторінкою на одній сторінці A4. Під час розташування сторінки A5 буде повернуто на 90 градусів і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>A5 + Порожня сторінка</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>A5 + Порожня сторінка</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Під час розташування сторінки A4 буде повернуто на 90 градусів, зменшено і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>A4 + порожня сторінка → A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils6.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>A4 + порожня сторінка</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>1 сторінка + дублікат → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування одної сторінки разом з її дублікатом на одній сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Дублювання сторінки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Дублювання сторінки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Якщо сторінка, яку слід здублювати, має формат A4, її розміри буде підібрано так, щоб вона вмістилася на аркуші.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Дублювання сторінки</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils7.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Дублювання сторінки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки → A4</term>
<listitem
><para
>Розташувати дві послідовні сторінки на одній сторінці A4. Під час розташування сторінки A5 буде повернуто на 90 градусів і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання двох сторінок A5</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils3.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання двох сторінок A5</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Під час розташування сторінки A4 буде повернуто на 90 градусів, зменшено і розміщено на сторінці A4 у альбомному режимі.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання двох сторінок A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils8.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання двох сторінок A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>2 сторінки (альбомна) → A4</term>
<listitem
><para
>Розташування двох послідовних сторінок у альбомному режимі на сторінці A4.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання двох сторінок (у альбомному режимі)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="pdftools1.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання двох сторінок (у альбомному режимі)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>4 сторінки → A4</term>
<listitem
><para
>Зібрати чотири послідовних сторінки на одній сторінці A4. Для того, щоб сторінки вмістилися, їх розміри потрібно змінити.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>4 сторінки → A4</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="psutils5.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>4 сторінки → A4</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>4 сторінки (альбомна) → A4</term>
<listitem
><para
>Зібрати чотири послідовних сторінки у альбомному розташуванні на одній сторінці A4. Для того, щоб сторінки вмістилися, їх розміри потрібно змінити.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Поєднання чотирьох сторінок (у альбомному режимі)</screeninfo>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="pdftools2.png" format="PNG"/>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Поєднання чотирьох сторінок (у альбомному режимі)</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>вибрати парні сторінки</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати непарні сторінки</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі непарні сторінки у документі.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати парні сторінки (у зворотньому порядку)</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Вибрати непарні сторінки (у зворотньому порядку)</term>
<listitem
><para
>Вибрати всі парні сторінки у документі у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>Всі сторінки у зворотному порядку</term>
<listitem
><para
>Всі сторінки поточного документа у зворотному порядку.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>розшифрувати файл</term>
<listitem
><para
>Якщо дані файла PDF зашифровано, ви можете їх розшифрувати.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>вибір сторінок</term>
<listitem
><para
>Додайте список сторінок або діапазонів сторінок, відокремлених комами, наприклад, 1,4-7,9. У остаточний файл PDF буде включено лише вказані вами сторінки.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>вилучити сторінки</term>
<listitem
><para
>Додайте список сторінок або діапазонів сторінок, відокремлених комами, які слід вилучити з вказаного файла PDF.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>додати фоновий малюнок</term>
<listitem
><para
>Додає зображення тла PDF з окремого файла вхідних даних PDF. Майстер використовує лише першу сторінку з цього файла PDF і додає зображення на кожну зі сторінок виведеного PDF. Сторінку зображення буде масштабовано і повернуто, якщо це потрібно для того, щоб вмістити її до сторінки виведеного файла.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>додати кольорове тло</term>
<listitem
><para
>Застосовує колір тла до всіх сторінок поточного документа. Додавати колір тла можна лише один раз, оскільки наступний шар кольору тла буде розташовано під першим, отже його не буде видно.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>додати позначку на передній план</term>
<listitem
><para
>Додає позначку переднього плану у верхній частині сторінок вхідного документа PDF. Майстер використовує лише першу сторінку з файла позначки PDF і додає відповідне зображення на кожну зі сторінок документа PDF. Якщо це потрібно, зображення буде масштабовано та повернуто так, щоб вмістити його на сторінці вхідного документа. Найкращих результатів можна досягти, якщо тло на сторінці позначки є прозорим.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>pdftk: виберіть параметр</term>
<listitem
><para
>Ви можете наказати виконати <command
>pdftk</command
> з вказаними вами параметрами. Будь ласка, прочитайте довідник з програми, щоб дізнатися про всі можливі параметри.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
>pdfpages: виберіть параметр</term>
<listitem
><para
>Ви можете наказати виконати <command
>pdfpages</command
> з вказаними вами параметрами. Будь ласка, прочитайте довідник з програми, щоб дізнатися про всі можливі параметри.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect2>
<sect2 id="pdf_properties">
<title
>Властивості</title>
<para
>Встановлення, внесення змін та вилучення властивостей документа можливе, лише якщо встановлено <command
>pdftk</command
>, а &kile; зібрано з підтримкою бібліотеки <userinput
>До традиційних метаданих PDF належать назва документа, автор, тема, ключові слова, назва програми для створення, дати створення і останнього внесення змін до файла.</para>
</sect2>
<sect2 id="pdf_permissions">
<title
>Права доступу</title>
<para
>Крім того, якщо встановлено <command
>pdftk</command
>, ви зможете встановити, внести зміни або вилучити права доступу до документа.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно встановлення прав доступу до PDF</screeninfo>
>Діалогове вікно встановлення прав доступу до PDF</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Для встановлення або внесення змін до прав доступу до таких документів вам потрібно буде вказати пароль. Крім того, може бути виконано шифрування даних PDF з метою запобігання несанкціонованим діями з даними або накладання автором обмежень на дії з вмістом документа. Отже, автор може дозволити або заборонити такі дії:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>друк сторінок;</para
></listitem>
<listitem
><para
>внесення змін до сторінок;</para
></listitem>
<listitem
><para
>копіювання тексту та зображень зі сторінок;</para
></listitem>
<listitem
><para
>зміну або додавання анотацій;</para
></listitem>
<listitem
><para
>заповнення полів форми даними.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Зміну прав доступу завжди пов’язано з примусовим 128-бітовим шифруванням методами <userinput
>Acrobat</userinput
> версії 5 або 6 з визначенням пароля.</para>
<para
>Вам слід пам’ятати: шифрування і встановлення пароля не є надійними способами захисту даних PDF. Дані буде зашифровано, але ключ залишиться загальнодоступним. Ці способи захисту слід вважати ввічливим нагадуванням з боку автора щодо потреби у виконанні законодавства щодо авторських прав.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="statistics">
<title
>Статистика документа</title>
<para
>За допомогою діалогового вікна, яке відкривається пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
><guimenuitem
>Статистика</guimenuitem
></menuchoice
> ви можете ознайомитися зі статистичними даними щодо позначеного фрагмента тексту, документа або всього проєкту. Тут зокрема буде наведено дані щодо кількості слів, команд або середовищ &latex;, а також кількість символів для кожного з типів даних.</para>
<para
>Отримані статистичні дані можна скопіювати у текстовому форматі або у форматі таблиці &latex; до буфера обміну даними. </para>
<para
>Якщо ви позначите фрагмент тексту і відкриєте діалогове вікно статистичних даних, програма покаже дані щодо позначеного фрагмента. Якщо не позначено жодного фрагмента, у діалоговому вікні буде показано статистичні дані всіх відкритих файлів. Якщо ви бажаєте поглянути на статистику всього проєкту, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Файл</guimenu
> <guisubmenu
>Відкрити всі файли проєкту</guisubmenu
></menuchoice
>, щоб швидко і просто відкрити всі текстові файли вашого проєкту.</para>
<para
>Слід зробити зауваження щодо точності наведених даних. Ось приклад обчислень, які буде виконано програмою: у рядку «K\"uhler» буде знайдено одне слово (шість літер) і одну команду (дві літери). Існують і інші комбінації, у яких частини команд буде пораховано як слова і навпаки. Крім того, алгоритм було створено і перевірено для мов на зразок англійської або німецької. Отже вважати показані цифри абсолютно точними не можна. Якщо вам потрібні точні дані щодо кількості слів і символів, вам слід виконати декілька перевірок, щоб оцінити точність даних &kile; для вашої мови.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="latex">
<title
>Особливі теґи у &latex;</title>
<sect1 id="latex_library">
<title
>Користування бібліотекою теґів &latex;</title>
<para
>У &latex; передбачено тисячі теґів для літер і спеціальних символів. Найпростішим способом вставки цих теґів є використання меню бічної панелі, панелі, яку розташовано ліворуч від вікна редактора.</para>
>Ви можете скористатися одним з таких типів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Ті, що найчастіше використовуються</para
></listitem>
<listitem
><para
>Відношення</para
></listitem>
<listitem
><para
>Оператори</para
></listitem>
<listitem
><para
>Стрілки</para
></listitem>
<listitem
><para
>Інші математичні символи</para
></listitem>
<listitem
><para
>Різноманітний текст</para
></listitem>
<listitem
><para
>Розділювачі</para
></listitem>
<listitem
><para
>Грецька</para
></listitem>
<listitem
><para
>Спеціальні символи</para
></listitem>
<listitem
><para
>Символи кирилиці</para
></listitem>
<listitem
><para
>Визначений користувачем</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>На панельках підказок до піктограм буде показано відповідні команди &latex; і назви пакунків, які слід включити для коректної роботи цих команд.</para>
<para
>Якщо натиснути клавішу <keycombo
>&Shift;</keycombo
>, навести вказівник миші на символ і клацнути лівою кнопкою миші, до тексту буде вставлено рядок <userinput
>$\команда_символу$</userinput
>. Якщо натиснути клавішу <keycombo
>&Ctrl;</keycombo
>, команду буде додано у фігурних дужках.</para>
<para
>Якщо ви вставляєте команду, для роботи якої потрібно включити пакунок, який не було включено до вашого документа &latex;, ви побачите повідомлення з попередженням у вікні перегляду журналу.</para>
<para
>У першому списку символів містяться символи, <guilabel
>що частіше використовуються</guilabel
>. Введені вами символи додаватимуться до цього списку, щоб прискорити та полегшити додавання ваших улюблених символів. Порядок символів після додавання нового символу не змінюватиметься, програма лише збільшуватиме лічильник для символу. Якщо кількість пунктів у списку перевищить 30, пункт з найменшим значенням лічильника буде вилучено зі списку.</para>
<para
>У списку <guilabel
>Визначених користувачем</guilabel
> символів міститимуться ваші власні символи. Для створення власного символу вам знадобиться програма gesymb і файл definitions.tex з пакунка вихідних кодів &kile;. Крім того вам потрібен буде компілятор &latex; (сюрприз!) і програма <ulink url="http://www.dvipng.sourceforge.net"
>&dvipng;</ulink
> (версії 1.7 або новішої). Процедура створення символу полягає у тому, що ви створюєте файл &latex; з <userinput
>\input{визначення}</userinput
>, що робить можливим використання наведених нижче команд, і надаєте змогу команді <userinput
>gesymb mysymbols.tex user</userinput
> (яка викликає &latex; і &dvipng;) створити піктограми. Після копіювання піктограм до теки <userinput
> і перезапуску &kile; ви зможете скористатися вашими власними символами. </para>
<para
>У файлі definitions.tex визначено такі команди: <itemizedlist>
<listitem>
<para
><userinput
>\command[\optarg]{\symbol}</userinput
>: включити символ <userinput
>\symbol</userinput
> до списку символів, додатковий параметр <userinput
>\optarg</userinput
> визначає команду, яку &kile; має вставити до тексту. Якщо додаткового параметра не буде вказано, використовуватиметься команда з обов’язкового параметра. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><userinput
>\mathcommand[\optarg]{\symbol}</userinput
>: те саме, що і попередня команда, але команду у обов’язковому параметрів буде вставлено у математичному режимі. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><userinput
>\pkgs[arg]{pkg}</userinput
>: оголосити, що команда, вказана у цьому рядку, потребує використання пакунка &latex; з назвою <userinput
>pkg</userinput
> та необов’язковим параметром <userinput
>arg</userinput
>. Цю команду слід вказувати до команди <userinput
>\command</userinput
>, вона перевизначає всі специфікації пакунків, задані середовищем neededpkgs. </para>
> призначено для того, щоб ви могли додати власну систему міток для запису бібліографії. Якщо цей параметр не буде встановлено, посилання на записи бібліографії виглядатиме як [1], [2], [3] тощо.</para>
<para
>Параметр <userinput
>{ключ}</userinput
> використовується для пов’язування команд пункту бібліографії і посилання на цей пункт, <userinput
>\bibitem</userinput
> і <userinput
>\cite</userinput
>. Команда <userinput
>\cite</userinput
> має містити мітку, пов’язану з відповідним пунктом з бібліографічними даними <userinput
>\bibitem</userinput
>, розташованим у середовищі <userinput
>thebibliography</userinput
>. Обидві команди, <userinput
>\bibitem</userinput
> і <userinput
>\cite</userinput
>, повинні мати спільний параметр <userinput
>{ключ}</userinput
>. Найпростішим способом визначення ключів є використання прізвищ авторів. У других фігурних дужках визначення середовища <userinput
>thebibliography</userinput
> слід вказати найбільшу довжину мітки бібліографії у вашому документі. Отже, якщо ви, наприклад, вказали <userinput
>{<replaceable
>foo</replaceable
>}</userinput
>, всі мітки мають бути коротшими або рівними за довжиною до мітки <userinput
><replaceable
>foo</replaceable
></userinput
>. Якщо цей параметр буде вказано неправильно, вам не вдасться створити красиві відступи у бібліографії вашого документа.</para>
<para
>Бібліографія — це розділ вашого документа, відмінний від основного тексту. Приклад коду бібліографії може виглядати так:</para>
<programlisting
>\begin{thebibliography}{50}
\bibitem{Simpson} Homer J. Simpson. \textsl{Mmmmm...donuts}. Evergreen Terrace Printing Co.,
Springfield, SomewhereUSA, 1998
\end{thebibliography}</programlisting>
<para
>Після зазначення подібного пункту, ви можете додати посилання на відповідний пункт <userinput
>\bibitem</userinput
> за допомогою команди <userinput
>\cite</userinput
>. Код посилання може виглядати так:</para>
<programlisting
>Моя доповідь щодо філософії Сімпсонів\copyright ґрунтується на моїй улюбленій книзі \cite{Simpson}.</programlisting>
<para
>Оскільки часто важко запам’ятати точний ключ цитування, якщо посилань доволі багато, у &kile; передбачено простий спосіб додавання посилань. За допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>LaTeX </guimenu
><guimenuitem
>Посилання</guimenuitem
><guimenuitem
>Cite</guimenuitem
></menuchoice
> ви можете відкрити список з усіма ключами цитування. Виберіть потрібний вам ключ, і програма додасть відповідне посилання у ваш документ. Щоб оновити список ключів, збережіть файл, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guimenuitem
>Оновити структуру</guimenuitem
></menuchoice
> або просто натисніть клавішу <keycap
>F12</keycap
>. Якщо буде увімкнено автоматичне доповнення коду, &kile; показуватиме список всіх міток <userinput
>bibitem</userinput
> одразу після введення команди <userinput
>\cite</userinput
>.</para>
<para
>Остаточний вигляд пункту у бібліографії вашого документа буде таким:</para>
<para
><computeroutput
>[1] Homer J. Simpson. Mmmmm...donuts. Evergreen Terrace Printing Co., Springfield, SomewhereUSA, 1998.</computeroutput
></para>
<para
>Крім того, &kile; може працювати з редакторами &bibtex;, зокрема &kbibtex; з метою полегшення додавання посилань на літературу. Якщо до проєкту буде додано файл &bibtex;, &kile; увімкне можливість з автоматичного доповнення команд посилань, яку описано вище.</para>
</sect1>
</chapter>
&include-section-usermenu;
<chapter id="build">
<title
>Інструменти для збирання</title>
<sect1 id="build_sect">
<title
>Компіляція, перетворення і перегляд</title>
<para
>Щоб переглянути результати вашої роботи, вам потрібно скомпілювати вихідні коди. Всі пункти інструментів збирання згруповано у меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Компілювати</guisubmenu
></menuchoice
>, <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Перетворити</guisubmenu
></menuchoice
> і <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Переглянути</guisubmenu
></menuchoice
>.</para>
<para
>Щоб скомпілювати ваш код для перегляду у &okular; або подальшого перетворення, ви можете скористатися клавіатурним скороченням <keycombo
>&Alt;<keycap
>2</keycap
></keycombo
>. Після цього ви можете переглянути отриманий файл DVI за допомогою типового переглядача за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>3</keycap
></keycombo
>, перетворити файл DVI на файл PS за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>4</keycap
></keycombo
> і переглянути файл PS за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>5</keycap
></keycombo
>.</para>
<sect2>
<title
>&bibtex;</title>
<para
>Якщо для роботи з бібліографічними записами ви користуєтеся <ulink url="http://www.ecst.csuchico.edu/~jacobsd/bib/formats/bibtex.html"
>&bibtex;</ulink
>, вам, зазвичай, доведеться компілювати документ за особливою схемою. Це означає, що спочатку слід викликати &latex;, потім &bibtex;, а потім ще двічі &latex;. На щастя, &kile; достатньо кмітливий, щоб виявити потребу у виклику додаткових інструментів, зокрема &bibtex;, &makeidx; і &asymptote;. Подібну поведінку програми типово увімкнено, змінити цю поведінку можна на вкладці <guilabel
>Загальне</guilabel
> налаштування інструментів &latex; і &pdflatex; на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
><guisubmenu
>Інструменти</guisubmenu
><guilabel
>Збирання</guilabel
></menuchoice
>. </para>
</sect2>
<!-- Already stated in last paragraph
<sect2>
<title
>&makeidx;</title>
<para
>If you are using the <ulink url="http://ipagwww.med.yale.edu/latex/makeindex.pdf"
>&makeidx;</ulink>
package to make a final, alphabetical index for your document, you have also to follow a certain
compilation pattern or let &kile; do this for you in the same way as with &bibtex; files.</para>
</sect2>
-->
<sect2>
<title
>MetaPost і &asymptote;</title>
<para
>Якщо ви бажаєте зібрати ваш документ за допомогою програма малювання зображень <application
>MetaPost</application
> або <application
>&asymptote;</application
>, ви можете зробити це за допомогою пунктів меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Компілювати</guisubmenu
><guimenuitem
>Metapost</guimenuitem
></menuchoice
> або <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guisubmenu
>Компілювати</guisubmenu
><guimenuitem
>Asymptote</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>&pdflatex;</title>
<para
>Існує і інший спосіб компіляції вашого документа, якщо вам потрібен файл PDF: ви можете запустити &pdflatex;, який збере ваш вихідний код безпосередньо у файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>6</keycap
></keycombo
>. Переглянути зібраний файл можна натисканням комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>7</keycap
></keycombo
>.</para>
<para
>Іншим шляхом є перетворення файла PS на файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>8</keycap
></keycombo
>, або пряме перетворення файла DVI на файл PDF за допомогою натискання комбінації клавіш <keycombo
>&Alt;<keycap
>9</keycap
></keycombo
>.</para>
<para
>Причиною використання &pdflatex; замість &latex; може бути простота або звичка, але у певних випадках поведінка цих двох програм може відрізнятися.</para>
</sect2>
<sect2>
<title
>Перетворення &latex; на вебсторінку</title>
<para
>Нарешті, у вас може виникнути потреба у публікації вашої роботи у інтернеті, а не просто на папері. Ви можете просто скористатися програмою <application
>latex2html</application
>, яку можна викликати за допомогою пункту меню &kile; <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Перетворити</guisubmenu
><guimenuitem
>LaTeX to Web</guimenuitem
></menuchoice
>. Результат буде збережено у підтеку у підтеці робочої теки, ви зможете переглянути результат перетворення за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Переглянути</guisubmenu
><guimenuitem
>ViewHTML</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_cl">
<title
>Як передати параметри командного рядка</title>
<para
>Якщо ви бажаєте передати певні особливі параметри командного рядка для збирання документа, перетворення або перегляду, ви можете вказати ці параметри на сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guisubmenu
>Інструменти</guisubmenu
> <guilabel
>Збирання</guilabel
></menuchoice
>.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="build_preview">
<title
>Швидкий попередній перегляд</title>
<para
>Під час роботи з &latex; вам завжди буде потрібен певний час для перегляду результату. Спочатку &latex; має скомпілювати вихідний код документа, а потім запустити інструмент перегляду. Це може внести певні незручності, якщо ви просто змінили декілька літер у складному рівнянні. У &kile; передбачено режим <emphasis
>Швидкого перегляду</emphasis
>, у якому ви можете скомпілювати лише частину документа і зекономити час. У цьому режимі існує чотири різних підрежими, які можна скомбінувати у сім варіантів збирання.</para>
>Користувач має обрати частину документа. За допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
><guimenuitem
>Вибране</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>S</keycap
> можна буде запустити вказану програму. &kile; візьме преамбулу з початкового тексту, отже буде включено всі потрібні пакунки і визначені користувачем команди. Користувач може обрати один з восьми наперед визначених наборів налаштувань:</para>
>Цього здебільшого має бути достатньо у випадках, коли вам знадобиться швидкий перегляд.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_qp_environment">
<title
>Режим середовища</title>
<para
>Дуже часто у вас виникатиме потреба у перегляді поточного середовища, особливо математичних середовищ, які іноді досить важко записати належним чином. У &kile; передбачено дуже швидкий спосіб досягти потрібного результату. Вибирати нічого не потрібно, достатньо лише скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
> <guimenuitem
>Середовище</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурним скороченням <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>E</keycap
>, — програма виконає збирання, а потім і покаже вам результат.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_qp_subdocument">
<title
>Режим піддокумента</title>
<para
>Якщо ви створили великий проєкт, що складається з багатьох документів, не варто компілювати одразу весь проєкт, якщо зміни було внесено лише у окремий документ. Програма &kile; здатна скомпілювати і показати попередній перегляд поточного піддокумента. Преамбулу буде взято з головного документа, зібрано буде лише поточну частину: достатньо лише скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
> <guimenuitem
>Піддокумент</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурним скороченням <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>D</keycap
>.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_qp_mathgroup">
<title
>Режим математичної групи</title>
<para
>За допомогою попереднього перегляду математичної групи ви зможете побачити результат збирання математичної групи, яку ви зараз редагуєте. &kile; візьме преамбулу з головного документа і збере лише математичну групу, у якій зараз перебуває курсор, — достатньо лише скористатися пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Швидкий перегляд</guisubmenu
><guimenuitem
>Математична група</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурним скороченням <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>P</keycap
></keycombo
>,<keycap
>M</keycap
>.</para>
</sect2>
<sect2 id="qp_bottombar">
<title
>Швидкий перегляд на нижній панелі</title>
<para
>Ви можете налаштувати &kile; так, щоб програма використовувала для показу попереднього перегляду не нове вікно, а нижню панель вікна програми. Ви можете задіяти цю можливість за допомогою панелі налаштування швидкого перегляду.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="build_graphics">
<title
>Формати графічних файлів</title>
<sect2 id="build_graphics_latex">
<title
>&latex; і &pdflatex;</title>
<para
>&pdflatex;, за використання пакунка <userinput
>graphics</userinput
> або <userinput
>graphicx</userinput
>, може коректно збирати файли DVI або PDF з графікою у форматах PNG і JPG, але не може працювати з файлами EPS. І навпаки, якщо ви вирішите зібрати за допомогою програми &latex; файл DVI, а потім перетворити його на файл PS і зрештою на файл PDF, ви зможете скористатися графікою у форматі EPS, але не зможете додавати графіку у форматах PNG і JPG.</para>
<para
>Значна кількість користувачів бажають створювати документи PDF, але також бажають скористатися чудовим пакунком <application
>Pstricks</application
> для створення графіки &PostScript;, або бажають скористатися даними виведеними у форматі &PostScript; математичними або науковими програмами, зокрема <application
>Mathematica</application
>, <application
>Maple</application
> або <application
>MuPAD</application
>. Цим користувачам &latex; слід спочатку зібрати файл &PostScript;, навіть, якщо вони бажають зрештою створити документи PDF, оскільки ці програми створюють код &PostScript;, яким не може скористатися &pdflatex;. Але це не настільки складно, як може здатися, оскільки вам допоможе &kile;.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_conversion">
<title
>Перетворення графічної інформації</title>
<para
>Щоб розірвати це коло, у випадку, якщо ви бажаєте включити одразу і код &PostScript; і файли PNG або JPG, ви можете скористатися одним з обхідних маневрів:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Якщо вам потрібен файл у форматі PS, а у вас є лише файли у форматах JPG або PNG, ви можете просто спочатку обробити код &pdflatex; з виводом до DVI, а потім виконати <application
>dvips</application
>, щоб отримати файл PS. Як бачите, &pdflatex; є чудовим вибором, якщо у ваших початкових файлах зовсім немає коду &PostScript;.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Ви можете перетворити файли EPS у файли PNG або файли у інших форматах за допомогою програми <ulink url="http://www.gimp.org/"
><application
>Gimp</application
></ulink
> або <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>, а потім скористатися &pdflatex;.</para
></listitem>
<listitem
><para
><anchor id="build_graphics_epstopdf"
></anchor
>Найкращим шляхом перетворення графіки у форматі EPS на графіку у форматі PDF є використання програми <command
>epstopdf</command
>, яку включено до всіх дистрибутивів &tex;, з наступним використанням &pdflatex;. У результаті буде створено високоякісні зображення, ви ж отримаєте змогу керувати отриманим результатом за допомогою таких параметрів: <programlisting
>-dAutoFilterColorImages=false
-dAutoFilterGrayImages=false
-sColorImageFilter=FlateEncode
-sGrayImageFilter=FlateEncode
-dPDFSETTINGS=/prepress
-dUseFlateCompression=true
</programlisting>
</para>
<para
>Навіть більше: якщо ваша система надає змогу використовувати <userinput
>shell-escape</userinput
>, перетворення можна виконати на льоту. Все, що вам слід зробити, це включити пакунок <application
>epstopdf</application
>, який є частиною дистрибутивів &tex; за допомогою команди <userinput
>\usepackage{epstopdf}</userinput
>. Припустімо, що код включення рисунка є таким: <programlisting>
\includegraphics[width=5cm]{test.eps}
</programlisting
> Тоді, якщо ви викликатимете &pdflatex; з параметром <option
>--shell-escape</option
>, рисунок <filename
>test.eps</filename
> буде автоматично перетворено на <filename
>test.pdf</filename
>.</para>
<para
>Подібне перетворення буде виконуватися кожного разу, коли ви викликатимете &pdflatex;. Якщо команду включення рисунка вказано неявно: <programlisting>
\includegraphics[width=5cm]{test}
</programlisting
> <application
>epstopdf</application
> перевірятиме, чи існує файл <filename
>test.pdf</filename
>, отже крок перетворення можна пропустити.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Перетворення можна виконати і іншим способом: скористатися &latex; і перетворенням PS-PDF. Користуватися цим способом не варто, оскільки інкапсуляція у EPS зображень JPG і PNG може призвести до створення більших файлів, що призведе до занадто великих документів. Цей розмір <emphasis
>сильно</emphasis
> залежить від використаної програми, оскільки у EPS можна інкапсулювати інші графічні дані, але не всі програми підтримують це перетворення належним чином. Деякі з цих програм намагаються скомбінувати ваше зображення JPG з векторною графікою і різноманітними скриптами, що може призвести до створення величезних файлів. Перетворення даних у всіх графічних форматах на дані у форматі EPS можна виконати за допомогою <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>. Іншою простою програмою, яка виконує перетворення належним чином є <ulink url="http://www.tex.uniyar.ac.ru/win32/tools/jpg2ps/"
><application
>jpg2ps</application
></ulink
>. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Крім того, ви можете скористатися автоматичним перетворенням. Всі графічні файли на льоту буде перетворено на файли EPS, а потім вставлено до документа PS. Цей спосіб комфортніший, але потребує належного налаштування вашої системи. Цей спосіб обговорено у розділі <link linkend="build_epsgraphics"
>EPS-графіка</link
>.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_type">
<title
>Використовуємо правильний формат для зображень</title>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>EPS є різновидом скриптової мови, призначеної для створення векторної графіки, у ній описуються всі лінії і точки, з яких складається рисунок. Зображення, описані такою мовою, виглядають добре, навіть за значного збільшення масштабу зображення. Ця мова добре пасує до діаграм і векторних графіків, які було створено за допомогою EPS, такі графіки виглядають чітко і мають незначні розміри у байтах.</para
></listitem>
<listitem
><para
>PNG (або застарілий формат GIF) є форматом зберігання графічних даних <emphasis
>без втрати якості</emphasis
>, файли у цьому форматі мають незначні розміри і є достатньо якісними. Цей формат достатньо добре пасує для діаграм, сканованих графіків та інших зображень у яких важливе зберігання без втрати різкості. Ці формати не завжди варто використовувати, якщо ви маєте справу з фотографіями.</para
></listitem>
<listitem
><para
>JPG є форматом зберігання даних з <emphasis
>втратою якості</emphasis
>, за використання якого файли мають менший розмір за файли у форматі PNG ціною певною втрати деталізації зображення. Зазвичай, зберігання у цьому форматі фотографій не призводить до видимої втрати якості, але погіршує якість діаграм, креслень і може призвести до зникнення з зображення тонких ліній, у останніх випадках слід використовувати EPS або PNG.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Але завжди пам’ятайте: якщо на початку був мотлох, вийде мотлох! Ніяке перетворення не зробить погане зображення кращим.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="build_epsgraphics">
<title
>EPS-графіка</title>
<para
>Графічні файли у форматі EPS є традиційним способом додавання графічних файлів до документів &latex;. Оскільки списки листування переповнено питаннями щодо графіки у форматі EPS, ми обговоримо деякі важливі аспекти і продемонструємо спосіб, у який &kile; підтримує ці файли.</para>
<sect2 id="build_graphics_eps">
<title
>&latex; і EPS-графіка</title>
<para
>Якщо ви вирішили скористатися традиційним &latex; для створення файлів у форматі PS або PDF, ймовірно, у вас можуть виникнути проблеми з графічними файлами. Вам доведеться використовувати EPS-графіку (Encapsulated &PostScript;), а не файли JPEG або PNG. Це не повинно призвести до проблем, оскільки існує багато <link linkend="build_graphics_conversion"
>інструментів перетворення</link
>, зокрема програма <command
>convert</command
> з чудового пакунка <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>. Але подібне перетворення може тривати деякий час.</para>
<para
>Файли EPS використовуються як &latex;, так і інструментом перетворення DVI-PS:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>&latex; шукає у файлі EPS рядок обмежувальної рамки, який повідомляє &latex; про те, скільки простору сторінки слід зарезервувати для рисунка.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Після цього інструмент перетворення DVI-PS прочитає файл EPS і вставить рисунок до файла PS.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Ось вам декілька підказок:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>&latex; ніколи не читає файл EPS, якщо параметри обмежуючої рамки не було вказано у команді вставки рисунка.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Оскільки програма &latex; не здатна читати файли не у форматі ASCII, ця програма не зможе прочитати дані щодо обмежуючої рамки зі стиснутих графічних файлів або файлів у форматах відмінних від EPS.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Рисунки у форматі EPS не включаються до файла DVI. Оскільки файли EPS потрібні для перетворення файла DVI у формат PS, ці файли EPS слід зберігати разом з файлами DVI.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Тепер можна викликати &latex;, а потім інструмент перетворення DVI-PS, наприклад <application
>dvips</application
>, для створення вашого документа &PostScript;. Якщо вашою метою є створення документа PDF, вам слід виконувати команду <command
>dvips</command
> з параметром <option
>-Ppdf</option
>, а потім викликати команду <command
>ps2pdf</command
>. Подібну схему обробки ви знайдете у більшості документів з цього питання.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_epskile">
<title
>Робота з &PostScript; у &kile;</title>
<para
>&kile; допоможе вам отримати дані щодо обмежуваної рамки. Якщо ви встановили пакунок <ulink url="http://www.imagemagick.org/"
>&imagemagick;</ulink
>, &kile; зможе видобути ці відомості з файла EPS і вставити потрібні параметри. Подібне видобування відбувається автоматично після вибору графічних файлів. У подібній процедурі існує дві переваги:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Отримані дані буде показано у діалоговому вікні, &latex; не потрібно буде пізніше видобувати ці дані.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Важливішим є те, що ширину і висоту зображення може бути обчислено, якщо відома його роздільна здатність. Ці дані буде показано у верхній частині діалогового вікна і може слугувати підказкою, якщо ви забажаєте змінити масштаб рисунка.</para
></listitem>
<listitem
><para
>&kile; також підтримує файли EPS, стиснуті zip або gzip, які мають набагато менший розмір, ніж нестиснуті файли EPS. Але цією функціональною можливістю можна буде скористатися за спеціального налаштування системи і зміни ваших локальних налаштувань графіки, на зразок тих, які описано у розділі <link linkend="build_graphics_bitmap"
>Растрова графіка</link
>.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<!-- FIXME I don't understand the following sentence, tbraun
<para
> The <emphasis
>&PostScript; Way of &kile;</emphasis
> can be turned off or on in
<menuchoice
><guimenu
>Settings</guimenu
><guisubmenu
>Configure Kile...</guisubmenu>
<guimenuitem
>LaTeX</guimenuitem
><guilabel
>General</guilabel
></menuchoice
>.</para>
-->
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_bitmap">
<title
>Робота з &PostScript; і растрова графіка</title>
<para
>Якщо у вашій системі уможливлено <userinput
>shell-escape</userinput
>, &kile; підтримуватиме простий спосіб включення растрової графіки, якщо ви належно налаштували вашу систему &tex;. Потреби у перетворенні графіки у форматах JPEG або PNG не буде, її буде виконано автоматично під час перетворення файла DVI на файл PS.</para>
<para
>&latex; потрібні дані щодо суфіксів файлів. Пакунок <userinput
>graphicx</userinput
> шукає файл <filename
>graphics.cfg</filename
>, який має зберігатися за шляхом пошуку ваших документів &latex;. Знайдіть такі рядки:</para>
>У Debian ви знайдете цей файл за адресою <filename
>/etc/texmf/latex/graphics.cfg</filename
>. Найкращим способом змінити ці параметри є скопіювати цей файл до вашого локального шляху tex, а потім внести зміни. Ознайомтеся з підручником з &tex; вашого дистрибутива, щоб дізнатися як отримати список ваших тек &tex;.</para>
<para
>За допомогою цього файла налаштувань ви зможете вставляти растрові рисунки і стиснуті zip або gzip файли EPS у &latex;. Команда для перетворення передається <command
>dvips</command
>. Якщо ви подивитеся на команду перетворення ви побачите, що вона не створює ніяких додаткових файлів. Результат процесу перетворення буде безпосередньо передано до файла PS. Єдиним набором даних, який потрібно знати &latex;, є розміри рисунка, тому нам потрібна обмежуюча рамка, яку створить &kile;.</para>
<para
>Дехто може зауважити, що цей спосіб не є безпечним. Вам доведеться вирішити, чи використовуватимете ви цей спосіб. У будь-якому разі, вам не потрібні дані щодо обмежуючої рамки: &kile; автоматично визначить потрібні розміри з графічних файлів будь-якого типу.</para>
</sect2>
<sect2 id="build_graphics_pdflatex">
<title
>&pdflatex; і EPS-графіка</title>
<para
>Як ми вже зауважили, &pdflatex; не здатен працювати з графічними файлами у форматі EPS, але тут вам можуть допомогти інструменти перетворення, зокрема <link linkend="build_graphics_epstopdf"
>epstopdf</link
>. Найкращим вирішенням проблеми є додавання рядка включення пакунка <filename
>epstopdf</filename
> одразу після рядка включення <userinput
>graphicx</userinput
>.</para>
<programlisting
>\usepackage[pdftex]{graphicx}
\usepackage{epstopdf}
</programlisting>
<para
>Тепер можна включати рисунки у форматі EPS, якщо ви запускатимете <command
>pdflatex</command
> з параметром <option
>--shell-escape</option
>, але все можна зробити ще краще, принагідно увімкнувши обробку файлів EPS, стиснутих zip або gzip. Знову ж таки доведеться змінити файл налаштування графіки <filename
>graphics.cfg</filename
> у спосіб, описаний раніше. Цього разу вам слід знайти рядки:</para>
>Після додавання цих рядків &pdflatex; зможе працювати з файлами EPS, це, сподіваємося, розв’яже ваші проблеми з графікою.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="build_master">
<title
>Головний документ</title>
<para
>Визначення документа як головного надасть вам змогу працювати з окремими файлами: основним (або головним документ) і дочірніми документами, з яких складатиметься сама робота. Після визначення головного документа за допомогою відповідного пункту з меню <guimenu
>Параметри</guimenu
> всі команди з меню <guimenu
>Інструменти</guimenu
> стосуватимуться головного документа, навіть якщо ви працюєте з одним з дочірніх документів. Це стосується навіть випадків, коли головний документ не відкрито.</para>
</sect1>
<sect1 id="build_errorhandling">
<title
>Робота над помилками</title>
<para
>Після виконання спроби збирання документа &kile; намагається знайти у створеному журналі повідомлення про помилки. Якщо подібні повідомлення про помилки або попередження буде знайдено, програма покаже ці повідомлення у вікні <guilabel
>Журнал і повідомлення</guilabel
>. Ви можете проаналізувати ці повідомлення за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
><guimenuitem
>Переглянути файл журналу</guimenuitem
></menuchoice
> або клавіатурного скорочення <keycombo
>&Alt;<keycap
>0</keycap
></keycombo
>. Після використання однієї з цих дій створений файл журналу буде показано у вікні <guilabel
>Журнал і повідомлення</guilabel
>, рядки з помилками та рядки, про які система збирання вас попередила, буде підсвічено.</para>
> або відповідними кнопками панелі інструментів.</para>
<para
>Щоб перейти до рядка текстових кодів &latex;, у якому сталася помилка або було створено попередження, натисніть відповідний рядок у вікні <guilabel
>Журнал і повідомлення</guilabel
>. &kile; автоматично виконає гортання коду до потрібного рядка.</para>
</sect1>
<sect1 id="build_watch">
<title
>Режим нагляду за файлами</title>
<para
>Після запуску команди <guibutton
>Quickbuild</guibutton
> і збирання документа буде запущено певний інструмент перегляду. Якщо ви не користуєтеся вбудованим переглядачем, програма кожен раз відкриватиме нове вікно переглядача.</para>
<para
>Якщо ви коригуєте зовнішній вигляд вашого документа, у вас досить часто виникатиме потреба у запуску <guibutton
>Quickbuild</guibutton
>, а отже програма відкриє дуже багато вікон переглядача. Для уникнення подібної ситуації вам слід задіяти режим <guibutton
>Нагляду за файлами</guibutton
>, який запобігатиме повторному запуску переглядача після виконання команди <guibutton
>Quickbuild</guibutton
>.</para>
<para
>Цей режим, звичайно ж, не має сенсу для вбудованих переглядачів, оскільки їх все одно доведеться закрити, щоб повернутися до редагування документа і перекомпілювання.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="navigating">
<title
>Навігація кодом &latex;</title>
<sect1 id="navigating_struct">
<title
>Користування переглядом структури</title>
<para
>У перегляді <guilabel
>Структура</guilabel
> буде показано ієрархічну структуру документа, який ви створюєте за допомогою &kile;. Ви зможете швидко пересувати перегляд документом та переглядати його структурні частини. Щоб пересунути область перегляду у редакторі, вам достатньо натиснути відповідну позначку мітки, глави, розділу, підрозділу тощо, — програма пересуне область перегляду на початок відповідного фрагмента тексту.</para>
<para
>Якщо ви включили до документа окремий файл кодів &latex; за допомогою теґів <userinput
>\input</userinput
> або <userinput
>\include</userinput
>, відповідний файл буде показано у перегляді <guilabel
>Структури</guilabel
>, наведення вказівника миші на позначку цього файла з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші відкриє включений файл у вікні редактора &kile;.</para>
<para
>Крім того, у ієрархічному дереві є окрема гілка для міток, які було використано у тексті.</para>
>Контекстні меню більшості записів структури документа мають багато пунктів. Відкрити контекстне меню можна наведенням вказівника миші на відповідний запис з наступним клацанням правою кнопкою миші. Отже, погляньте на панель структури, зображену на наведеному нижче знімку.</para>
>На панелі структури ви побачите декілька міток, декілька записів розділів, два середовища рисунка і три середовища графіки. Після наведення вказівника миші на пункти розділів і клацання правою кнопкою миші програма відкриє меню з корисними пунктами дій. Пункти команд <guibutton
>Вибрати</guibutton
>, <guibutton
>Вилучити</guibutton
> або <guibutton
>Закоментувати</guibutton
> стосуватимуться всіх рядків, які належать до відповідного розділу.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Контекстне меню для записів структури документа</screeninfo>
>Контекстне меню для записів структури документа</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Клацання на пункті рисунка або таблиці надасть вам доступ до дій, що стосуються посилань на ці об’єкти, а клацання правою кнопкою на елементах графіки — доступ до відкриття програм перегляду або редагування даних зображень.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Контекстне меню для записів рисунків/таблиць та графіки</screeninfo>
>Контекстне меню для записів рисунків/таблиць та графіки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
</sect2>
<sect2 id="navigating_update">
<title
>Оновлення перегляду структури</title>
<para
>Оновити дані перегляду структури можна за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Зміни</guimenu
><guimenuitem
>Оновити структуру</guimenuitem
></menuchoice
> або натисканням клавіші <keycombo
><keycap
>F12</keycap
></keycombo
>. Крім того, ви можете просто зберегти ваш документ, після чого &kile; оновить дані у перегляді <guilabel
>Структура</guilabel
>.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="navigating_bookmarks">
<title
>Закладки</title>
<para
>Закладки — це ваші посилання на фрагменти тексту або рядок у середовищі &kile;. Щоб встановити закладку, оберіть певний рядок у вашому документі, до якого ви бажаєте згодом повернутися, а потім натисніть комбінацію клавіш <keycombo
>&Ctrl; <keycap
>B</keycap
></keycombo
>, — &kile; створить закладку на відповідному рядку. Іншим способом створення закладки є виділення рядка з наступним використанням пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Закладка</guimenu
><guimenuitem
>Встановити закладку</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<para
>Щоб вилучити всі закладки одразу, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Закладки</guimenu
> <guimenuitem
>Очистити всі закладки</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="projects">
<title
>Проєкти</title>
<sect1 id="projects_working">
<title
>Робота з проєктами</title>
<para
>У &kile; ви можете створювати і працювати з <emphasis
>проєктами</emphasis
>. Проєкт — це група файлів &latex;, графічних файлів, файлів &bibtex; або інших файлів, які містять дані, потрібні для збирання вашого документа. Типовим проєктом є документ, що складається з декількох глав, збережених у різних файлах <literal role="extension"
>.tex</literal
>. Всі ці глави можна включити до проєкту, щоб полегшити керування документом. Специфікація проєкту зберігається у окремому файлі, назва якого завершується суфіксом <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>.</para>
<para
>За допомогою проєктів ви отримаєте доступ до таких функціональних можливостей:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Вам не потрібно буде вказувати головний документ, &kile; визначить його автоматично.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Файли проєкту дуже просто архівувати всі одразу за допомогою пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Проєкт</guimenu
><guimenuitem
>Архівувати</guimenuitem
></menuchoice
></para
></listitem>
<listitem
><para
>У перегляді <guilabel
>Файли і проєкт</guilabel
> буде показано файли, які включено до проєкту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Після відкриття проєкту всі файли, які ви раніше відкривали, відкриватимуться у встановленому раніше кодуванні з визначеним вами підсвічуванням кодів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Автоматичне доповнення кодів працюватиме у всіх файлах проєкту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Автоматичне доповнення посилань працюватиме у всіх файлах проєкту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Автоматичне доповнення посилань на бібліографію працюватиме у всіх файлах проєкту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Можна буде виконувати пошук одразу у всіх файлах проєкту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Можна буде визначити нетипову команду швидкого збирання і команду &makeidx;.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Всі пункти дій, пов’язані з проєктами, зібрано у меню <guilabel
>Проєкт</guilabel
>. За допомогою цього меню ви можете відкривати, закривати проєкти та виконувати дії з керування вашими проєктами.</para>
</sect1>
<sect1 id="projects_creating">
<title
>Як створити проєкт</title>
<para
>Щоб створити проєкт, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
>Для створення проєкту програмі будуть потрібні такі дані:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
>Назва вашого проєкту (поле <guilabel
>Назва проєкту</guilabel
>). </para>
<para
>Назву проєкту буде використано для створення файла проєкту перетворенням її літер на малі і додаванням суфікса назви <filename role="extension"
>.kilepr</filename
>. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Тека, у якій слід зберегти файл проєкту (поле <guilabel
>Тека проєкту</guilabel
>). </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Якщо ви хочете створити новий основний файл проєкту, позначте пункт <guilabel
>Створити новий файл і додати його до цього проєкту</guilabel
>. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Під час заповнення поля <guilabel
>Назва файла</guilabel
> вам слід вказати відносний шлях з теки, у якій зберігається файл проєкту <filename role="extension"
>.kilepr</filename
> до вашого файла (див. пункт <guilabel
>Тека проєкту</guilabel
>). </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Тип створеного файла, <guilabel
>Порожній файл</guilabel
>, <guilabel
>Стаття</guilabel
>, <guilabel
>Книга</guilabel
>, <guilabel
>Лист</guilabel
>, <guilabel
>Звіт</guilabel
> тощо, можна визначити за допомогою візуального списку у нижній частині панелі <guilabel
>Файл</guilabel
>. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Суфікси назв типових файлів у проєкті можна вибзати за допомогою панелі <guilabel
>Суфікси назв</guilabel
>. Ваш вибір буде використано для визначення списку файлів, які буде відкрито у відповідь на вибір пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Проєкт</guimenu
><guimenuitem
>Відкрити всі файли проєкту</guimenuitem
></menuchoice
> та у майстрах &kile;. Окремі записи суфіксів у текстовому полі слід відокремлювати пробілами. </para>
</listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
<sect1 id="projects_view">
<title
>Перегляд файла і проєкту</title>
<para
>Вікно перегляду <guilabel
>Файл і проєкт</guilabel
> можна відкрити за допомогою кнопки меню бічної панелі. У цьому вікні ви зможете переглянути структуру вашого проєкту, файли, що містяться у проєкті та назву файла <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>, у якому зберігається інформація щодо проєкту. За допомогою вікна перегляду <guilabel
>Файли та проєкти</guilabel
> виконуються дії з додавання, вилучення файлів та зміни параметрів вашого проєкту.</para>
>Щоб додати файл до вашого проєкту, відкрийте будь-який файл &tex;, наведіть вказівник миші на позначку його назви у вікні перегляду <guilabel
>Файли і проєкти</guilabel
>, клацніть правою кнопкою миші і скористайтеся пунктом <guilabel
>Додати до проєкту</guilabel
>. Якщо у редакторі відкрито декілька проєктів, програма відкриє діалогове вікно за допомогою якого ви зможете вказати проєкт, до якого слід додати файл.</para>
<!-- duplicated see next para
<para
>If you have multiple files to be added to a project, you can select the
project from the <guilabel
>Files and Projects</guilabel
> view and right-click then select
<guilabel
>Add Files...</guilabel
>; you will then be able to select your files in a dialog box.</para>
-->
<para
>Крім того, ви можете навести вказівник миші на пункт назви проєкту у вікні перегляду <guilabel
>Файли та проєкти</guilabel
>, клацнути правою кнопкою миші і обрати пункт <guilabel
>Додати файли...</guilabel
>, щоб відкрити діалогове вікно вибору файлів.</para>
>Щоб вилучити файл з проєкту, наведіть на його позначку вказівник миші, клацніть правою кнопкою і оберіть у контекстному меню пункт <guilabel
>Вилучити файл</guilabel
>. Вилучення файла з проєкту <emphasis
>не призведе</emphasis
> до вилучення відповідного файла з диска (і не закриє вікна його редагування), — ця дія лише вилучить файл зі списку файлів, назви яких зберігаються у файлі з суфіксом <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>.</para>
<sect2 id="projects_archive">
<title
>Архівування вашого проєкту</title>
<para
>У &kile; передбачено можливість простого створення резервної копії вашого проєкту шляхом архівування всіх його файлів у окремому архіві. Щоб виконати архівування вашого проєкту наведіть вказівник миші на позначку його назви у вікні <guilabel
>Файли і проєкт</guilabel
> і клацніть правою кнопкою миші або скористайтеся пунктом меню <menuchoice
><guimenu
>Збирання</guimenu
> <guisubmenu
>Проєкт</guisubmenu
> <guimenuitem
>Архівувати</guimenuitem
></menuchoice
>.</para>
<para
>Типово, до архіву включаються всі файли проєкту. Якщо ви не бажаєте включати певний файл до архіву, наведіть вказівник миші на його позначку у перегляді <guilabel
>Файли і проєкт</guilabel
>, клацніть правою кнопкою миші і зніміть позначку з пункту <guilabel
>Додати в архів</guilabel
>.</para>
<para
>Дію з архівування у поточній версії реалізовано за допомогою виконання команди <command
>tar</command
> у теці проєкту (теці, у якій розташовано файл <literal role="extension"
>.kilepr</literal
>).</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="projects_options">
<title
>Параметри проєктів</title>
<para
>У &kile; передбачено декілька параметрів вашого проєкту, які ви можете встановити. Щоб змінити ці параметри, наведіть вказівник миші на позначку назви вашого проєкту, клацніть правою кнопкою миші і оберіть у контекстному меню пункт <guilabel
>Параметри проєкту</guilabel
>. Ви отримаєте доступ до зміни таких параметрів проєкту:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Назву вашого проєкту.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Типові суфікси назв файлів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Головний документ.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Команду швидкого збирання.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Параметри &makeidx;.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<!-- FIXME not working in kile, tbraun 11/3/2007
<sect2 id="projects_ext">
<title
>Extensions for Non-Source Files</title>
<para
>Non-source files are files such as pictures, PDF or &PostScript; files, etc. that are
to be included in the project, but are not source files with the extension <literal role="extension"
>.tex</literal
>. You have
the option to use your own regular expressions to match non-source files.</para>
</sect2>
-->
</sect1>
<sect1 id="projects_closing">
<title
>Як закрити проєкт</title>
<para
>Щоб закрити проєкт, відкрийте вікно <guilabel
>Файли та проєкти</guilabel
> на бічній панелі, наведіть вказівник миші на позначку з назвою проєкту, клацніть правою кнопкою миші і оберіть у контекстному меню пункт <guimenuitem
>Закрити</guimenuitem
>. Програма закриє ваш проєкт, всі пов’язані з ним файли, а також додасть назву проєкту, який ви щойно закрили, до списку підменю <guisubmenu
>Відкрити недавній проєкт...</guisubmenu
> меню <guimenu
>Проєкт</guimenu
>.</para>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="lang">
<title
>Кодування документа</title>
<para
>За допомогою редактора &kile; ви можете читати файли у різних кодуваннях, перетворювати кодування і встановлювати його. Таким чином, ви можете скористатися нестандартними літерами і символами. Ви, наприклад, зможете використовувати акцентовані літери італійської та французької, кирилицю тощо. Вибрати кодування вашого документа можна у два способи:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Першим способом встановлення кодування документа є використання пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Редактор</guimenuitem
></menuchoice
>. На відповідній сторінці ви можете вказати типове кодування символів для всіх файлів, з якими ви працюєте.</para>
>Другим способом встановлення кодування є вибір бажаного кодування під час створення документа за допомогою майстра.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Сам &latex; розуміє лише ASCII, дуже обмежений набір символів, отже використовувати акцентовані та спеціальні символи напряму неможливо. Щоб ввести акцентовану літеру, слід скористатися особливою синтаксичною конструкцією: такою, як, наприклад, <userinput
>\"e</userinput
> для отримання літери <computeroutput
>ë</computeroutput
>. Існує пакунок, який допоможе вам вирішити цю проблему. Цей пакунок називається <application
>inputenc</application
>, його слід включити до преамбули за допомогою команди <userinput
>\usepackage[utf8]{inputenc}</userinput
>, необов’язковим параметром якої є назва кодування, яким ви бажаєте скористатися (зараз здебільшого користуються кодуванням <userinput
>utf8</userinput
>). Таким чином ви повідомите &latex; про те, що слід перетворити всі введені вами <userinput
>ë</userinput
> на <userinput
>\"e</userinput
> перед збиранням документа. Будь ласка, ознайомтеся з документацією пакунка <application
>inputenc</application
>, щоб дізнатися більше про <application
>inputenc</application
>. Ну і, нарешті, не забудьте переконатися, що ваш файл <emphasis
>справді</emphasis
> має те саме кодування, про яке ви повідомили за допомогою рядка <application
>inputenc</application
>!</para>
<para
>Існування різних таблиць кодування створює проблеми: наприклад, ви, звичайно ж, не зможете писати одночасно українською і французькою без втрати спеціальних символів однієї з мов. Всі погоджуються з тим, що рано чи пізно відбудеться перехід на <ulink url="http://www.unicode.org"
>Unicode</ulink
>. Існує багато реалізацій Unicode: <abbrev
>UTF-8</abbrev
> найширше використовується у Linux; у Windows® використовується складніший і менш гнучкий варіант <abbrev
>UCS-2</abbrev
>. У більшості дистрибутивів типовим кодуванням вже є <abbrev
>UTF-8</abbrev
>, тому бажано використовувати параметр <userinput
>utf8</userinput
> під час включення пакунка <userinput
>inputenc</userinput
>.</para>
<sect1 id="ucs">
<title
>Пакунок &ucs;</title>
<para
>Якщо у вашій системі ще не встановлено пакунок &ucs;, ви можете його встановити, виконавши таку послідовність дій:</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Отримати пакунок &ucs; можна за допомогою <ulink url="http://www.ctan.org/tex-archive/macros/latex/contrib/unicode/"
>CTAN</ulink
>. </para
></listitem>
<listitem>
<para
>Щоб встановити потрібні файли, розпакуйте отриманий архів до каталогу, який згадується у вашій змінній середовища $<envar
>TEXINPUTS</envar
>. Вказати значення цієї змінної можна напряму з kile.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<programlisting
>\usepackage{ucs}
\usepackage[utf8]{inputenc}</programlisting>
</sect1>
<sect1 id="xelatex">
<title
>XeLaTeX</title>
<para
>Якщо ви користуєтеся <userinput
>XeLaTeX</userinput
>, вам достатньо завантажити пакунок <userinput
>xltxtra</userinput
>. За допомогою цього пакунка буде додатково завантажено всі інші потрібні пакунки.</para>
<programlisting
>\usepackage{xltxtra}</programlisting>
</sect1>
<sect1 id="cjk">
<title
>Підтримка &cjk;</title>
<para
>Додавання підтримки ідеографічних мов є досить складною справою. Але після того, як ви виконаєте потрібні дії, все працюватиме як треба. Окрім встановлення відповідних пакунків, доведеться виконати і певну роботу з налаштування системи.</para>
<tip
><para
>У вашому дистрибутиві Linux, можливо, вже встановлено пакунок &cjk; (Chinese, Japanese, Korean), отже вам не доведеться нічого встановлювати вручну. Перевірте, чи встановлено цей пакунок, перш ніж виконувати будь-які з наведених нижче настанов!</para
></tip>
<para
>Для створення коротких фрагментів ієрогліфічних текстів ви можете скористатися пакунком &ucs;, але цей варіант має серйозні обмеження, оскільки за його використання є неможливим розрив рядків. Ми розповімо як встановити повноцінний пакунок &cjk;-&latex;, який працюватиме у &latex; і &pdflatex;. Більшість порад запозичено зі сторінки <ulink url="http://www.ece.uci.edu/~chou/"
>. Скопіюйте розпаковані файли до відповідної підтеки $<envar
>TEXMF</envar
>, подібно до копіювання файлів пакунка &ucs;, про яке ми розповідали раніше (див. <xref linkend="ucs" role="select: title pageabbrv"/>). Файли буде розпаковано до теки <filename
>CJK/X_Y.Z</filename
>, їх не обов’язково звідти виймати, зробіть все так, щоб вам зручніше було підтримувати відповідний пакунок у належному стані.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер вам слід отримати шрифт, у якому передбачено підтримку всіх потрібних вам символів &cjk;. Ви можете скористатися будь-яким файлом <literal role="extension"
>*.ttf</literal
>, у якому є відповідні символи, але у нашому прикладі ми скористаємося шрифтом <ulink url="ftp://ftp.wu-wien.ac.at/pub/www/Netscape/communicator/extras/fonts/windows/Cyberbit.ZIP"
>Cyberbit</ulink
>. Розпакуйте архів і перейменуйте файл <filename
>Cyberbit.ttf</filename
> на <filename
>cyberbit.ttf</filename
>, оскільки використання верхнього регістру може спричинити проблеми під час роботи.</para>
<para
>Скопіюйте <filename
>cyberbit.ttf</filename
> до певної теки разом з файлом <ulink url="http://delloye.free.fr/Unicode.sfd"
><filename
>Unicode.sfd</filename
></ulink
>, а потім створіть файли <literal role="extension"
>. З певних причин іноді виконання цієї команди не створює, як це має бути, сотень файлів. Якщо так сталося, ви можете отримати відповідні файли <ulink url="http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode/cyberbit-tfm.tgz"
><literal role="extension"
>*.tfm</literal
></ulink
> і <ulink url="http://www.ece.uci.edu/~chou/unicode/cyberbit-enc.tgz"
><literal role="extension"
>*.enc</literal
></ulink
>.</para>
<para
>Скопіюйте файли <literal role="extension"
>*.tfm</literal
> до відповідної теки, наприклад <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/fonts/tfm/bitstream/cyberbit/</filename
>; файли <literal role="extension"
>*.enc</literal
> слід встановити до теки <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/pdftex/enc/cyberbit/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер нам потрібен файл карти (map), щоб пов’язати файли <literal role="extension"
>*.enc</literal
> з шрифтом. Отримайте файл <ulink url="http://delloye.free.fr/cyberbit.map"
><filename
>cyberbit.map</filename
></ulink
>, а потім скопіюйте його до теки <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/pdftex/config/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Отримайте ще один файл, <ulink url="http://delloye.free.fr/c70cyberbit.fd"
><filename
>c70cyberbit.fd</filename
></ulink
>, і скопіюйте його до відповідної теки. Ви, наприклад, можете вибрати теку <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/tex/misc/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Останнім з файлів, які нам слід створити є файл шрифту Type 1 &PostScript;, потрібний для читання файлів DVI, створених за допомогою &latex;. Виконайте команду <userinput
><command
>$ ttf2pfb cyberbit.ttf -o cyberbit.pfb</command
></userinput
> і скопіюйте отриманий файл <filename
>cyberbit.pfb</filename
> до теки на зразок <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/fonts/type1/cyberbit/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер давайте розташуємо <filename
>cyberbit.ttf</filename
> серед шрифтів так, щоб &latex; міг його знайти. Ви, наприклад, можете скопіювати цей файл до теки з назвою <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/fonts/truetype/</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Відкрийте файл налаштування, який ви знайдете за адресою <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/web2c/texmf.cnf</filename
>, і переконайтеся, що рядок зі словом <envar
>TTFONTS</envar
> не закоментовано і що у цьому рядку записано теку, куди ви скопіювали <filename
>cyberbit.ttf</filename
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Щоб уможливити використання &pdflatex; ваших шрифтів &cjk;, потрібно додати відповідний рядок до файла налаштувань <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/pdftex/config/pdftex.cfg</filename
>. Допишіть у цей файл <userinput
>map +cyberbit.map</userinput
>, щоб завершити налаштування для &pdflatex;.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Щоб налаштувати &latex; так, щоб він міг створювати файли DVI з символами &cjk;, вам слід додати певний рядок до файла <filename
>ttfonts.map</filename
>. Цей файл має зберігатися у теці з назвою <filename
>$<envar
>TEXMF</envar
>/ttf2pk/</filename
>, але, якщо його там немає, ви можете пошукати деінде. Додайте рядок <userinput
>cyberbit@Unicode@ cyberbit.ttf</userinput
> у цей файл.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Тепер вам достатньо виконати команду <userinput
><command
>texhash</command
></userinput
> — і система готова до роботи.</para
></listitem>
</orderedlist>
<para
>Щоб перевірити чи правильно налаштовано систему, спробуйте скомпілювати <ulink url="http://www.math.nus.edu.sg/aslaksen/cs/sample-utf8.tex"
>цей тестовий файл</ulink
>.</para>
<sect2>
<title
>Настанови з усування проблем з &cjk;</title>
<para
>Існує багато причин, з яких встановлення підтримки &cjk; вручну може не спрацювати. Якщо щось не працює, спробуйте перевірити систему за такими критеріями за наведеним нижче списком.</para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Очевидно, оскільки ви запускаєте &latex; від імені користувача, а не адміністратора (root), вам слід <emphasis
>дозволити</emphasis
> звичайним користувачам доступ до нових файлів. Забезпечте доступність всіх тек і файлів за допомогою команди <command
>chmod</command
>.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Якщо &latex; створює DVI без проблем, але переглянути файл ви не можете, ймовірно, причиною цього є певні проблеми зі створенням файлів шрифтів <literal role="extension"
>*.pk</literal
>. Ці файли має бути створено на льоту під час спроби перегляду файла DVI, але спроба створення може зазнати невдачі з декількох причин: ретельно перевірте, чи наявний доданий вами рядок у <filename
>ttfonts.map</filename
>. Але, може так статися, що вашу програму <command
>ttf2pk</command
>, яку, зазвичай, викликає інструмент перегляду DVI, було зібрано <emphasis
>без</emphasis
> підтримки бібліотек <application
>kpathsea</application
>. Якщо це так, у виводі команди <userinput
><command
>ttf2pk</command
> <option
>--version</option
></userinput
> не буде згадок про <application
>kpathsea</application
>. Оскільки підтримка відповідних бібліотек є необхідною, вам доведеться знайти новий пакунок або перезібрати <application
>FreeType 1</application
> власноруч.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2>
<title
>Як мені ввести ієрогліфи у Unicode?</title>
<para
>Існує багато різних рушіїв вводу, вибір рушія є справою смаку. Автор цього підручника користується <ulink url="http://www.scim-im.org/projects/skim"
> для &kde;. Зверніться до документації з вашого дистрибутива, щоб дізнатися більше про те, як встановити ці програми. Налаштування програм може бути також непростою справою. У випадку <application
>Skim</application
> вам доведеться визначити змінну середовища <userinput
><envar
>XMODIFIERS</envar
>="@im=SCIM"</userinput
> <emphasis
>до</emphasis
> запуску сервера <application
>X</application
>.</para>
</sect2>
</sect1>
</chapter>
&include-section-scripting;
<chapter id="help">
<title
>Довідка</title>
<sect1 id="help_documents">
<title
>Довідкові документи</title>
<para
>&latex; є досить складною системою, у якій базові функції можна розширювати за допомогою величезної кількості додаткових пакунків. У &kile; передбачено цілий спектр довідкових матеріалів, призначених для підтримки користувачів.</para>
- <variablelist>
-
- <varlistentry>
- <term
+ <para
+>До підменю <menuchoice
><guimenu
->Довідка LaTeX</guimenu
-></term>
- <listitem
-><para
->Впорядкований за абеткою список найуживаніший команд &latex;.</para
-></listitem>
- </varlistentry>
+>Довідка</guimenu
+> <guisubmenu
+>Документація LaTeX</guisubmenu
+></menuchoice
+> включено посилання на документацію щодо всіх включених пакунків та додаткові пункти довідкових даних щодо &latex;. </para>
+
+ <variablelist>
<varlistentry>
<term
><guimenu
->Документація з TeX</guimenu
+>Переглядач документації</guimenu
></term>
<listitem
><para
->&tetex;/&texlive; постачається з дуже розгорнутою документацією. Серед цієї документації документація щодо всіх пакунків і додаткові довідники з &latex;.</para
+>Зручний інструмент для навігації усіма темами, пов'язаними із &latex;. Будь ласка, встановіть пакунки довідки до &latex; вашого дистрибутива, якщо вам потрібна повна різнобічна документація.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
>LaTeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
->Повний довідник з &tex; і супутніх програм. Це не лише опис всіх програм, у ньому згадуються також і деякі важливі пакунки. До нього також включено повну інструкцію з команд &latex; — ідеальне джерело для пошуку команд форматування під час створення документа. Оскільки цей документ досить великий, у &kile; його поділено на три частини, закладки яких і показано у меню програми.</para
+>Повний неофіційний довідник з &tex; і супутніх програм. Це не лише опис всіх програм, у ньому згадуються також і деякі важливі пакунки. До нього також включено повну інструкцію з команд &latex; — ідеальне джерело для пошуку команд форматування під час створення документа. Оскільки цей документ досить великий, у &kile; його поділено на три частини, закладки яких і показано у меню програми.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
->Команда LaTeX</guimenu
+>Команди LaTeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
>Ще один впорядкований за абеткою список найуживаніший команд &latex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term
><guimenu
->Тема у LaTeX</guimenu
-></term>
- <listitem
-><para
->Опис важливих тем у &latex;.</para
-></listitem>
- </varlistentry>
-
- <varlistentry>
- <term
-><guimenu
->Середовище LaTeX</guimenu
+>Середовища LaTeX</guimenu
></term>
<listitem
><para
>Впорядкований за абеткою список найуживаніших середовищ &latex;.</para
></listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="help_contextsentitive">
<title
>Контекстна довідка</title>
<para
>Крім того, у &kile; передбачено контекстну довідку, яку можна викликати за допомогою комбінації клавіш <keycombo action="simul"
>&Ctrl;&Alt;<keycap
>H</keycap
></keycombo
>,<keycap
>K</keycap
>. На сторінці <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
> <guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Довідка</guilabel
></menuchoice
> ви можете вказати програмі: бажаєте ви використовувати довідку з &latex; &kile; чи довідкову систему &tetex;/&texlive;, яка є типовою довідковою системою.</para>
>Іноді, знайти потрібний документ не просто, оскільки разом з &tetex;/&texlive; постачається величезна кількість документів. У такому випадку вам може допомогти невеличка програма <application
>texdoctk</application
>, яка постачається разом з &tetex;/&texlive;. До складу цієї програми входить база даних всіх документів, яку &kile; використовує для показу списку документів.</para>
>Всі документи зібрано у категорії, основною перевагою є можливість пошуку за назвами пакунків або ключовими словами. &kile; показуватиме лише результати пошуку.</para>
>Подвійне клацання лівою кнопкою миші або натискання клавіші <keycap
>Пробіл</keycap
> відкриє вікно переглядача документа. Цим документом може бути довільний документ, не лише документ DVI, PS, PDF або HTML. &kile; використає параметри &kde; для визначення назви програми-переглядача, яку слід запустити.</para>
</sect1>
<sect1 id="help_userdefined">
<title
>Довідка, визначена користувачем</title>
<para
>Окрім статичної документації з &tetex;/&texlive;, у &kile; передбачено і підтримку інших документів довідки. У меню <guimenu
>Довідка</guimenu
> &kile; є спеціальний пункт <guimenu
>Довідка користувача</guimenu
>, за допомогою якого користувач сам зможе додавати власні довідкові документи. Цими документами можуть бути найважливіші частини документації &tetex;/&texlive; або навіть власноруч написані документи. Ви навіть можете просто вказати адреси URL сторінок у інтернеті.</para>
<para
>Відкрийте сторінку <menuchoice
><guimenu
>Параметри</guimenu
><guisubmenu
>Налаштувати Kile...</guisubmenu
> <guimenuitem
>Kile</guimenuitem
><guilabel
>Довідка</guilabel
></menuchoice
> і натисніть кнопку <guibutton
>Налаштувати</guibutton
>, щоб налаштувати пункт меню <guimenu
>Довідка користувача</guimenu
>. Ви зможете додавати, вилучати або здійснювати навігацію пунктами меню, а також додавати роздільники для покращення його структури.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно: налаштування визначених користувачем пунктів меню довідки</screeninfo>
>Діалогове вікно: налаштування визначених користувачем пунктів меню довідки</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</screenshot>
<para
>Натискання кнопки <guibutton
>Додати</guibutton
> відкриє діалогове вікно, у якому ви зможете вказати назву пункту меню і обрати відповідний файл або адресу &URL; у інтернеті. Якщо ви оберете адресу &URL;, програма запустить &konqueror;, звідки ви зможете скопіювати остаточну адресу &URL;.</para>
<screenshot>
<screeninfo
>Діалогове вікно: додавання нового пункту довідки</screeninfo>
>&kile; — дружній до користувача редактор текстів &latex; / &tex; з відкритим кодом. Ним можна користуватися у всіх системах, де встановлено стільничне середовище &kde;. &kde; можна використовувати на комп’ютерах з різною апаратною платформою, де встановлено Linux або іншу Unix-подібну систему.</para>
<para
>Велика подяка всім, хто доклав зусилля для розвитку проєкту &kile;, та учасникам розробки, які витрачали свій час годинами, щоб створити інструменти розробки, якими ми можемо користуватися за умов дотримання ліцензії <acronym
>GNU</acronym
>. Поточні дані щодо учасників розробки можна знайти у діалоговому вікні <guimenuitem
>Про &kile;</guimenuitem
>, це діалогове вікно відкривається відповідним пунктом з меню <guimenu
<!DOCTYPE book PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.5-Based Variant V1.1//EN" "dtd/kdedbx45.dtd" [
<!ENTITY kdiff3 "<application
>KDiff3</application
>">
<!ENTITY % addindex "IGNORE">
<!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE">
+ <!-- This entity is missing from KF5DocTools 5.44 -->
+ <!ENTITY ASCII "<acronym
+>ASCII</acronym
+>">
]>
<book lang="&language;">
<!-- This header contains all of the meta-information for the document such
as Authors, publish date, the abstract, and Keywords -->
<bookinfo>
<title
>Підручник з &kdiff3;</title>
<authorgroup>
-<author
+ <othercredit role="developer"
><firstname
>Michael</firstname
> <surname
>Reeves</surname
> <affiliation
><address
> <email
->reeves.87@gmail.com</email
-> </address
-></affiliation
-> <firstname
+>reeves.87@gmail.com</email>
+ </address
+></affiliation>
+ </othercredit>
+ <othercredit role="developer"
+><firstname
>Joachim</firstname
> <surname
>Eibl</surname
> <affiliation
><address
> <email
>joachim.eibl at gmx.de</email>
-</address
+ </address
></affiliation>
-</author>
+ </othercredit>
<othercredit role="translator"
><firstname
>Юрій</firstname
><surname
>Чорноіван</surname
><affiliation
><address
><email
>yurchor@ukr.net</email
></address
></affiliation
><contrib
>Переклад українською</contrib
></othercredit
>
</authorgroup>
<copyright>
<year
>2002-2007</year>
<holder
>Joachim Eibl</holder>
</copyright>
<copyright>
<year
>2017-2019</year>
<holder
>Michael Reeves</holder>
</copyright>
<!-- Translators: put here the copyright notice of the translation -->
<!-- Put here the FDL notice. Read the explanation in fdl-notice.docbook
and in the FDL itself on how to use it. -->
<legalnotice
>&FDLNotice;</legalnotice>
<!-- Date and version information of the documentation
Don't forget to include this last date and this last revision number, we
need them for translation coordination !
Please respect the format of the date (YYYY-MM-DD) and of the version
(V.MM.LL), it could be used by automation scripts.
Do NOT change these in the translation. -->
<date
>22 лютого 2019 року</date>
<releaseinfo
->1.09.70</releaseinfo>
+>1.08.70</releaseinfo>
<abstract>
<para
->&kdiff3; — це інструмент для порівняння і об’єднання каталогів, який <itemizedlist>
+>&kdiff3; — це інструмент для порівняння і об'єднання каталогів, який <itemizedlist>
<listitem
><para
->порівнює і об’єднує два або три вхідних текстових файлів або каталогів.</para
+>порівнює і об'єднує два або три вхідних текстових файлів або каталогів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>показує рядки і символи(!), що відрізняються,</para
></listitem>
<listitem
><para
->надає можливість автоматичного об’єднання,</para
+>надає можливість автоматичного об'єднання,</para
></listitem>
<listitem
><para
->містить редактор для полегшення розв’язання конфліктів під час об’єднання,</para
+>містить редактор для полегшення розв'язання конфліктів під час об'єднання,</para
></listitem>
<listitem
><para
->є прозорим щодо мережі через використання KIO,</para
+>забезпечує мережеву прозорість за допомогою KIO,</para
></listitem>
<listitem
><para
>може підсвічувати або ховати зміни у пробілах або коментарях,</para
></listitem>
<listitem
><para
>підтримує Unicode, UTF-8 та інші кодування текстів файлів,</para
></listitem>
<listitem
><para
>може надсилати на друк різницю,</para
></listitem>
<listitem
><para
->підтримує об’єднання за ключовими словами і журналом інструментів керування версіями.</para
+>підтримує об'єднання за ключовими словами і журналом інструментів керування версіями.</para
></listitem>
</itemizedlist>
</para
><para
>У цьому документі описано &kdiff3; версії 1.8. </para>
</abstract>
<!-- This is a set of Keywords for indexing by search engines.
Please at least include KDE, the KDE package it is in, the name
of your application, and a few relevant keywords. -->
<keywordset>
<keyword
>KDE</keyword>
<keyword
>kdiff3</keyword>
<keyword
>різниця</keyword>
<keyword
>злиття</keyword>
<keyword
>CVS</keyword>
<keyword
>потрійна різниця</keyword>
<keyword
>порівняння</keyword>
<keyword
>файли</keyword>
<keyword
>каталоги</keyword>
<keyword
>керування версіями</keyword>
<keyword
->трикомпонентне об’єднання</keyword>
+>трикомпонентне об'єднання</keyword>
<keyword
>посимвольна різниця</keyword>
<keyword
>синхронізація</keyword>
<keyword
>kpart</keyword>
<keyword
>kio</keyword>
<keyword
>прозора робота з мережею</keyword>
<keyword
>редактор</keyword>
<keyword
>пробіл</keyword>
<keyword
>коментарі</keyword>
</keywordset>
</bookinfo>
<chapter id="introduction"
><title
>Вступ</title>
<sect1 id="why"
><title
>Ще одна оболонка для Diff?</title>
<para
>Існує декілька графічних інструментів для роботи з різницями (diff). Чому саме &kdiff3;? Давайте я, як автор, поясню, чому мною було написано цю програму. </para
><para
->Я почав писати &kdiff3;, оскільки мені доводилося виконувати складні операції з об’єднання версій. Потреба у такому об’єднанні виникає, коли декілька осіб працюють над однаковими файлами у проєкті. Процес об’єднання можна до певної міри автоматизувати, якщо інструмент об’єднання може працювати не лише з новими модифікованими файлами (які називаються «гілками»), але і з початковим файлом (який називається «базою»). Інструмент об’єднання автоматично обере всі зміни, які було внесено лише у одній гілці. Якщо декілька розробників вносять зміни до одних і тих самих рядків, інструмент об’єднання має визначити конфлікт, який слід буде розв’язати вручну. </para
+>Я почав писати &kdiff3;, оскільки мені доводилося виконувати складні операції з об'єднання версій. Потреба у такому об'єднанні виникає, коли декілька осіб працюють над однаковими файлами у проєкті. Процес об'єднання можна до певної міри автоматизувати, якщо інструмент об'єднання може працювати не лише з новими модифікованими файлами (які називаються «гілками»), але і з початковим файлом (який називається «базою»). Інструмент об'єднання автоматично обере всі зміни, які було внесено лише у одній гілці. Якщо декілька розробників вносять зміни до одних і тих самих рядків, інструмент об'єднання має визначити конфлікт, який слід буде розв'язати вручну. </para
><para
->У останньому випадку об’єднання ускладнюється тим, що один з розробників міг змінити багато рядків і виправити відступи у багатьох місцях. Інший розробник теж міг внести зміни у значну частину тексту того ж файла. Все це призводить до декількох конфліктів під час об’єднання. </para
+>У останньому випадку об'єднання ускладнюється тим, що один з розробників міг змінити багато рядків і виправити відступи у багатьох місцях. Інший розробник теж міг внести зміни у значну частину тексту того ж файла. Все це призводить до декількох конфліктів під час об'єднання. </para
><para
->Інструмент, яким я користувався раніше, показував лише змінені рядки, але не показував, які саме зміни сталися у цих рядках. Він також не міг показувати відомості щодо зміни лише відступів. Об’єднання було схоже на нічний жах. </para
+>Інструмент, яким я користувався раніше, показував лише змінені рядки, але не показував, які саме зміни сталися у цих рядках. Він також не міг показувати відомості щодо зміни лише відступів. Об'єднання було схоже на нічний жах. </para
><para
>Ось з цього я і розпочав свою роботу. Перша версія програми могла показувати різницю у символах рядків, а також різницю у пробілах. Пізніше було додано багато інших можливостей, які поширили перелік корисних можливостей програми. </para
><para
>Наприклад, якщо вам потрібно швидко порівняти якісь фрагменти тексту, ви можете скопіювати їх до буфера обміну інформацією і вставити до відповідних частин вікон порівняння. </para
><para
->Багато зусиль було покладено на реалізацію порівняння каталогів і можливість їх об’єднання. Втілення цієї можливості майже перетворило програму на повноцінний навігатор файлової системи. </para
+>Багато зусиль було покладено на реалізацію порівняння каталогів і можливість їх об'єднання. Втілення цієї можливості майже перетворило програму на повноцінний навігатор файлової системи. </para
><para
>Сподіваємось &kdiff3; допоможе і вам. Нехай щастить! </para
><para
>Joachim Eibl (2003) </para>
</sect1>
<sect1 id="screenshots"
><title
>Знімки вікон і можливості</title>
<para
->На цьому знімку показано різницю між двома текстовими файлами</para>
-<para
->(За використання ранньої версії &kdiff3;):</para>
+>На цьому знімку показано різницю між двома текстовими файлами (за допомогою ранньої версії &kdiff3;):</para>
->Повністю підтримується трикомпонентне об’єднання. Ця можливість буде корисною, якщо двоє розробників незалежно змінюють код. Початковий файл (база) буде використано для того, щоб допомогти &kdiff3; автоматично обирати правильні зміни. За допомогою вікна редактора об’єднання під вікнами різниці ви зможете розв’язувати конфлікти, — програма покаже вам результат. Ви навіть можете редагувати результат. На наступному знімку вікна показано три вхідних файли у процесі об’єднання: </para
+>Повністю підтримується трикомпонентне об'єднання. Ця можливість буде корисною, якщо двоє розробників незалежно змінюють код. Початковий файл (база) буде використано для того, щоб допомогти &kdiff3; автоматично обирати правильні зміни. За допомогою вікна редактора об'єднання під вікнами різниці ви зможете розв'язувати конфлікти, — програма покаже вам результат. Ви навіть можете редагувати результат. На наступному знімку вікна показано три вхідних файли у процесі об'єднання: </para
->Крім того &kdiff3; допоможе вам порівнювати і об’єднувати цілі каталоги. На наступному знімку вікна показано &kdiff3; у процесі об’єднання каталогів: </para
+>Крім того &kdiff3; допоможе вам порівнювати і об'єднувати цілі каталоги. На наступному знімку вікна показано &kdiff3; у процесі об'єднання каталогів: </para
>Інструмент перегляду різниці за рядками і за символами</title>
<para
>За допомогою виділення кольорами &kdiff3; точно покаже вам відмінності у файлах. Якщо вам потрібно виконати значну кількість коду, ви оціните переваги, які надає ця можливість. </para>
>Визначення відмінностей у пробілах з першого погляду</title>
<para
>Різниця у пробілах і символах табуляції стає видимою. Якщо рядки відрізняються лише наявність (чи відсутністю) пробілів, це можна визначити з першого погляду на стовпчик резюме, розташований ліворуч. (Вам більше не потрібно буде перейматися випадками, коли розробник змінює лише відступи.) </para>
>За її допомогою можна аналізувати одразу три файли і бачити різницю між ними. </para
><para
>Ліве/середнє/праве вікна мають назви A/B/C і відповідні кольори: синій/зелений/малиновий. </para
><para
>Якщо певний рядок у одному з файлів збігається з базою, але відрізняється від бази у іншому файлі, колір відповідного рядка покаже вам, у якому саме файлі було внесено зміни. Червоний колір позначатиме рядки, які було змінено у обох файлах. </para>
->Зручне об’єднання двох або трьох вхідних файлів</title>
+>Зручне об'єднання двох або трьох вхідних файлів</title>
<para
->&kdiff3; можна скористатися для об’єднання двох або трьох вхідних файлів, таке об’єднання буде за можливості виконано у автоматичному режимі. Результат буде показано у вікні, у якому ви зможете редагувати текст і розв’язувати більшість конфліктів одним клацанням кнопкою миші: вам достатньо буде натиснути одну з кнопок, A/B/C, на панелі кнопок, щоб вибрати джерело об’єднання, яке буде використано. Ви також можете вибрати одразу декілька джерел. Оскільки вікно результату є вікном редактора, у ньому можна розв’язати навіть конфлікти, які потребують подальшого виправлення, — вам не потрібно буде використовувати сторонні інструменти. </para>
+>&kdiff3; можна скористатися для об'єднання двох або трьох вхідних файлів, таке об'єднання буде за можливості виконано у автоматичному режимі. Результат буде показано у вікні, у якому ви зможете редагувати текст і розв'язувати більшість конфліктів одним клацанням кнопкою миші: вам достатньо буде натиснути одну з кнопок <guibutton
+>...</guibutton
+> у вікнах <guilabel
+>A</guilabel
+>/<guilabel
+>B</guilabel
+>/<guilabel
+>C</guilabel
+>, на панелі кнопок, щоб вибрати джерело об'єднання, яке буде використано. Ви також можете вибрати одразу декілька джерел. Оскільки вікно результату є вікном редактора, у ньому можна розв'язати навіть конфлікти, які потребують подальшого виправлення, — вам не потрібно буде використовувати сторонні інструменти. </para>
</sect2>
<sect2
><title
>І...</title>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Швидка навігація за допомогою кнопок.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Наведення вказівника миші на стовпчик резюме з наступним клацанням лівою кнопкою миші призведе до синхронізації всіх вікон для показу єдиної позиції.</para
></listitem>
<listitem
><para
->Вибір і копіювання з будь-якого вікна і вставка у вікно об’єднання результатів.</para
+>Вибір і копіювання з будь-якого вікна і вставка у вікно об'єднання результатів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Стовпчик огляду, у якому буде показано розташування змін і конфліктів.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Можливість налаштування кольорів відповідно до ваших уподобань.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Можливість налаштування ширини табуляції.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Пункт для вставки пробілів замість символів табуляції.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Відкриття файлів у зручному режимі за допомогою діалогового вікна або визначення файлів з командного рядка.</para
></listitem>
<listitem
><para
->Пошук рядків у текстових вікнах. Пошук (Ctrl-F) і Знайти далі (F3)</para
+>Виконати пошук рядків у всіх текстових вікнах можна за допомогою пунктів меню <menuchoice
+><guimenu
+>Зміни</guimenu
+><guimenuitem
+>Пошук</guimenuitem
+></menuchoice
+> (<keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>F</keycap
+></keycombo
+>) і <menuchoice
+><guimenu
+>Зміни</guimenu
+><guimenuitem
+>Знайти далі</guimenuitem
+></menuchoice
+> (<keycap
+>F3</keycap
+>).</para
></listitem>
<listitem
><para
>Показ номерів рядків для кожного рядка. </para
></listitem>
<listitem
><para
>Вставка вмісту буфера обміну інформацією або перетягування тексту до вікна вводу різниці.</para
></listitem>
<listitem
><para
->Прозорість у роботі з мережею (через використання KIO).</para
+>Прозорість у роботі з мережею через використання KIO.</para
></listitem>
<listitem
><para
->Може бути використано для перегляду різниці у KDevelop 3.</para
+>Може бути використано для перегляду різниці у &kdevelop; 3.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Розбиття на підрядки довгих рядків.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Підтримка Unicode, UTF-8 та інших кодеків.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Підтримка для мов з напрямком письма справа ліворуч.</para
></listitem>
<listitem
><para
>...</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="documentation"
><title
->Порівняння і об’єднання файлів</title>
+>Порівняння і об'єднання файлів</title>
<sect1 id="commandline"
><title
>Параметри командного рядка</title>
<sect2
><title
>Порівняння 2 файлів: </title>
<screen
><command
>kdiff3</command
> <replaceable
>файл1 файл2</replaceable
>
</screen>
</sect2>
<sect2
><title
->Об’єднання 2 файлів: </title>
+>Об'єднання 2 файлів: </title>
<screen
><command
>kdiff3</command
> <replaceable
>файл1 файл2</replaceable
> -m
<command
>kdiff3</command
> <replaceable
>файл1 файл2</replaceable
> -o <replaceable
>файл_виводу</replaceable
>
</screen>
</sect2>
<sect2
><title
>Порівняння 3 файлів: </title>
<screen
><command
>kdiff3</command
> <replaceable
>файл1 файл2 файл3</replaceable
>
</screen>
</sect2>
<sect2
><title
->Об’єднання 3 файлів: </title>
+>Об'єднання 3 файлів: </title>
<screen
><command
>kdiff3</command
> <replaceable
>файл1 файл2 файл3</replaceable
> -m
<command
>kdiff3</command
> <replaceable
>файл1 файл2 файл3</replaceable
> -o <replaceable
>файл_виводу</replaceable
>
</screen>
<para
>Зауважте, що <replaceable
>файл1</replaceable
> буде вважатися базою щодо <replaceable
>файл2</replaceable
> і <replaceable
>файл3</replaceable
>. </para>
</sect2>
<sect2
><title
>Особливий випадок: файли з однаковими назвами </title>
<para
->Якщо всі файли мають однакову назву, але розташовані у різних каталогах, ви можете зменшити об’єм інформації для введення, якщо вкажете назву файла лише для першого з файлів. Приклад: </para>
+>Якщо всі файли мають однакову назву, але розташовані у різних каталогах, ви можете зменшити об'єм інформації для введення, якщо вкажете назву файла лише для першого з файлів. Приклад: </para>
->Рядок команди для виконання порівняння або об’єднання каталогів: </title>
+>Рядок команди для виконання порівняння або об'єднання каталогів: </title>
<para
>Дуже подібне до попереднього розділу, але тепер слід вказувати каталоги.</para>
<screen
><command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2</replaceable>
<command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2</replaceable
> -o <replaceable
>каталог_призначення</replaceable>
<command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2 каталог3</replaceable>
<command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2 каталог3</replaceable
> -o <replaceable
>каталог_призначення</replaceable
>
</screen>
<para
->Докладніші відомості щодо порівняння каталогів або їх об’єднання можна прочитати у <link linkend="dirmerge"
+>Докладніші відомості щодо порівняння каталогів або їх об'єднання можна прочитати у <link linkend="dirmerge"
>цьому розділі</link
>.</para>
</sect2>
<sect2
><title
>Інші параметри командного рядка</title>
<para
>Щоб ознайомитися з переліком інших можливих параметрів командного рядка, виконайте команду</para>
<screen
><command
>kdiff3</command
> --help
</screen>
<para
>Приклад виводу команди:</para>
<screen
>Параметри:
- -m, --merge Об’єднати вхідні елементи.
+ -m, --merge Об'єднати вхідні елементи.
-b, --base файл Явно вказати базовий файл. Призначено для сумісності з деякими інструментами.
-o, --output файл Файл результату. Використовується разом -m. Наприклад: -o newfile.txt
--out файл Знову ж таки, файл результату. (Призначено для сумісності з деякими інструментами.)
- --auto Не показувати графічний інтерфейс, якщо всі конфлікти можна розв’язати автоматично. (Потрібен параметр -o файл)
- --qall Не розв’язувати конфлікти у автоматичному режимі. (Для сумісності...)
+ --auto Не показувати графічний інтерфейс, якщо всі конфлікти можна розв'язати автоматично. (Потрібен параметр -o файл)
+ --qall Не розв'язувати конфлікти у автоматичному режимі. (Для сумісності...)
--L1 псевдонім1 Візуальний замінник назви вхідного файла 1 (бази).
--L2 псевдонім2 Візуальний замінник назви файла 2.
--L3 псевдонім3 Візуальний замінник назви файла 3.
-L, --fname псевдонім Альтернативний візуальний замінник назви файла. Вкажіть його один раз для кожного вводу.
--cs рядок Перевизначити параметр налаштування. Використовується один раз для кожного з параметрів. Приклад: --cs "AutoAdvance=1"
--confighelp Показати список параметрів налаштування і поточних значень.
--config файл Використати інший файл налаштування.
</screen>
<para
>За допомогою параметра <option
>--cs</option
> ви можете вказати значення параметра налаштування, які інакше можна налаштувати лише за допомогою діалогових вікон налаштування. Але будьте уважні: якщо потім &kdiff3;, буде перервано, змінені значення буде збережено разом з іншими параметрами. За допомогою параметра <option
>--confighelp</option
> ви зможете переглянути назви всіх можливих параметрів та їх поточні значення.</para>
<para
>За допомогою параметра <option
>--config</option
> ви можете вказати інший файл налаштування. Якщо ви часто користуєтеся &kdiff3;, за допомогою різних наборів налаштувань ви легко перемикатися між різними наборами налаштувань.</para>
</sect2>
<sect2
><title
>Параметри командного рядка, які буде проігноровано</title>
<para
>Багато користувачів бажають використовувати &kdiff3; з деякими системами керування версіями. Але, якщо ця система керування версіями викликає &kdiff3; за допомогою параметрів командного рядка, які не &kdiff3; не розуміє, &kdiff3; завершить роботу повідомленням про помилку. За допомогою параметрів інтеграції ви можете вказати параметри командного рядка, які &kdiff3; має ігнорувати. Цей параметр буде показано у довідці з використання, як у цьому прикладі:</para>
->Список параметрів, відокремлених символом крапки з комою, «;». Якщо один з цих параметрів з’явиться у командному рядку, &kdiff3; проігнорує його і виконає роботу без повідомлення про помилку. (Типовим є список "u;query;html;abort").</para
+>Список параметрів, відокремлених символом крапки з комою, «;». Якщо один з цих параметрів з'явиться у командному рядку, &kdiff3; проігнорує його і виконає роботу без повідомлення про помилку. (Типовим є список <literal
+>u;query;html;abort</literal
+>).</para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
<para
>Якщо цього не буде достатньо, рекомендуємо вам написати скрипт оболонки, який виконає зміну параметрів.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="opendialog"
><title
>Діалогове вікно відкриття</title>
<para
>Оскільки має бути передбачено можливість вибору вхідних файлів, у програмі є особливе діалогове вікно відкриття файлів: </para>
->Ви можете змінювати назви файлів вручну безпосередньо у діалоговому вікні відкриття файлів, там же можна вибрати файл за допомогою навігатора файлової системи («Файл...») або вибрати нещодавно відкриті файли за допомогою спадних списків. Якщо ви повторно відкриєте це діалогове вікно, поточні назви залишатимуться на своїх місцях. Третій вхідний файл є необов’язковим. Якщо поле «C» залишатиметься порожнім, буде виконано аналіз відмінностей лише між двома файлами. </para
-><para
->Крім того, ви може вибрати каталог за допомогою кнопки «Каталог...». Якщо буде вказано каталог для поля A, програма перейде у режим порівняння/об’єднання каталогів. Якщо у полі A буде вказано файл, у полях B, C або виводі буде вказано каталог, &kdiff3; використовуватиме назву файла з поля A для пошуку відповідного файла у вказаних каталогах. </para
-><para
->Якщо буде позначено пункт «Об’єднати», ви зможете змінити значення у рядку «Вивід». Але вказувати назву файла виводу не обов’язково. Ви можете вказати її безпосередньо під час збереження. </para
-><para
->За допомогою натискання кнопки «Налаштувати...» можна відкрити діалогове вікно налаштування параметрів аналізу файлів. </para>
+>Ви можете змінювати назви файлів вручну безпосередньо у діалоговому вікні відкриття файлів, там же можна вибрати файл за допомогою навігатора файлової системи (<guibutton
+>Файл...</guibutton
+>) або вибрати нещодавно відкриті файли за допомогою спадних списків. Якщо ви повторно відкриєте це діалогове вікно, поточні назви залишатимуться на своїх місцях. Третій вхідний файл є необов'язковим. Якщо поле «C» залишатиметься порожнім, буде виконано аналіз відмінностей лише між двома файлами. </para
+><para
+>Крім того, ви може вибрати каталог за допомогою кнопки <guibutton
+>Каталог...</guibutton
+>. Якщо буде вказано каталог для поля <guilabel
+>A</guilabel
+>, програма перейде у режим порівняння/об'єднання каталогів. Якщо у полі <guilabel
+>A</guilabel
+> буде вказано файл, у полях <guilabel
+>B</guilabel
+>, <guilabel
+>C</guilabel
+> або виводі буде вказано каталог, &kdiff3; використовуватиме назву файла з поля <guilabel
+>A</guilabel
+> для пошуку відповідного файла у вказаних каталогах. </para
+><para
+>Якщо буде позначено пункт <guilabel
+>Об'єднати</guilabel
+>, ви зможете змінити значення у рядку <guilabel
+>Вивід</guilabel
+>. Але вказувати назву файла виводу не обов'язково. Ви можете вказати її безпосередньо під час збереження. </para
+><para
+>За допомогою натискання кнопки <guibutton
+>Налаштувати...</guibutton
+> можна відкрити діалогове вікно налаштування параметрів аналізу файлів. </para>
</sect1>
<sect1 id="pasteinput"
><title
>Вставка і визначення вхідних файлів скиданням</title>
<para
->Іноді виникає потреба у порівнянні фрагментів тексту, які не зберігаються у окремих файлах. У &kdiff3; передбачено можливість вставки тексту з буфера обміну даними до вікна вхідних даних порівняння, яке перебуває у фокусі. Після вставки буде негайно виконано аналіз відмінностей. У разі подібного порівняння діалоговому вікні відкриття файлів вам не потрібно вказувати файлів: ви можете просто закрити це вікно за допомогою кнопки «Скасувати». </para
+>Іноді виникає потреба у порівнянні фрагментів тексту, які не зберігаються у окремих файлах. У &kdiff3; передбачено можливість вставки тексту з буфера обміну даними до вікна вхідних даних порівняння, яке перебуває у фокусі. Після вставки буде негайно виконано аналіз відмінностей. У разі подібного порівняння діалоговому вікні відкриття файлів вам не потрібно вказувати файлів: ви можете просто закрити це вікно за допомогою кнопки <guibutton
+>Скасувати</guibutton
+>. </para
><para
>Крім того, ви можете скористатися перетягуванням зі скиданням: перетягніть файл з менеджера файлів або виділіть текст у редакторі, перетягніть його і скиньте у вікно вхідних даних для порівняння. </para
><para
>Навіщо це потрібно? Іноді у файлі містяться дві подібні функції, але перевірка їх подібності може бути досить марудною: слід спочатку створити два файли, потім завантажити їх для порівняння. У &kdiff3; достатньо лише скопіювати, вставити і порівняти відповідні фрагменти файлів. </para
+><note
><para
->Зауваження: у поточній версії &kdiff3; не передбачено можливості перетягування фрагментів тексту з програми. Підтримується лише скидання до вікна вхідних даних. </para
+>У поточній версії &kdiff3; не передбачено можливості перетягування фрагментів тексту з програми. Підтримується лише скидання до вікна вхідних даних. </para
+></note
+><warning
><para
->Попередження: у деяких редакторах дія з перетягування зі скиданням до іншої програми призводить до вирізання (а не копіювання) виділеного тексту. У такому випадку можлива втрата початкових даних. </para>
+>У деяких редакторах дія з перетягування зі скиданням до іншої програми призводить до вирізання (а не копіювання) виділеного тексту. У такому випадку можлива втрата початкових даних. </para
+></warning>
</sect1>
<sect1 id="interpretinginformation"
><title
>Порівняння файлів і аналіз даних у вікнах виводу</title>
->У верхній частині кожного з вікон ви побачите «інформаційний рядок». У інформаційних рядках вікон вхідних даних містяться літери «A», «B» та «C», придатне для редагування поле назви файла, кнопка навігації і номер першого з видимих рядків у вікні. (Зауважте, що вікно «C» не є обов’язковим.) Кожен з інформаційних рядків має власний колір. </para
+>У верхній частині кожного з вікон ви побачите «інформаційний рядок». У інформаційних рядках вікон вхідних даних містяться літери <guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> та <guilabel
+>C</guilabel
+>, придатне для редагування поле назви файла, кнопка навігації і номер першого з видимих рядків у вікні. (Зауважте, що вікно <guilabel
+>C</guilabel
+> не є обов'язковим.) Кожен з інформаційних рядків має власний колір. </para
><para
>Після вибору іншого файла за допомогою інструменту навігації або завершення редагування назви файла вам слід натиснути клавішу &Enter;. Програма завантажить новий файл і порівняє його з вже завантаженими файлами. </para
></sect2
><sect2
><title
>Фарбування</title
><para
->Трьом вікнам вхідних даних буде призначено літери «A», «B» і «C». Літері «A» відповідатиме синій колір, «B» — зелений, а «C» — малиновий. (Це типові кольори, але ви можете їх змінити за допомогою меню «Параметри».) </para
-><para
->За виявлення відмінності програма змінюватиме колір вмісту вікна вхідних даних. Якщо дані відрізнятимуться у обох вікнах вхідних даних, їх, типово, буде позначено червоним кольором («Колір конфліктів» у вікні «Параметри»). Подібна схема кольорів особливо корисна у випадку порівняння трьох файлів вхідних даних, як це можна буде бачити з наступного розділу (<link linkend="merging"
->Об’єднання</link
+>Трьом вікнам вхідних даних буде призначено літери <guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+>. Літері <guilabel
+>A</guilabel
+> відповідатиме синій колір, <guilabel
+>B</guilabel
+> — зелений, а <guilabel
+>C</guilabel
+> — малиновий. (Це типові кольори, але ви можете їх змінити за допомогою меню «Параметри».) </para
+><para
+>За виявлення відмінності програма змінюватиме колір вмісту вікна вхідних даних. Якщо дані відрізнятимуться у обох вікнах вхідних даних, їх, типово, буде позначено червоним кольором (<guilabel
+>Колір конфліктів</guilabel
+> у вікні <guilabel
+>Параметри</guilabel
+>). Подібна схема кольорів особливо корисна у випадку порівняння трьох файлів вхідних даних, як це можна буде бачити з наступного розділу (<link linkend="merging"
+>Об'єднання</link
>). </para
></sect2
><sect2
><title
>Стовпчик резюме</title
><para
>Ліворуч від тексту буде показано «стовпчик резюме». Якщо у рядку буде знайдено відмінності, його буде показано відповідним кольором. Якщо відмінності полягають лише у розташуванні пробілів, у стовпчик резюме буде розфарбовано як шахівницю. Якщо ви працюєте з файлами вихідних кодів мовами програмування, де розташування пробілів не є важливим, ви зможете з першого погляду визначити, чи було змінено щось суттєве. (У C/C++ пробіли мають значення лише у рядках, коментарях, у рядках, призначених для інструменту попередньої обробки, і у певних досить екзотичних випадках.) </para
><para
>Вертикальну лінію, що відокремлює стовпчик резюме від тексту буде розірвано, якщо у вхідному файлі немає відповідних рядків. Якщо увімкнено режим перенесення рядків програма показуватиме штриховану лінію у місцях перенесення рядків. </para
></sect2
><sect2
><title
>Стовпчик огляду</title
><para
->У правій частині області вікна, ліворуч від вертикальної смужки гортання, буде показано стовпчик «огляду». У цьому стовпчику буде показано резюме вхідних даних "A". Ви зможете одразу побачити всі відмінності і конфлікти. Якщо використовується лише дві області вхідних даних, всі відмінності буде показано червоним кольором, оскільки відмінності у такому випадку є конфліктами. Чорною прямокутною рамкою буде показано видиму частину вхідних даних. Якщо файли, які порівнюються є достатньо об’ємними, кількість рядків у файлі може перевищити кількість пікселів у стовпчику огляду, отже декілька рядків відповідатимуть одній лінії у стовпчику огляду. У такому випадку показу конфліктів надаватиметься перевага перед показом простих відмінностей, які, у свою чергу, матимуть пріоритет перед відсутністю відмінностей. Отже буде показано всі відмінності і конфлікти. Наведення вказівника на певне місце у стовпчику огляду з наступним клацанням лівою кнопкою миші призведе до показу відповідного фрагмента файла у області показу. </para
+>У правій частині області вікна, ліворуч від вертикальної смужки гортання, буде показано стовпчик «огляду». У цьому стовпчику буде показано резюме вхідних даних <guilabel
+>A</guilabel
+>. Ви зможете одразу побачити всі відмінності і конфлікти. Якщо використовується лише дві області вхідних даних, всі відмінності буде показано червоним кольором, оскільки відмінності у такому випадку є конфліктами. Чорною прямокутною рамкою буде показано видиму частину вхідних даних. Якщо файли, які порівнюються є достатньо об'ємними, кількість рядків у файлі може перевищити кількість пікселів у стовпчику огляду, отже декілька рядків відповідатимуть одній лінії у стовпчику огляду. У такому випадку показу конфліктів надаватиметься перевага перед показом простих відмінностей, які, у свою чергу, матимуть пріоритет перед відсутністю відмінностей. Отже буде показано всі відмінності і конфлікти. Наведення вказівника на певне місце у стовпчику огляду з наступним клацанням лівою кнопкою миші призведе до показу відповідного фрагмента файла у області показу. </para
></sect2
><sect2 id="manualdiffhelp"
><title
>Вирівнювання рядків вручну</title
><para
->Іноді алгоритмові обробки тексту, використаному у програмі, не вдається розташувати належні рядки один навпроти одного. У вас також може виникнути бажання порівняти фрагмент тексту з фрагментом тексту, розташованим у зовсім іншому місці файла, з яким виконується порівняння. У таких випадках ви можете вказати &kdiff3; рядки для вирівнювання вручну. Позначте текст, вирівнювання якого ви бажаєте покращити за допомогою вказівника миші у першому перегляді даних так, як ви це робите, коли бажаєте скопіювати фрагмент тексту, а потім скористайтеся пунктом «Додати вирівнювання різниці вручну» з меню «Diffview» (клавіатурне скорочення «Ctrl-Y»). Поряд з вибраним фрагментом тексту у стовпчику огляду з’явиться жовтогарячий прямокутник. Повторіть процедуру для другої і (якщо така є) третьої області даних. &kdiff3; негайно переобчислюватиме відмінності після виконання вами дій і вирівнюватиме вибрані рядки. Звичайно ж, деякі з рядків, які збігалися за попереднього порівняння, можуть стати відмінними за нового порівняння. </para
+>Іноді алгоритмові обробки тексту, використаному у програмі, не вдається розташувати належні рядки один навпроти одного. У вас також може виникнути бажання порівняти фрагмент тексту з фрагментом тексту, розташованим у зовсім іншому місці файла, з яким виконується порівняння. У таких випадках ви можете вказати &kdiff3; рядки для вирівнювання вручну. Позначте текст, вирівнювання якого ви бажаєте покращити за допомогою вказівника миші у першому перегляді даних так, як ви це робите, коли бажаєте скопіювати фрагмент тексту, а потім скористайтеся пунктом <guimenuitem
+>Додати вирівнювання різниці вручну</guimenuitem
+> з меню <guimenu
+>Diffview</guimenu
+> (клавіатурне скорочення <keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>Y</keycap
+></keycombo
+>). Поряд з вибраним фрагментом тексту у стовпчику огляду з'явиться жовтогарячий прямокутник. Повторіть процедуру для другої і (якщо така є) третьої області даних. &kdiff3; негайно переобчислюватиме відмінності після виконання вами дій і вирівнюватиме вибрані рядки. Звичайно ж, деякі з рядків, які збігалися за попереднього порівняння, можуть стати відмінними за нового порівняння. </para
><para
->У поточній версії програми ви не можете втручатися вручну у процес об’єднання. </para
+>У поточній версії програми ви не можете втручатися вручну у процес об'єднання. </para
></sect2
><sect2 id="joinsplitsections"
><title
->Об’єднання і розділення розділів відмінностей вручну</title
-><para
->У певних випадках &kdiff3; визначить забагато або замало розділів відмінностей для об’єднання. У такому випадку ви можете об’єднати або поділити існуючі розділи. </para
+>Об'єднання і розділення розділів відмінностей вручну</title
><para
->Додайте нові розділи: спочатку виберіть текст у рядках, які відповідають один одному у кожній з областей вхідних даних (так як ви це робите під час копіювання даних до буфера). Потім скористайтеся пунктом «Розділити різницю на вибраному» з меню «Об’єднання». Розрізи буде додано над першим рядком і під останнім рядком вибраного тексту. Якщо ви бажаєте додати лише один розділ, виберіть текст, що починається з іншого розрізу розділів. </para
+>У певних випадках &kdiff3; визначить забагато або замало розділів відмінностей для об'єднання. У такому випадку ви можете об'єднати або поділити існуючі розділи. </para
><para
->Щоб об’єднати розділи у всіх областях вхідних даних, оберіть певну частину рядків розділів, які слід з’єднати. (Ви можете з’єднувати декілька розділів за один крок.) Після цього оберіть пункт «Об’єднати вибрані різниці» з меню «Об’єднання». </para
+>Додайте нові розділи: спочатку виберіть текст у рядках, які відповідають один одному у кожній з областей вхідних даних (так як ви це робите під час копіювання даних до буфера). Потім скористайтеся пунктом <guimenuitem
+>Розділити різницю на вибраному</guimenuitem
+> з меню <guimenu
+>Об'єднання</guimenu
+>. Розрізи буде додано над першим рядком і під останнім рядком вибраного тексту. Якщо ви бажаєте додати лише один розділ, виберіть текст, що починається з іншого розрізу розділів. </para
+><para
+>Щоб об'єднати розділи у всіх областях вхідних даних, оберіть певну частину рядків розділів, які слід з'єднати. (Ви можете з'єднувати декілька розділів за один крок.) Після цього оберіть пункт <guimenuitem
+>Об'єднати вибрані різниці</guimenuitem
+> з меню <guimenu
+>Об'єднання</guimenu
+>. </para
></sect2>
</sect1>
<sect1 id="merging"
><title
->Об’єднання і вікно редактора виводу об’єднання</title>
+>Об'єднання і вікно редактора виводу об'єднання</title>
->У області редактора даних об’єднання (розташованому під областями вхідних даних) є інформаційний рядок з заголовком «Вивід:», назвою файла і рядком «[Змінено]», який з’явиться, якщо вами було внесено якісь зміни. Зазвичай, у цьому рядку буде міститися певні дані, виведені інструментами автоматичного об’єднання, але часто у цій області з’являтимуться повідомлення про конфлікти. </para
-><para
->!!! Ви не зможете зберегти дані, аж доки всі конфлікти не буде розв’язано !!! (Скористайтеся кнопками «Перейти до попер./наст. нерозв’язаного конфлікту», щоб перевести перегляд до конфліктів, які ще не розв’язано.) </para
-><para
->Якщо ви працюєте з двома файлами вхідних даних, кожна з відмінностей є конфліктом, який слід розв’язати вручну. </para
-><para
->Якщо вхідних файлів буде три, перший з них вважатиметься базовим, а другий і третій — такими, що містять зміни. Якщо певний з рядків змінено лише у файлі B або C, але не у двох цих файлах, програма автоматично обере змінений варіант. Лише у випадках, коли і у B, і у C одночасно змінено однакові рядки, програма вважатиме ситуацію конфліктною і пропонуватиме розв’язати конфлікт вручну. Якщо зміни, внесені у B і C є тотожними, буде вибрано варіант C. </para
+>У області редактора даних об'єднання (розташованому під областями вхідних даних) є інформаційний рядок з заголовком <guilabel
+>Вивід:</guilabel
+>, назвою файла і рядком <replaceable
+>[Змінено]</replaceable
+>, який з'явиться, якщо вами було внесено якісь зміни. Зазвичай, у цьому рядку буде міститися певні дані, виведені інструментами автоматичного об'єднання, але часто у цій області з'являтимуться повідомлення про конфлікти. </para
+><para
+>!!! Ви не зможете зберегти дані, аж доки всі конфлікти не буде розв'язано !!! (Скористайтеся кнопками <guibutton
+>Перейти до попер./наст. нерозв'язаного конфлікту</guibutton
+>, щоб перевести перегляд до конфліктів, які ще не розв'язано.) </para
+><para
+>Якщо ви працюєте з двома файлами вхідних даних, кожна з відмінностей є конфліктом, який слід розв'язати вручну. </para
+><para
+>Якщо вхідних файлів буде три, перший з них вважатиметься базовим, а другий і третій — такими, що містять зміни. Якщо певний з рядків змінено лише у файлі <guilabel
+>B</guilabel
+> або <guilabel
+>C</guilabel
+>, але не у двох цих файлах, програма автоматично обере змінений варіант. Лише у випадках, коли і у <guilabel
+>B</guilabel
+>, і у <guilabel
+>C</guilabel
+> одночасно змінено однакові рядки, програма вважатиме ситуацію конфліктною і пропонуватиме розв'язати конфлікт вручну. Якщо зміни, внесені у <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+> є тотожними, буде вибрано варіант <guilabel
+>C</guilabel
+>. </para
><sect2
><title
>Стовпчик резюме</title
><para
->У області редактора виводу об’єднання також передбачено стовпчик резюме, розташований ліворуч. У цьому стовпчику буде показано літеру варіанта, з якого було взято рядок, або нічого, якщо всі у всіх трьох джерелах рядок є однаковим. Конфліктні рядки буде позначено символом знака питання («?»), а у самому рядку буде показано червоний запис «Конфлікт об’єднання». Оскільки порядкове розв’язання конфліктів є справою досить марудною, рядки буде впорядковано за групами з однаковими відмінностями і характеристиками конфліктів. Конфлікти, які полягають лише у розташуванні пробілів, буде відокремлено від інших конфліктів, щоб полегшити об’єднання файлів, де зміни у відступах було внесено до багатьох рядків. </para
+>У області редактора виводу об'єднання також передбачено стовпчик резюме, розташований ліворуч. У цьому стовпчику буде показано літеру варіанта, з якого було взято рядок, або нічого, якщо всі у всіх трьох джерелах рядок є однаковим. Конфліктні рядки буде позначено символом знака питання («?»), а у самому рядку буде показано червоний запис «Конфлікт об'єднання». Оскільки порядкове розв'язання конфліктів є справою досить марудною, рядки буде впорядковано за групами з однаковими відмінностями і характеристиками конфліктів. Конфлікти, які полягають лише у розташуванні пробілів, буде відокремлено від інших конфліктів, щоб полегшити об'єднання файлів, де зміни у відступах було внесено до багатьох рядків. </para
></sect2
><sect2 id="synchronise_views"
><title
->Визначення поточної групи і синхронізація позиції об’єднання і перегляду відмінностей</title
+>Визначення поточної групи і синхронізація позиції об'єднання і перегляду відмінностей</title
><para
->Після наведення вказівника миші у стовпчику резюме будь-якої з областей на певну позицію і клацання лівою кнопкою миші програма відкриє у всіх вікнах фрагмент тексту на початку групи, до якої належить позначений клацанням рядок. Після цього група стане «поточною групою». Цю групу буде позначено «Кольором тла поточного діапазону різниці», а зліва від тексту буде показано чорну рамку. </para
+>Після наведення вказівника миші у стовпчику резюме будь-якої з областей на певну позицію і клацання лівою кнопкою миші програма відкриє у всіх вікнах фрагмент тексту на початку групи, до якої належить позначений клацанням рядок. Після цього група стане «поточною групою». Цю групу буде позначено <guilabel
+> діалогового вікна параметрів програми), а зліва від тексту буде показано чорну рамку. </para
></sect2
><sect2
><title
->Вибір вхідних даних з A, B або C для розв’язання поточного конфлікту і редагування</title
+>Вибір вхідних даних з A, B або C для розв'язання поточного конфлікту і редагування</title
><para
->На панелі з кнопками, розташованій під смужкою меню, містяться три кнопки вибору вхідних даних, які позначено літерами «A», «B» і «C». Натисніть кнопку вибору вхідних даних, щоб вставити рядки (або вилучити рядки, якщо ці рядки вже було раніше вставлено) з відповідного джерела. Щоб позначити рядки з декількох вхідних джерел натисніть відповідні кнопки у потрібному порядку. Наприклад, якщо ви бажаєте, щоб рядкам з «B» було надано перевагу перед рядками з «A» у вихідних даних, спочатку натисніть «B», а вже потім «A». </para
+>На панелі з кнопками, розташованій під смужкою меню, містяться три кнопки вибору вхідних даних, які позначено літерами <guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+>. Натисніть кнопку вибору вхідних даних, щоб вставити рядки (або вилучити рядки, якщо ці рядки вже було раніше вставлено) з відповідного джерела. Щоб позначити рядки з декількох вхідних джерел натисніть відповідні кнопки у потрібному порядку. Наприклад, якщо ви бажаєте, щоб рядкам з <guilabel
+>B</guilabel
+> було надано перевагу перед рядками з <guilabel
+>A</guilabel
+> у вихідних даних, спочатку натисніть <guilabel
+>B</guilabel
+>, а вже потім <guilabel
+>A</guilabel
+>. </para
><para
>Якщо ви використовуєте автоматичний перехід (позначено пункт <link linkend="autoadvance"
>«Автоматично перейти до наступного конфлікту за визначення джерела»</link
>), вам слід вимкнути його перед вибором рядків з декількох джерел або редагуванням рядків після вибору. Якщо ви цього не зробите, &kdiff3; перейде до наступного конфлікту після вибору першого джерела даних. </para
><para
->Часто корисно напряму змінити вивід об’єднання. У перегляді резюме буде показано літеру «m» навпроти всіх рядків, які було змінено вручну. Якщо, наприклад, відмінності вирівняно таким чином, що простого вибору потрібного джерела буде недостатньо, ви можете позначити потрібний текст і скористатися звичайною дією з <link linkend="selections"
+>Часто корисно напряму змінити вивід об'єднання. У перегляді резюме буде показано літеру «m» навпроти всіх рядків, які було змінено вручну. Якщо, наприклад, відмінності вирівняно таким чином, що простого вибору потрібного джерела буде недостатньо, ви можете позначити потрібний текст і скористатися звичайною дією з <link linkend="selections"
>копіювання з вставленням</link
->, щоб розмістити потрібний фрагмент тексту у області виводу об’єднання. </para
+>, щоб розмістити потрібний фрагмент тексту у області виводу об'єднання. </para
><para
->Іноді, якщо певний рядок було вилучено або у результаті автоматично об’єднання, або редагування, і у групі більше не залишиться жодного рядка, програма показуватиме у відповідному рядку текст <Немає рядка джерела>. Цей рядок є лише заповнювачем для групи на випадок, якщо ви зміните свою думку і захочете знову позначити якийсь текст. Відповідний текст заповнювача не буде показано у збереженому файлі, його не буде включено до жодного з фрагментів, які ви копіюватимете і вставлятимете. </para
+>Іноді, якщо певний рядок було вилучено або у результаті автоматично об'єднання, або редагування, і у групі більше не залишиться жодного рядка, програма показуватиме у відповідному рядку текст <Немає рядка джерела>. Цей рядок є лише заповнювачем для групи на випадок, якщо ви зміните свою думку і захочете знову позначити якийсь текст. Відповідний текст заповнювача не буде показано у збереженому файлі, його не буде включено до жодного з фрагментів, які ви копіюватимете і вставлятимете. </para
><para
->Якщо ви спробуєте скопіювати і вставити певний текст, що містить такий рядок, у буфері обміну даними буде лише рядок «<Конфлікт об’єднання>». Але будьте обережними, коли виконуєте подібне копіювання. </para
+>Якщо ви спробуєте скопіювати і вставити певний текст, що містить такий рядок, у буфері обміну даними буде лише рядок «<Конфлікт об'єднання>». Але будьте обережними, коли виконуєте подібне копіювання. </para
></sect2
><sect2
><title
>Вибір даних A, B або C для всіх конфліктів</title
><para
->Звичайне об’єднання починатиметься з автоматичного розв’язання простих конфліктів. Але у меню «Об’єднання» передбачено і деякі інші пункти для виконання типових завдань. Якщо ви бажаєте вибрати певне джерело даних для розв’язання більшості конфліктів, ви можете вказати джерело «A», «B» або «C» всюди або лише для ще нерозв’язаних конфліктів або для нерозв’язаних конфліктів, що полягають у різній кількості пробілів. Якщо ви бажаєте вирішувати кожен з конфліктів окремо, ви можете позначити пункт «Застосувати різницю до конфліктів». Якщо ви бажаєте повернутися до автоматичного вибору &kdiff3;, скористайтеся пунктом «Автоматично розв’язувати прості конфлікти». Після вибору цього пункту &kdiff3; виконає об’єднання повторно. Якщо використання певного пункту меню змінюватиме результати попереднього редагування, &kdiff3; запитає у вас підтвердження, перш ніж виконувати відповідну дію. </para
-><para
->Зауваження: якщо ви обираєте одне з джерел для розв’язання конфліктах пробілів і позначили один з пунктів «Ігнорувати числа» або «Ігнорувати коментарі C/C++», зміни у числах або коментарях вважатимуться змінами у пробілах. </para
+>Звичайне об'єднання починатиметься з автоматичного розв'язання простих конфліктів. Але у меню <guimenu
+>Об'єднання</guimenu
+> передбачено і деякі інші пункти для виконання типових завдань. Якщо ви бажаєте вибрати певне джерело даних для розв'язання більшості конфліктів, ви можете вказати джерело <guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> або <guilabel
+>C</guilabel
+> всюди або лише для ще нерозв'язаних конфліктів або для нерозв'язаних конфліктів, що полягають у різній кількості пробілів. Якщо ви бажаєте вирішувати кожен з конфліктів окремо, ви можете позначити пункт <guimenuitem
+>Застосувати різницю до конфліктів</guimenuitem
+>. Якщо ви бажаєте повернутися до автоматичного вибору &kdiff3;, скористайтеся пунктом <guimenuitem
+>. Після вибору цього пункту &kdiff3; виконає об'єднання повторно. Якщо використання певного пункту меню змінюватиме результати попереднього редагування, &kdiff3; запитає у вас підтвердження, перш ніж виконувати відповідну дію. </para
+><note
+><para
+>Зауваження: якщо ви обираєте одне з джерел для розв'язання конфліктах пробілів і позначили один з пунктів «Ігнорувати числа» або «Ігнорувати коментарі C/C++» на сторінці <guilabel
+>Diff</guilabel
+> діалогового вікна параметрів програми, зміни у числах або коментарях вважатимуться змінами у пробілах. </para
+></note
></sect2
><sect2 id="vcskeywordsmergesupport"
><title
->Автоматичне об’єднання за ключовими словами системи керування версіями і журналу</title
+>Автоматичне об'єднання за ключовими словами системи керування версіями і журналу</title
><para
->Значна кількість систем керування версіями підтримує особливі ключові слова (наприклад "$Date$", "$Header$", "$Author$", "$Log$" тощо). Під час синхронізації системи керування версіями змінюють ці рядки. Наприклад, "$Date$" перетвориться на "$Date: 2009/03/22 18:45:01 $". Оскільки цей рядок буде різним у кожній з версій файла, під час спроби об’єднання потрібне буде втручання користувача. </para
+>Значна кількість систем керування версіями підтримує особливі ключові слова (наприклад "$Date$", "$Header$", "$Author$", "$Log$" тощо). Під час синхронізації системи керування версіями змінюють ці рядки. Наприклад, "$Date$" перетвориться на "$Date: 2009/03/22 18:45:01 $". Оскільки цей рядок буде різним у кожній з версій файла, під час спроби об'єднання потрібне буде втручання користувача. </para
><para
->У &kdiff3; передбачено автоматичне об’єднання таких елементів. Для простих рядків, які відповідатимуть значенню параметра «Формальний вираз автооб’єднання» у всіх файлах вхідних даних, &kdiff3; обере рядок з B або, у разі доступності, з C. Крім того, потрібно, щоб відповідні рядки стояли поруч у області порівняння, а попередній рядок не містив конфліктів. Подібне автоматичне об’єднання можна виконати або негайно після запуску об’єднання (позначенням пункту «Запустити автооб’єднання за формальними виразом на початку об’єднання»), або пізніше, за допомогою пункту меню об’єднання «Запустити автооб’єднання за формальними виразом на початку об’єднання». </para
+>У &kdiff3; передбачено автоматичне об'єднання таких елементів. Для простих рядків, які відповідатимуть значенню параметра «Формальний вираз автооб'єднання» у всіх файлах вхідних даних, &kdiff3; обере рядок з B або, у разі доступності, з C. Крім того, потрібно, щоб відповідні рядки стояли поруч у області порівняння, а попередній рядок не містив конфліктів. Подібне автоматичне об'єднання можна виконати або негайно після запуску об'єднання (позначенням пункту <guilabel
+>Запустити автооб'єднання за формальними виразом на початку об'єднання</guilabel
+>»), або пізніше, за допомогою пункту меню <menuchoice
+><guimenu
+>Об'єднання</guimenu
+> <guimenuitem
+>Запустити автооб'єднання за формальними виразом на початку об'єднання</guimenuitem
+></menuchoice
+>. </para
><para
->Програмою підтримується і автоматичне об’єднання за журналом системи керування версіями. Автоматичне об’єднання за журналом можна виконати негайно після запуску об’єднання, якщо позначити пункт «Об’єднувати за журналом керування версіями на початку об’єднання» або пізніше за допомогою меню об’єднання «Автоматично розв’язувати конфлікти у журналі». </para
+>Програмою підтримується і автоматичне об'єднання за журналом системи керування версіями. Автоматичне об'єднання за журналом можна виконати негайно після запуску об'єднання, якщо позначити пункт <guilabel
+>Об'єднувати за журналом керування версіями на початку об'єднання</guilabel
+> або пізніше за допомогою пункт меню <menuchoice
+><guimenu
+>Об'єднання</guimenu
+> <guimenuitem
+>Автоматично розв'язувати конфлікти у журналі</guimenuitem
+></menuchoice
+>. </para
><para
>Зазвичай, журнал системи керування версіями починається з рядка, що містить ключове слово «$Log$». Початок журналу має відповідати значенню параметра «Початковий формальний вираз журналу». &kdiff3; визначає, які з рядків належать до журналу, аналізуючи початкові символи, які передують ключовому слову «$Log$». Якщо такі самі «початкові коментарі» зустрічаються і у наступних рядках, ці рядки також буде включено до журналу. </para
><para
->Під час кожної транзакції система керування версіями записує унікальний рядок з відомостями щодо версії, дати і часу транзакції та коментарів користувача. З цих елементів утворюється окремий запис журналу. Цей розділ журналу збільшується під час кожної транзакції, найсвіжіші записи з’являтимуться у верхній частині журналу (після початкового рядка журналу). </para
+>Під час кожної транзакції система керування версіями записує унікальний рядок з відомостями щодо версії, дати і часу транзакції та коментарів користувача. З цих елементів утворюється окремий запис журналу. Цей розділ журналу збільшується під час кожної транзакції, найсвіжіші записи з'являтимуться у верхній частині журналу (після початкового рядка журналу). </para
><para
->Якщо під час розробки двоє або декілька розробників вивантажують свої версії одного файл, у журналі об’єднання міститимуться декілька записів, які вважатимуться конфліктними під час об’єднання гілок. Оскільки подібні об’єднання можуть бути досить марудною справою, у &kdiff3; передбачено підтримку двох можливих стратегій: простої вставки інформації від обох розробників у верхню частину журналу або впорядкування інформації журналу за визначеним користувачем ключем. </para
+>Якщо під час розробки двоє або декілька розробників вивантажують свої версії одного файл, у журналі об'єднання міститимуться декілька записів, які вважатимуться конфліктними під час об'єднання гілок. Оскільки подібні об'єднання можуть бути досить марудною справою, у &kdiff3; передбачено підтримку двох можливих стратегій: простої вставки інформації від обох розробників у верхню частину журналу або впорядкування інформації журналу за визначеним користувачем ключем. </para
><para
->Налаштувати спосіб одночасної вставки всіх записів простіше. Слід просто вказати &kdiff3; метод визначення рядків, які належатимуть до одного запису журналу. У більшості систем керування версіями після кожного запису журналу додається порожній рядок. Якщо система керування версіями не додає порожніх рядків у інших випадках, подібні рядки можуть слугувати достатнім критерієм для &kdiff3;. Достатньо вказати порожнє значення для параметра «Початковий формальний вираз елемента історії». Якщо використання критерію порожнього рядка є недостатнім, ви можете вказати формальний вираз, за яким можна визначити початок запису журналу. </para
+>Налаштувати спосіб одночасної вставки всіх записів простіше. Слід просто вказати &kdiff3; метод визначення рядків, які належатимуть до одного запису журналу. У більшості систем керування версіями після кожного запису журналу додається порожній рядок. Якщо система керування версіями не додає порожніх рядків у інших випадках, подібні рядки можуть слугувати достатнім критерієм для &kdiff3;. Достатньо вказати порожнє значення для параметра <guilabel
+> діалогового вікна параметрів програми. Якщо використання критерію порожнього рядка є недостатнім, ви можете вказати формальний вираз, за яким можна визначити початок запису журналу. </para
><para
>Зауважте, що &kdiff3; вилучатиме записи журналу, що повторюватимуться. Якщо запис журналу зустрічається декілька разів у журналі певного вхідного файла, у виведених даних залишиться лише один запис. </para
><para
->Якщо ви бажаєте впорядкувати журнал, вам слід вказати спосіб побудови ключа впорядкування. Скористайтеся круглими дужками у полі параметра «Початковий формальний вираз елемента історії» для групування частин формального виразу, який пізніше буде використано як ключ впорядкування. Після цього вкажіть у полі «Порядок сортування початків записів за ключем» відокремлений комами список чисел, які відповідають позиції групи у формальному виразі. </para
+>Якщо ви бажаєте впорядкувати журнал, вам слід вказати спосіб побудови ключа впорядкування. Скористайтеся круглими дужками у полі параметра <guilabel
+> діалогового вікна параметрів програми для групування частин формального виразу, який пізніше буде використано як ключ впорядкування. Після цього вкажіть у полі <guilabel
+>Порядок сортування початків записів за ключем</guilabel
+> відокремлений комами список чисел, які відповідають позиції групи у формальному виразі. </para
><para
->Оскільки зробити все правильно від початку не так уже і просто, ви можете випробувати та покращити формальний вираз і створення ключів у відповідному діалоговому вікні за допомогою натискання кнопки «Перевірити ваші формальні вирази». </para
+>Оскільки зробити все правильно від початку не так уже і просто, ви можете випробувати та покращити формальний вираз і створення ключів у відповідному діалоговому вікні за допомогою натискання кнопки <guibutton
+>Перевірити ваші формальні вирази</guibutton
+>. </para
><para
->Приклад: припустімо, що журнал виглядає так: <screen>
-> Початковому рядку журналу відповідатиме формальний вираз ".*\$Log.*\$.*". Після цього рядка йдуть записи журналу. </para
+</screen>
+<para
+>Початковому рядку журналу відповідатиме формальний вираз ".*\$Log.*\$.*". Після цього рядка йдуть записи журналу. </para
><para
->Рядок з записом ключового слова «$Log$» починається з двох символів «*», за якими слідує пробіл. &kdiff3; вважає перший непробільний рядок «початковим коментарем» і припускає, що журнал завершується першим же рядком без такого коментаря. У нашому прикладі останній з рядків завершується фрагментом тексту, який також починається з двох символів «*», але замість символу пробілу за ними слідують додаткові символи «*». Отже цей рядок є кінцевим рядком журналу. </para
+>Рядок з записом ключового слова «<literal
+>$Log$</literal
+>» починається з двох символів «*», за якими слідує пробіл. &kdiff3; вважає перший непробільний рядок «початковим коментарем» і припускає, що журнал завершується першим же рядком без такого коментаря. У нашому прикладі останній з рядків завершується фрагментом тексту, який також починається з двох символів «*», але замість символу пробілу за ними слідують додаткові символи «*». Отже цей рядок є кінцевим рядком журналу. </para
><para
->Якщо впорядкування журналу не потрібне, формальний вираз початку запису журналу може виглядати так (рядок було розбито на два через обмеження на довжину): <screen>
+>Якщо впорядкування журналу не потрібне, формальний вираз початку запису журналу може виглядати так (рядок було розбито на два через обмеження на довжину): </para>
-> Докладніше про формальні вирази можна дізнатися з <ulink url="http://doc.trolltech.com/3.3/qregexp.html#details"
->документації щодо формальних виразів компанії Trolltech</ulink
+</screen>
+<para
+>Докладніше про формальні вирази можна дізнатися з <ulink url="https://doc.qt.io/qt-5/qregularexpression.html"
+>документації щодо формальних виразів</ulink
>. Зауважте, що «\s» (з маленьким «s») відповідає будь-якій кількості пробілів, а «\S» (з великим «S») відповідає будь-якій послідовності символів, що не містить пробілів. У нашому прикладі початок запису журналу містить спочатку інформацію про версію з формальним виразом «\\main\\\S+», дату, що складається з дня «[0-9]+», місяця «(Jan|Feb|Mar|Apr|May|Jun|Jul|Aug|Sep|Oct|Nov|Dec)» і року «[0-9][0-9][0-9][0-9]», час у форматі «[0-9][0-9]:[0-9][0-9]:[0-9][0-9]» і нарешті назву облікового запису розробника «.*». </para
><para
->Зауважте, що символи «початкового коментаря» (у нашому прикладі «**») буде попередньо вилучено &kdiff3; ще перед порівнянням, отже формальний вираз починається з пошуку жодного або іншої кількості символів пробілу «\s*». Оскільки символи коментаря можуть бути різними у різних файлах (наприклад, у C/C++ використовуються символи коментування, відмінні від тих, які використовуються у скриптах Perl), &kdiff3; сам визначає початкові символи коментаря, отже вам не потрібно вказувати їх у формальному виразі. </para
+>Зауважте, що символи «початкового коментаря» (у нашому прикладі «<literal
+>**</literal
+>») буде попередньо вилучено &kdiff3; ще перед порівнянням, отже формальний вираз починається з пошуку жодного або іншої кількості символів пробілу «<literal
+>\s*</literal
+>». Оскільки символи коментаря можуть бути різними у різних файлах (наприклад, у C/C++ використовуються символи коментування, відмінні від тих, які використовуються у скриптах Perl), &kdiff3; сам визначає початкові символи коментаря, отже вам не потрібно вказувати їх у формальному виразі. </para
><para
->Якщо вам потрібне впорядкування журналу, програмі доведеться обчислити ключ впорядкування. Для цього слід згрупувати відповідні частини формального виразу у дужках (додаткові дужки можна і не прибирати, якщо ви захочете вимкнути впорядкування журналу): <screen>
+>Якщо вам потрібне впорядкування журналу, програмі доведеться обчислити ключ впорядкування. Для цього слід згрупувати відповідні частини формального виразу у дужках (додаткові дужки можна і не прибирати, якщо ви захочете вимкнути впорядкування журналу): </para>
-> Тепер у дужках містяться: 1. інформація про версію, 2. день, 3. місяць, 4. рік, 5. час, 6. назва облікового запису. Але якщо нам потрібне впорядкування за часом і датою, доведеться побудувати ключ впорядкування за допомогою елементів у іншій послідовності: спочатку рік, далі місяць, день, час, інформація про версію і назва облікового запису. Отже, порядок рядків має бути таким: «4,3,2,5,1,6». </para
+</screen>
+<para
+>Тепер у дужках містяться: 1. інформація про версію, 2. день, 3. місяць, 4. рік, 5. час, 6. назва облікового запису. Але якщо нам потрібне впорядкування за часом і датою, доведеться побудувати ключ впорядкування за допомогою елементів у іншій послідовності: спочатку рік, далі місяць, день, час, інформація про версію і назва облікового запису. Отже, порядок рядків має бути таким: «4,3,2,5,1,6». </para
><para
->Оскільки назви місяців не є гарним критерієм впорядкування (наприклад, «Apr» (квітень) буде першим), &kdiff3; проаналізує послідовність, у якій було вказано назви, а потім використає замість назв відповідні номери («Apr»->«04»). Якщо буде знайдено якесь число, програма перетворить його на 4-цифрове значення за допомогою додавання початкових нулів, а потім застосує впорядкування. Нарешті, остаточний ключ впорядкування для початкового рядка першого запису журналу виглядатиме так: <screen
+>Оскільки назви місяців не є гарним критерієм впорядкування (наприклад, «<literal
+>Apr</literal
+>» (квітень) буде першим), &kdiff3; проаналізує послідовність, у якій було вказано назви, а потім використає замість назв відповідні номери («<literal
+>Apr</literal
+>»->«<literal
+>04</literal
+>»). Якщо буде знайдено якесь число, програма перетворить його на 4-цифрове значення за допомогою додавання початкових нулів, а потім застосує впорядкування. Нарешті, остаточний ключ впорядкування для початкового рядка першого запису журналу виглядатиме так: </para>
+<screen
>2001 04 0002 10:45:41 integration_branch_12 tom
</screen>
-</para
-><para
+<para
>Докладніші відомості можна отримати з розділу <link linkend="mergeoptions"
->Параметри об’єднання</link
+>Параметри об'єднання</link
>. </para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="navigation"
><title
>Навігація і редагування</title>
<para
->Більшість завдань з навігації текстом можна виконати за допомогою смужок гортання і миші, але пересування області видимого тексту можна здійснювати і за допомогою клавіш. Якщо ви наведете вказівник на будь-яку з областей програми, клацнете лівою кнопкою миші, ви зможете скористатися клавішами пересування курсора (стрілка ліворуч, стрілка праворуч, стрілка вгору, стрілка вниз, Page Up, Page Down, Home, End, Ctrl-Home, Ctrl-End) так, як ви це робите у інших програмах. Крім того, ви можете скористатися клавішами для пересування області видимості за допомогою стовпчика огляду, розташованого поряд зі смужкою гортання: достатньо навести на нього вказівник і один раз клацнути лівою кнопкою миші. </para
+>Більшість завдань з навігації текстом можна виконати за допомогою смужок гортання і миші, але пересування області видимого тексту можна здійснювати і за допомогою клавіш. Якщо ви наведете вказівник на будь-яку з областей програми, клацнете лівою кнопкою миші, ви зможете скористатися клавішами пересування курсора (&Left;, &Right;, &Up;, &Down;, &PgUp;, &PgDn;, &Home;, &End;, <keycombo
+>&Ctrl;&Home;</keycombo
+> та <keycombo
+>&Ctrl;&End;</keycombo
+>) так, як ви це робите у інших програмах. Крім того, ви можете скористатися клавішами для пересування області видимості за допомогою стовпчика огляду, розташованого поряд зі смужкою гортання: достатньо навести на нього вказівник і один раз клацнути лівою кнопкою миші. </para
><para
>Крім того, для гортання тексту вгору і вниз ви можете скористатися прокручуванням коліщатка миші. </para
><para
->Крім того, ви можете користуватися іншими клавішами у вікні редактора виводу об’єднання. Перемикатися між режимами вставки і перезапису можна за допомогою клавіші Insert. Типовим є режим вставки. </para
+>Крім того, ви можете користуватися іншими клавішами у вікні редактора виводу об'єднання. Перемикатися між режимами вставки і перезапису можна за допомогою клавіші &Ins;. Типовим є режим вставки. </para
><para
>Наведення вказівника миші на певну позицію у будь-якому зі стовпчиків резюме з наступним клацанням лівою кнопкою миші синхронізує всі вікна на показі початку однакової групи рядків (як це описано у розділі <link linkend="synchronise_views"
->"Визначення поточної групи і синхронізація позиції об’єднання і перегляду відмінностей"</link
+>"Визначення поточної групи і синхронізація позиції об'єднання і перегляду відмінностей"</link
>). </para
><para
->Крім того, на панелі навігації міститься дев’ять навігаційних кнопок, за допомогою натискання яких ви можете переводити область перегляду до поточної/першої/останньої відмінності, наступної/попередньої відмінності (Ctrl-стрілка вниз/Ctrl-стрілка вгору), до наступного/попереднього конфлікту (Ctrl-PgDown/Ctrl-Pgup) або наступного/попереднього нерозв’язаного конфлікту. Зауважте, що для &kdiff3; «конфлікт», який не було автоматично розв’язано на початку об’єднання, залишатиметься «конфліктом», навіть якщо його буде розв’язано. Отже немає потреби у виокремленні випадку «нерозв’язаного конфлікту». </para>
+>Крім того, на панелі навігації міститься дев'ять навігаційних кнопок, за допомогою натискання яких ви можете переводити область перегляду до поточної/першої/останньої відмінності, наступної/попередньої відмінності (<keycombo
+>&Ctrl;&Down;</keycombo
+>/<keycombo
+>&Ctrl;&Up;</keycombo
+>), до наступного/попереднього конфлікту (<keycombo
+>&Ctrl;&PgDn;</keycombo
+>/<keycombo
+>&Ctrl;&PgUp;</keycombo
+>) або наступного/попереднього нерозв'язаного конфлікту. Зауважте, що для &kdiff3; «конфлікт», який не було автоматично розв'язано на початку об'єднання, залишатиметься «конфліктом», навіть якщо його буде розв'язано. Отже немає потреби у виокремленні випадку «нерозв'язаного конфлікту». </para>
<sect2 id="autoadvance"
><title
>Автоматичний перехід</title>
<para
->Крім того, передбачено кнопку «Автоматично перейти до наступного конфлікту за визначення джерела» (автоматичне продовження). Якщо ви позначите відповідний пункт, за вибору одного з джерел &kdiff3; переходитиме до наступного нерозв’язаного конфлікту у автоматичному режимі. Подібна поведінка буде корисною, якщо ви маєте намір під час розв’язання завжди обирати лише одне з джерел даних. Якщо вам потрібні два джерела, або результат доведеться редагувати, ймовірно, вам слід зняти позначку з відповідного пункту. Перш ніж перейти до наступного нерозв’язаного конфлікту, &kdiff3; деякий час показуватиме вам результат вашого вибору. Тривалість затримки можна визначити у параметрах Відмінностей і об’єднання: ви можете вказати значення «Автоматичне продовження за» у мілісекундах у діапазоні від 0 до 2000. Підказка: втомилися клацати? — зменшіть значення автоматичного продовження і скористайтеся клавіатурними скороченнями Ctrl-1/2/3 для вибору джерела A/B/C, якщо конфліктів дуже багато. </para>
+>Крім того, передбачено кнопку <guibutton
+>Автоматично перейти до наступного конфлікту за визначення джерела</guibutton
+> (автоматичне продовження). Якщо ви позначите відповідний пункт, за вибору одного з джерел &kdiff3; переходитиме до наступного нерозв'язаного конфлікту у автоматичному режимі. Подібна поведінка буде корисною, якщо ви маєте намір під час розв'язання завжди обирати лише одне з джерел даних. Якщо вам потрібні два джерела, або результат доведеться редагувати, ймовірно, вам слід зняти позначку з відповідного пункту. Перш ніж перейти до наступного нерозв'язаного конфлікту, &kdiff3; деякий час показуватиме вам результат вашого вибору. Тривалість затримки можна визначити у параметрах Відмінностей і об'єднання: ви можете вказати значення «Автоматичне продовження за» у мілісекундах у діапазоні від 0 до 2000. Підказка: втомилися клацати? — зменшіть значення автоматичного продовження і скористайтеся клавіатурними скороченнями <keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>1</keycap
+></keycombo
+>/<keycap
+>2</keycap
+>/<keycap
+>3</keycap
+> для вибору джерела <guilabel
+>A</guilabel
+>/<guilabel
+>B</guilabel
+>/<guilabel
+>C</guilabel
+>, якщо конфліктів дуже багато. </para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="selections"
><title
>Вибір, копіювання і вставка</title>
<para
->Курсор у вікнах вхідних даних програми показано не буде, отже вибір слід робити за допомогою миші: натисніть ліву кнопку миші, коли вказівник знаходитиметься на початку області вибору, утримуючи кнопку натиснутою, пересуньте вказівник у кінцеву точку області вибору, після чого відпустіть кнопку. Вибрати слово можна наведенням вказівника миші на це слово з наступним подвійним клацанням. Вибір у вікні редактора виводу об’єднання можна здійснювати за допомогою клавіатури: утримуйте натиснутою клавішу &Shift; і пересувайте межу області вибору за допомогою навігаційних клавіш. </para
+>Курсор у вікнах вхідних даних програми показано не буде, отже вибір слід робити за допомогою миші: натисніть ліву кнопку миші, коли вказівник знаходитиметься на початку області вибору, утримуючи кнопку натиснутою, пересуньте вказівник у кінцеву точку області вибору, після чого відпустіть кнопку. Вибрати слово можна наведенням вказівника миші на це слово з наступним подвійним клацанням. Вибір у вікні редактора виводу об'єднання можна здійснювати за допомогою клавіатури: утримуйте натиснутою клавішу &Shift; і пересувайте межу області вибору за допомогою навігаційних клавіш. </para
><para
>Якщо вибраний фрагмент не може бути показаний у видимому діапазоні тексту, ви можете пересунути вказівник миші за межі вікна програми, що спричинить гортання тексту програмою &kdiff3; у відповідному напрямку. </para
><para
>Для вибору дуже великих фрагментів тексту ви можете також скористатися натисканням клавіш навігації з одночасним утримуванням натиснутою кнопки миші. Наприклад, можна скористатися клавішами Page Up і Page Down, щоб швидко перейти до певної позиції. Коли вибір досягне потрібної позиції, відпустіть кнопку миші. </para
><para
->Щоб позначити весь вміст поточного вікна, скористайтеся пунктом меню "Зміни"->"Вибрати все" (Ctrl-A). </para
-><para
->Щоб скопіювати вибране до буфера обміну даними, вам слід натиснути кнопку «Копіювати» (або скористатися комбінацією клавіш Ctrl-C або Ctrl-Insert). Крім цього, передбачено пункт «Автоматичне копіювання позначеного». Якщо його буде позначено, всі вибрані вами фрагменти буде негайно скопійовано, вам не доведеться явно користуватися дією з копіювання. Але користуйтеся цією можливістю обережно, оскільки за її використання ви можете випадково пошкодити вміст буфера обміну даними. </para
-><para
->Дія «Вирізати» (Ctrl-X або Shift-Delete) призводить до копіювання фрагмента тексту до буфера обміну даним з наступним його вилученням з тексту. </para
+>Щоб позначити увесь вміст поточного вікна, скористайтеся пунктом меню <menuchoice
+><guimenu
+>Зміни</guimenu
+> <guimenuitem
+>Вибрати все</guimenuitem
+></menuchoice
+> (<keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>A</keycap
+></keycombo
+>). </para
><para
->Команда «Вставити» (клавіатурні скорочення Ctrl-V або Shift-Insert) вставляє текст з буфера обміну даними у позицію курсора або замість вибраного тексту. Якщо ви виконаєте команду вставлення у будь-якому з вікон вхідних даних, у цьому вікні буде показано вміст буфера обміну даними, а порівняння буде негайно перезапущено. Ця дія буде корисною, якщо вам потрібно нашвидкуруч порівняти взятий звідкись фрагмент тексту з іншим фрагментом без створення файлів з текстом фрагментів. </para>
+>Щоб скопіювати вибране до буфера обміну даними, вам слід натиснути кнопку <guibutton
+>Копіювати</guibutton
+> (або скористатися комбінацією клавіш <keycombo
+>&Alt;<keycap
+>C</keycap
+></keycombo
+> чи <keycombo
+>&Alt;&Ins;</keycombo
+>). Крім цього, передбачено пункт «Автоматичне копіювання позначеного». Якщо його буде позначено, всі вибрані вами фрагменти буде негайно скопійовано, вам не доведеться явно користуватися дією з копіювання. Але користуйтеся цією можливістю обережно, оскільки за її використання ви можете випадково пошкодити вміст буфера обміну даними. </para
+><para
+>Дія <guibutton
+>Вирізати</guibutton
+> (<keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>X</keycap
+></keycombo
+> або <keycombo
+>&Shift;∇</keycombo
+>) призводить до копіювання фрагмента тексту до буфера обміну даним з наступним його вилученням з тексту. </para
+><para
+>Команда <guibutton
+>Вставити</guibutton
+> (клавіатурні скорочення <keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>V</keycap
+></keycombo
+> або <keycombo
+>&Shift;&Ins;</keycombo
+>) вставляє текст з буфера обміну даними у позицію курсора або замість вибраного тексту. Якщо ви виконаєте команду вставлення у будь-якому з вікон вхідних даних, у цьому вікні буде показано вміст буфера обміну даними, а порівняння буде негайно перезапущено. Ця дія буде корисною, якщо вам потрібно нашвидкуруч порівняти взятий звідкись фрагмент тексту з іншим фрагментом без створення файлів з текстом фрагментів. </para>
</sect1>
<sect1 id="saving"
><title
>Збереження</title>
<para
->Збереження стане можливим, лише якщо буде розв’язано всі конфлікти. Якщо файл вже існує і ви позначите пункт «Файли резерву», існуючий файл буде перейменовано з додаванням суфікса «.orig», якщо ж файл з таким суфіксом вже існуватиме, його буде перезаписано. Якщо на час завершення роботи програми або початку іншого порівняння відмінностей дані ще не буде збережено, &kdiff3; запитає вас про те, яку дію ви бажаєте виконати: зберегти файл, скасувати завершення редагування або продовжити без збереження файла. (Сама програма &kdiff3; не перехоплює ніяких сигналів. Отже, якщо ви скористаєтеся командою на зразок «kill» щодо &kdiff3;, ваші дані буде втрачено.) </para
+>Збереження стане можливим, лише якщо буде розв'язано всі конфлікти. Якщо файл вже існує і ви позначите пункт <guilabel
+>Файли резерву</guilabel
+> на сторінці <guilabel
+>Каталог</guilabel
+> діалогового вікна параметрів програми, наявний файл буде перейменовано з додаванням суфікса <literal role="extension"
+>.orig</literal
+>, якщо ж файл з таким суфіксом вже існуватиме, його буде перезаписано. Якщо на час завершення роботи програми або початку іншого порівняння відмінностей дані ще не буде збережено, &kdiff3; запитає вас про те, яку дію ви бажаєте виконати: зберегти файл, скасувати завершення редагування або продовжити без збереження файла. (Сама програма &kdiff3; не перехоплює ніяких сигналів. Отже, якщо ви скористаєтеся командою на зразок «kill» щодо &kdiff3;, ваші дані буде втрачено.) </para
><para
>Програма використовуватиме символи завершення рядків, які характерні для системи, у які запущено програму. У &UNIX; всі рядки завершуються символом переходу на наступний рядок «\n», у системах заснованих на архітектурі Win32 всі рядки завершуються сукупністю символу повернення каретки і переходу на наступний рядок «\r\n». &kdiff3; не зберігає символи завершення рядків, використані у файлах з вхідними даними, а це означає, що не слід використовувати &kdiff3; для двійкових даних. </para>
</sect1>
<sect1 id="find"
><title
>Пошук рядків</title>
<para
->Ви можете виконати пошук текстового рядка у будь-якому з вікон &kdiff3;. За допомогою пункту «Пошук...» (клавіатурне скорочення Ctrl-F) з меню «Зміни» можна відкрити діалогове вікно, у якому ви зможете вказати рядок, який ви шукаєте. Крім того, ви можете вказати вікна, у яких відбуватиметься пошук. Пошук завжди виконуватиметься від початку даних. Для переходу до наступного знайденого рядка можна скористатися пунктом «Знайти далі» (клавіатурне скорочення F3). Якщо пошук виконуватиметься у декількох вікнах, спочатку буде вказано варіанти у першому вікні, згори до низу, потім у другому вікні тощо. </para>
+>Ви можете виконати пошук текстового рядка у будь-якому з вікон &kdiff3;. За допомогою пункту меню <menuchoice
+><guimenu
+>Зміни</guimenu
+><guimenuitem
+>Пошук...</guimenuitem
+></menuchoice
+> (клавіатурне скорочення <keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>F</keycap
+></keycombo
+>) можна відкрити діалогове вікно, у якому ви зможете вказати рядок, який ви шукаєте. Крім того, ви можете вказати вікна, у яких відбуватиметься пошук. Пошук завжди виконуватиметься від початку даних. Для переходу до наступного знайденого рядка можна скористатися пунктом меню <menuchoice
+><guimenu
+>Зміни</guimenu
+><guimenuitem
+>Знайти далі...</guimenuitem
+></menuchoice
+> menu item (<keycap
+>F3</keycap
+>). Якщо пошук виконуватиметься у декількох вікнах, спочатку буде вказано варіанти у першому вікні, згори до низу, потім у другому вікні тощо. </para>
</sect1>
<sect1 id="printing"
><title
>Друк</title>
<para
->У &kdiff3; передбачено підтримку друку відмінностей у текстових файлах. За допомогою пункту «Друкувати...» (скорочення Ctrl-P) з меню «Файл» ви можете відкрити діалогове вікно, за допомогою якого можна вибрати принтер та налаштувати інші параметри друку. </para
+>У &kdiff3; передбачено підтримку друку відмінностей у текстових файлах. За допомогою пункту меню <menuchoice
+><guimenu
+>Файл</guimenu
+><guimenuitem
+>Друкувати...</guimenuitem
+></menuchoice
+> (клавіатурне скорочення <keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>P</keycap
+></keycombo
+>) ви можете відкрити діалогове вікно, за допомогою якого можна вибрати принтер та налаштувати інші параметри друку. </para
><para
>Існує декілька способів налаштування діапазону друку. Через відмінності у діалогових вікна друку у різних операційних системах, методи визначення певного діапазону можуть бути різними. </para>
<variablelist>
<varlistentry
><term
>Всі:</term
><listitem
><para
>Надрукувати все.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
>Поточна:</term
><listitem
><para
>Надрукувати сторінку, починаючи з першого рядка, який видно у вікні. (У системах, де немає подібного параметра, цей спосіб друку можна увімкнути за допомогою визначення для друку номера сторінки 10000.)</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
>Вибір:</term
><listitem
><para
>Перш ніж наказати програмі надрукувати дані, виберіть фрагмент тексту за допомогою миші (у той самий спосіб, що і під час копіювання з вставленням) у одному з вікон вхідних даних з метою визначення початкового і кінцевого рядка. Якщо не буде позначено жодного фрагмента тексту у жодній з областей вхідних даних, вибір рядків буде недоступним. (У системах, де не буде цього пункту, ви можете досягнути потрібного результату, якщо вкажете для друку сторінку за номером 9999.)</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
>Діапазон:</term
><listitem
><para
>Тут вам слід вказати першу і останню сторінки. </para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
<para
>Інші важливі параметри друку буде взято зі звичайних параметрів. </para
><itemizedlist>
<listitem
><para
>Шрифт, розмір шрифту</para
></listitem>
<listitem
><para
>Показати номери рядків</para
></listitem>
<listitem
><para
>Перенесення слів</para
></listitem>
<listitem
><para
>Кольори</para
></listitem>
<listitem
><para
>тощо</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Крім того, радимо вам скористатися альбомною орієнтацією для друку. </para>
</sect1>
<sect1 id="options"
><title
>Параметри</title>
<para
->Параметри і список нещодавніх файлів зберігатимуться під час завершення роботи програми, а потім знову завантажуватимуться під час наступного запуску. (Меню «Параметри->Налаштувати &kdiff3;...») </para>
+>Параметри і список нещодавніх файлів зберігатимуться під час завершення роботи програми, а потім знову завантажуватимуться під час наступного запуску. (Меню <menuchoice
+><guimenu
+>Параметри</guimenu
+> <guimenuitem
+>Налаштувати &kdiff3;...</guimenuitem
+></menuchoice
+>) </para>
<sect2
><title
>Шрифт</title>
<para
>Вибрати моноширинний шрифт. (У деяких системах у цьому діалоговому вікні буде показано і шрифти зі змінною шириною символів, але вам не слід їх використовувати.) </para>
+<!-- FIXME: dropped? -->
<variablelist>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Курсив для різниці:</emphasis
+><guilabel
+>Курсив для різниці:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Якщо ви позначите цей пункт, текст відмінностей буде показано курсивною версією вибраного шрифту. Якщо у вибраного шрифту немає курсивної версії, позначення пункту не призведе ні до яких наслідків.</para>
->Колір для діапазону різниці, позначеного вручну:</emphasis
+><guilabel
+>Колір для діапазонів різниць вирівняних вручну:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Зазвичай, жовтогарячий.</para
></listitem
></varlistentry>
- <varlistentry
+ </variablelist
+></listitem
+></varlistentry>
+ <varlistentry
><term
-><emphasis
->Колір найновішого файла:</emphasis
+><guilabel
+>Перегляд порівняння каталогів:</guilabel
+></term
+><listitem>
+ <variablelist>
+ <varlistentry
+><term
+><guilabel
+>Колір найновішого файла:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Зазвичай, зелений.</para
></listitem
></varlistentry>
- <varlistentry
+ <varlistentry
><term
-><emphasis
->Колір найстарішого файла:</emphasis
+><guilabel
+>Колір найстарішого файла:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Зазвичай, червоний.</para
></listitem
></varlistentry>
- <varlistentry
+ <varlistentry
><term
-><emphasis
->Колір файлів проміжного віку:</emphasis
+><guilabel
+>Колір файлів проміжного віку:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Зазвичай, темно-жовтий.</para
></listitem
></varlistentry>
- <varlistentry
+ <varlistentry
><term
-><emphasis
->Колір відсутніх файлів:</emphasis
+><guilabel
+>Колір відсутніх файлів:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Зазвичай, чорний.</para
></listitem
></varlistentry>
+ </variablelist
+></listitem
+></varlistentry>
</variablelist>
<para
>Зміна кольорів у режимі порівняння каталогів набуде чинності лише під час наступного порівняння каталогів. </para>
<para
->У системах, відеопідсистема яких може показувати лише 16 або 256 кольорів, певні кольори не можна буде показати у початковій формі. У таких системах точний колір можна вибрати за допомогою кнопки «Типовий». </para>
+>У системах, відеопідсистема яких може показувати лише 16 або 256 кольорів, певні кольори не можна буде показати у початковій формі. У таких системах точний колір можна вибрати за допомогою кнопки <guibutton
+>Типовий</guibutton
+>. </para>
</sect2>
<sect2
><title
>Параметри редактора</title>
<variablelist>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Використовувати пробіли замість табуляції:</emphasis
+><guilabel
+>Використовувати пробіли замість табуляції</guilabel
></term
><listitem
><para
>Якщо цей пункт не буде позначено, а ви натиснете клавішу табуляції, буде вставлено символ табуляції, у іншому випадку у документ буде вставлено належну кількість символів пробілу.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Розмір табуляції:</emphasis
+><guilabel
+>Розмір табуляції:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Можна налаштувати відповідно до ваших потреб. Типове значення — 8. </para
+>Можна налаштувати відповідно до ваших потреб. Типове значення — <literal
+>8</literal
+>.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Автовідступ:</emphasis
+><guilabel
+>Автовідступ</guilabel
></term
><listitem
><para
->Після натискання клавіші Enter або Return відступ попереднього рядка використовується у наступному рядку. </para
+>Після натискання клавіші &Enter; або <keycap
+>Return</keycap
+> відступ попереднього рядка використовується у наступному рядку.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Автоматичне копіювання позначеного:</emphasis
+><guilabel
+>Автоматичне копіювання позначеного</guilabel
></term
><listitem
><para
->Якщо буде позначено цей пункт, всі виділені фрагменти негайно копіюватимуться до буфера обміну даними, вам не потрібно буде виконувати явного копіювання. </para
+>Якщо буде позначено цей пункт, всі виділені фрагменти негайно копіюватимуться до буфера обміну даними, вам не потрібно буде виконувати явного копіювання.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Стиль кінців рядка:</emphasis
+><guilabel
+>Стиль кінців рядка:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Ви можете вказати, якому стилю завершення рядків слід надавати перевагу програмі під час зберігання даних. Типовим буде завершення рядка загальне для всієї системи. </para
+>Ви можете вказати, якому стилю завершення рядків слід надавати перевагу програмі під час зберігання даних. Типовим буде завершення рядка загальне для всієї системи.</para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</sect2>
<sect2 id="diffoptions"
><title
>Параметри Diff</title>
<para
->Під час порівняння файлів &kdiff3; спочатку намагається знайти однакові рядки у всіх файлах вхідних даних. Лише на цьому етапі програма може ігнорувати пробіли. На другому етапі програма порівнює всі рядки окремо. На цьому етапі програма не ігноруватиме пробіли. Крім того, пробіли не ігноруватимуться під час об’єднання. </para>
+>Під час порівняння файлів &kdiff3; спочатку намагається знайти однакові рядки у всіх файлах вхідних даних. Лише на цьому етапі програма може ігнорувати пробіли. На другому етапі програма порівнює всі рядки окремо. На цьому етапі програма не ігноруватиме пробіли. Крім того, пробіли не ігноруватимуться під час об'єднання. </para>
<variablelist>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Ігнорувати числа:</emphasis
+><guilabel
+>Ігнорувати числа (вважати пробілами)</guilabel
></term
><listitem
><para
>Типово пункт не позначено. Символи, які є частиною чисел, («0»-«9», «.», «-») буде проігноровано під час першої частини аналізу, під час якої програма встановлює відповідність рядків. У результатах порівняння відмінність у символах чисел буде враховано, але самі ці символи вважатимуться пробілами. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Ігнорувати коментарі C/C++:</emphasis
+><guilabel
+>Ігнорувати зміни регістру (вважати пробілами)</guilabel
></term
><listitem
><para
>Типово вимкнено. За позначення, зміни у коментарях будуть оброблятися як зміни у пробілах. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Без врахування регістру:</emphasis
+><guilabel
+>Ігнорувати зміни регістру (вважати пробілами)</guilabel
></term
><listitem
><para
>Типово вимкнено. За позначення, відмінності у регістрі літер (зокрема «A» і «a») будуть оброблятися як зміни у пробілах. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Команда препроцесора:</emphasis
+><guilabel
+>Команда препроцесора:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Див. <link linkend="preprocessors"
>наступний розділ</link
>. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Команда відповідності рядків препроцесора:</emphasis
+><guilabel
+>Команда відповідності рядків препроцесора:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Див. <link linkend="preprocessors"
>наступний розділ</link
>. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Агресивніше:</emphasis
+><guilabel
+>Агресивніше (повільніше)</guilabel
></term
><listitem
><para
>Намагатися знайти найменші відмінності. Типово увімкнено. Подібне порівняння, ймовірно буде корисним для складних і великих файлів. Значно сповільнює обробку великих файлів. </para
></listitem
></varlistentry>
+ <varlistentry
+><term
+><guilabel
+>Вирівняти B і C для 3 вхідних файлів</guilabel
+></term
+><listitem
+><para
+>Спробувати вирівняти <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+> під час порівняння або об'єднання трьох вхідних файлів. Не рекомендується для об'єднання, оскільки такі дії можуть його ускладнити. (Типово вимкнено.) </para
+></listitem
+></varlistentry>
</variablelist>
</sect2>
<sect2 id="mergeoptions"
><title
->Параметри об’єднання</title>
+>Параметри об'єднання</title>
<variablelist>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Автоматичне продовження за (у мс):</emphasis
+><guilabel
+>Автоматичне продовження за (у мс):</guilabel
></term
><listitem
><para
->У режимі автоматичного продовження цей параметр визначає час, протягом якого програма показуватиме результат вибору перед переходом до наступного нерозв’язаного конфлікту. </para
+>У режимі автоматичного продовження цей параметр визначає час, протягом якого програма показуватиме результат вибору перед переходом до наступного нерозв'язаного конфлікту. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Типове значення пробілів для об’єднання 2/3 файлів:</emphasis
+><guilabel
+>Показувати інформаційні вікна</guilabel
></term
><listitem
><para
->Автоматично розв’язати всі конфлікти у пробілах вибором вказаного файла. (Типово, визначеного вручну) Корисно, якщо пробіли не є суттєвими у багатьох файлах. Якщо ви не бажаєте використовувати подібні налаштування постійно, краще скористайтеся пунктом «Вибрати A/B/C для всіх нерозв’язаних конфліктів пробілів» з меню «Об’єднання». Зауважте, що якщо ви позначили якийсь з пунктів «Ігнорувати числа» або «Ігнорувати коментарі C/C++», подібний автоматичний вибір стосуватиметься і конфліктів, пов’язаних з відмінностями у числах або коментарях. </para
+>Показувати діалогове вікно з відомостями про кількість конфліктів. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Формальний вираз автооб’єднання:</emphasis
+><guilabel
+>Типове значення пробілів для об'єднання 2/3 файлів:</guilabel
+></term
+><listitem
+><para
+>Автоматично розв'язати всі конфлікти у пробілах вибором вказаного файла. (Типово, визначеного вручну) Корисно, якщо пробіли не є суттєвими у багатьох файлах. Якщо ви не бажаєте використовувати подібні налаштування постійно, краще скористайтеся пунктом <guilabel
+>Вибрати A/B/C для всіх нерозв'язаних конфліктів пробілів</guilabel
+> з меню <guimenu
+>Об'єднання</guimenu
+>. Зауважте, що якщо ви позначили якийсь з пунктів <guilabel
+>Ігнорувати числа</guilabel
+> або <guilabel
+>Ігнорувати коментарі C/C++</guilabel
+>, подібний автоматичний вибір стосуватиметься і конфліктів, пов'язаних з відмінностями у числах або коментарях. </para
+></listitem
+></varlistentry>
+ <varlistentry
+><term
+><guilabel
+>Формальний вираз автооб'єднання:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Формальний вираз для рядків, у яких &kdiff3; слід автоматично обирати одне джерело. Див. також <link linkend="vcskeywordsmergesupport"
->Автоматичне об’єднання...</link
+>Автоматичне об'єднання...</link
> </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Запустити автооб’єднання за формальними виразом на початку об’єднання:</emphasis
+><guilabel
+>Запустити автооб'єднання за формальними виразом на початку об'єднання</guilabel
></term
><listitem
><para
->Якщо позначити цей пункт, &kdiff3; виконає автоматичне об’єднання на основі даних пункту «Формальний вираз автооб’єднання» після запуску процесу об’єднання. </para
+>Якщо позначити цей пункт, &kdiff3; виконає автоматичне об'єднання на основі даних пункту <guilabel
+>Формальний вираз автооб'єднання</guilabel
+> після запуску процесу об'єднання. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Початковий формальний вираз журналу:</emphasis
+><guilabel
+>Початковий формальний вираз журналу:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Формальний вираз для початку запису історії керування версіями.
-Зазвичай, цей рядок містить ключове слово "$Log$".
-Типове значення: ".*\$Log.*\$.*" </para
+>Формальний вираз для початку запису історії керування версіями. Зазвичай, цей рядок містить ключове слово «<literal
->Під час об’єднання записів журналу програма працюватиме з записами, що складаються з декількох рядків. Тут ви можете вказати формальний вираз, за яким програма визначатиме перший рядок такого запису (без початкового коментаря). Скористайтеся круглими дужками для групування ключів, які ви бажаєте згодом використати для впорядкування. Якщо у цьому полі буде порожньо, &kdiff3; вважатиме, що записи журналу відокремлюються порожніми рядками. Див. також <link linkend="vcskeywordsmergesupport"
->Автоматичне об’єднання...</link
+>Під час об'єднання записів журналу програма працюватиме з записами, що складаються з декількох рядків. Тут ви можете вказати формальний вираз, за яким програма визначатиме перший рядок такого запису (без початкового коментаря). Скористайтеся круглими дужками для групування ключів, які ви бажаєте згодом використати для впорядкування. Якщо у цьому полі буде порожньо, &kdiff3; вважатиме, що записи журналу відокремлюються порожніми рядками. Див. також <link linkend="vcskeywordsmergesupport"
+>Автоматичне об'єднання...</link
> </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Впорядкування історії при об’єднанні:</emphasis
+><guilabel
+>Впорядкування історії при об'єднанні</guilabel
></term
><listitem
><para
>Увімкнути впорядкування за журналом системи керування версіями. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Порядок сортування початків записів за ключем:</emphasis
+><guilabel
+>Порядок сортування початків записів за ключем:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Кожна пара дужок, які використовуються у формальному виразі, містить ключ впорядкування записів історії. Вкажіть список ключів (пронумерованих у порядку появи, починаючи з 1), з використання роздільника "," (наприклад "4,5,6,1,2,3,7"). Якщо залишити це поле порожнім, сортування не проводитиметься. Подробиці можна дізнатися з <link linkend="vcskeywordsmergesupport"
->Автоматичне об’єднання...</link
+>Кожна пара дужок, які використовуються у формальному виразі, містить ключ впорядкування записів історії. Вкажіть список ключів (пронумерованих у порядку появи, починаючи з <literal
+>1</literal
+>), з використання роздільника "," (наприклад "4,5,6,1,2,3,7"). Якщо залишити це поле порожнім, сортування не проводитиметься. Подробиці можна дізнатися з <link linkend="vcskeywordsmergesupport"
+>Автоматичне об'єднання...</link
>документації. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Об’єднувати за журналом керування версіями на початку об’єднання:</emphasis
+><guilabel
+>Об'єднувати за журналом керування версіями на початку об'єднання</guilabel
></term
><listitem
><para
->Якщо буде позначено &kdiff3; виконуватиме автоматичне об’єднання журналів на основі раніше згаданих параметрів після запуску процесу об’єднання. </para
+>Якщо буде позначено &kdiff3; виконуватиме автоматичне об'єднання журналів на основі раніше згаданих параметрів після запуску процесу об'єднання. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Макс. кількість записів у історії:</emphasis
+><guilabel
+>Макс. кількість записів у історії:</guilabel
></term
><listitem
><para
->&kdiff3; обмежуватиме кількість записів журналу до вказаної. Значенням -1 можна скористатися, щоб вимкнути обмеження. (Типовим значенням є -1). </para
+>&kdiff3; обмежуватиме кількість записів журналу до вказаної. Значенням <literal
+>-1</literal
+> можна скористатися, щоб вимкнути обмеження. (Типовим значенням є <literal
+>-1</literal
+>). </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Перевіряти ваші формальні вирази</emphasis
+><guilabel
+>Перевіряти ваші формальні вирази</guilabel
></term
><listitem
><para
->За допомогою натискання цієї кнопки ви можете наказати програмі відкрити діалогове вікно, у якому ви зможете випробувати і покращити вказаний вище формальний вираз. Достатньо просто скопіювати відповідні дані з ваших файлів до рядків прикладу. У полі «Результати порівняння» негайно буде показано, було ваше порівняння вдалим чи ні. У полі «Результат ключа впорядкування» буде показано ключ, який буде використано під час впорядкування результату об’єднання журналів. </para
+>За допомогою натискання цієї кнопки ви можете наказати програмі відкрити діалогове вікно, у якому ви зможете випробувати і покращити вказаний вище формальний вираз. Достатньо просто скопіювати відповідні дані з ваших файлів до рядків прикладу. У полі <guilabel
+>Результати порівняння</guilabel
+> негайно буде показано, було ваше порівняння вдалим чи ні. У полі <guilabel
+>Результат ключа впорядкування</guilabel
+> буде показано ключ, який буде використано під час впорядкування результату об'єднання журналів. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Безвідносна команда об’єднання:</emphasis
+><guilabel
+>Безвідносна команда об'єднання:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Вкажіть власну команду, яку слід виконати, якщо &kdiff3; виявить, що під час трикомпонентного об’єднання файл з B не містить ніяких відповідних даних, яких би не містилося у файлі з C. Команда виконуватиметься з параметрами — назвами трьох файлів. Дані, що відповідатимуть «Формальному виразу автооб’єднання» або дані з журналу не вважатимуться відповідними. </para
+>Вкажіть власну команду, яку слід виконати, якщо &kdiff3; виявить, що під час трикомпонентного об'єднання файл з <guilabel
+>B</guilabel
+> не містить ніяких відповідних даних, яких би не містилося у файлі з <guilabel
+>C</guilabel
+>. Команда виконуватиметься з параметрами — назвами трьох файлів. Дані, що відповідатимуть <guilabel
+>Формальному виразу автооб'єднання</guilabel
+> або дані з журналу не вважатимуться відповідними. </para
+></listitem
+></varlistentry>
+ <varlistentry
+><term
+><guilabel
+>Автоматично зберегти і вийти, якщо немає конфліктів</guilabel
+></term
+><listitem
+><para
+>Якщо &kdiff3; було запущено для об'єднання файлів з командного рядка і всі
+конфлікти можна розв'язати без втручання користувача, автоматично зберегти файли і вийти. (Відповідає параметру командного рядка <option
+>--auto</option
+>.) </para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</sect2>
<sect2
><title
->Об’єднання каталогів</title>
+>Об'єднання каталогів</title>
<para
->Ці параметри використовуватимуться під час сканування каталогу і виконання об’єднання: докладніше про це можна дізнатися з розділу щодо <link linkend="dirmergeoptions"
->порівняння каталогів/об’єднання</link
+>Ці параметри використовуватимуться під час сканування каталогу і виконання об'єднання: докладніше про це можна дізнатися з розділу щодо <link linkend="dirmergeoptions"
+>порівняння каталогів/об'єднання</link
>. </para
><para
->Крім того, тут є ще один параметр, пов’язаних зі збереженням окремих файлів: </para>
+>Крім того, тут є ще один параметр, пов'язаних зі збереженням окремих файлів: </para>
->Якщо програма зберігатиме файл, який має попередню версію, початкову версію файла буде перейменовано з додаванням суфікса «.orig». Якщо у каталозі вже є файл резервної копії з назвою, що містить суфікс «.orig», цей файл буде заміщено новим без створення додаткових резервних копій. </para
+>Якщо програма зберігатиме файл, який має попередню версію, початкову версію файла буде перейменовано з додаванням суфікса <literal role="extension"
+>.orig</literal
+>. Якщо у каталозі вже є файл резервної копії з назвою, що містить суфікс <literal role="extension"
+>.orig</literal
+>, цей файл буде заміщено новим без створення додаткових резервних копій. </para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</sect2>
<sect2
><title
>Параметри локалізації</title>
<variablelist>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Мова:</emphasis
-></term
-><listitem
-><para
->Визначає мову інтерфейсу користувача. Зміна цього параметра не змінить інтерфейсу вже запущеної програми. Вам доведеться завершити роботу програми і знову запустити &kdiff3;, щоб змінити мову інтерфейсу. (Ви не знайдете цього пункту у версії &kdiff3; для &kde; Frameworks. </para
-></listitem
-></varlistentry>
- <varlistentry
-><term
-><emphasis
->Використовувати однакове кодування для всього:</emphasis
+><guilabel
+>Використовувати однакове кодування для всього</guilabel
></term
><listitem
><para
>Наведені нижче параметри кодування можна скоригувати окремо для кожного з елементів, якщо ж цей пункт буде позначено, всім параметрам буде надано значення першого параметра. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Локальне кодування:</emphasis
+><guilabel
+>Зауваження: локальним кодуванням є «...»</guilabel
></term
><listitem
><para
>Над списком, призначеним для вибору кодування, буде показано пункт, який інформуватиме вас про поточне системне кодування. (Значення цього пункту змінювати не можна. Його призначено для інформування вас, якщо поточне кодування вам не відоме.) </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Кодування файла для A/B/C:</emphasis
+><guilabel
+>Кодування файла для A/B/C:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Визначає кодування файлів з вхідними даними. Значення цього параметра визначає спосіб обробки спеціальних символів. Оскільки кодування для кожного з вхідних файлів можна визначати окремо, ви маєте змогу порівнювати навіть файли у різному кодуванні. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Кодування файла для об’єднання і збереження:</emphasis
+><guilabel
+>Кодування файла для об'єднання і збереження:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Якщо ви маєте намір змінити файл, ви можете вказати кодування, яке буде використано для збереження цього файла. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Кодування файлів для файлів препроцесора:</emphasis
+><guilabel
+>Кодування файлів для файлів препроцесора:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Якщо ви визначаєте інструменти попередньої обробки, може так статися, що вони не зможуть працювати з вашим кодуванням. Приклад: ваші файли зберігаються у 16-бітовому кодуванні Unicode, а ваш інструмент попередньої обробки може працювати лише з даним у 8-бітовому кодуванні ASCII. За допомогою цього пункту ви можете визначити кодування для вихідних даних інструменту попередньої обробки (препроцесора). </para
></listitem
></varlistentry>
- <varlistentry
+ <varlistentry
><term
-><emphasis
->Мова з записом справа ліворуч:</emphasis
+><guilabel
+>Мова з записом справа ліворуч:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Запис текстів деякими мовами виконується справа ліворуч. Якщо буде позначено цей пункт, &kdiff3; показуватиме текст у напрямку справа ліворуч у областях вхідних даних і у області об’єднаних даних. Зауважте, що, якщо &kdiff3; було запущено командою з параметром «--reverse» всі елементи компонування вікна програми буде також вирівняно справа ліворуч. Цю можливість реалізовано за допомогою бібліотеки Qt. Цю документацію було написано у припущенні, що пункт «Мова з записом справа ліворуч» не позначено, а зворотне компонування не увімкнено. Отже, якщо відповідні параметри все ж було увімкнено, вам слід поміняти місцями слова «ліворуч» і «праворуч», використані у цьому підручнику. </para
+>Запис текстів деякими мовами виконується справа ліворуч. Якщо буде позначено цей пункт, &kdiff3; показуватиме текст у напрямку справа ліворуч у областях вхідних даних і у області об'єднаних даних. Зауважте, що, якщо &kdiff3; було запущено командою з параметром <option
+>--reverse</option
+> всі елементи компонування вікна програми буде також вирівняно справа ліворуч. Цю можливість реалізовано за допомогою бібліотеки &Qt;. </para
+><note
+><para
+>Цю документацію було написано у припущенні, що пункт «Мова з записом справа ліворуч» не позначено, а зворотне компонування не увімкнено. Отже, якщо відповідні параметри все ж було увімкнено, вам слід поміняти місцями слова «ліворуч» і «праворуч», використані у цьому підручнику. </para
+></note
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</sect2>
<sect2
><title
>Різне</title>
<para
>(Доступ до цих параметрів можна отримати за допомогою меню або кнопок панелі інструментів.)</para>
<variablelist>
<varlistentry
><term
><emphasis
->Показати номери рядків:</emphasis
+>Параметри огляду:</emphasis
></term
><listitem
><para
->За допомогою цього пункту ви можете наказати програмі показувати або не показувати номери рядків тексту.</para
+>Відповідні варіанти будуть доступними лише у разі порівняння трьох файлів. У звичайному режимі всі відмінності буде показано у одному розфарбованому у різні кольори стовпчику огляду. Але іноді у вас може виникати зацікавленість у перегляді відмінностей лише у двох з цих трьох файлів. У разі вибору одного з варіантів перегляду, «A з B», «A з C» або «B з C», програма покаже другий стовпчик огляду з потрібними даними, розташований поряд зі звичайним стовпчиком огляду. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Показувати символи пробілів і табуляцій для різниць:</emphasis
+><guimenuitem
+>Перенесення рядків у вікнах різниці</guimenuitem
></term
><listitem
><para
->Іноді візуалізація пробілів і символів табуляції заважає перегляду. За допомогою цього пункту ви можете її вимкнути.</para
+>Переносити рядки, чия довжина перевищує ширину вікна. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Проказувати пробіли:</emphasis
+><guibutton
+>Показати вікно A/B/C:</guibutton
></term
><listitem
><para
->Зніміть позначку з цього пункту, щоб придушити підсвічування відмінностей у кількості пробілів у тексті або стовпчиках огляду. Зауважте, що це також стосується відмінностей у числах та коментарях, якщо позначено пункти «Ігнорувати числа» та «Ігнорувати коментарі C/C++».</para
+>Іноді бажано максимально використати простір вікна для показу довгих рядків. Сховайте вікна, які не є важливими (за допомогою меню «Вікно»).</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Параметри огляду:</emphasis
+><guibutton
+>Перемкнути орієнтацію відокремлення</guibutton
></term
><listitem
><para
->Відповідні варіанти будуть доступними лише у разі порівняння трьох файлів. У звичайному режимі всі відмінності буде показано у одному розфарбованому у різні кольори стовпчику огляду. Але іноді у вас може виникати зацікавленість у перегляді відмінностей лише у двох з цих трьох файлів. У разі вибору одного з варіантів перегляду, «A з B», «A з C» або «B з C», програма покаже другий стовпчик огляду з потрібними даними, розташований поряд зі звичайним стовпчиком огляду. </para
+>Перемикає орієнтацію вікон різниць, розташованих поруч (<guilabel
+>A</guilabel
+> ліворуч від <guilabel
+>B</guilabel
+>, а <guilabel
+>B</guilabel
+> ліворуч від <guilabel
+>C</guilabel
+>) або одне над одним (<guilabel
+>A</guilabel
+> над <guilabel
+>B</guilabel
+> над <guimenu
+>C</guimenu
+>). Цей параметр може допомогти вам покращити перегляд, якщо рядки достатньо довгі (у меню <guilabel
+>Вікна</guilabel
+>). </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Перенесення рядків у вікнах різниці:</emphasis
+><guibutton
+>Об'єднати поточний файл</guibutton
></term
><listitem
><para
->Переносити рядки, чия довжина перевищує ширину вікна. </para
+>Працюватиме лише у випадку, коли ви маєте справу з порівнянням двох файлів. Одним клацанням лівою кнопкою миші ви можете розпочати об'єднання з використанням назви файла останнього файла вхідних даних як типової назви для файла виводу. Якщо ви скористалися відповідним пунктом для перезапуску об'єднання, назву файла виводу змінено не буде.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Показати вікно A/B/C:</emphasis
+><guibutton
+>Показувати пробіли</guibutton
></term
><listitem
><para
->Іноді бажано максимально використати простір вікна для показу довгих рядків. Сховайте вікна, які не є важливими (за допомогою меню «Вікно»).</para
+>Зніміть позначку з цього пункту, щоб придушити підсвічування відмінностей у кількості пробілів у тексті або стовпчиках огляду. Зауважте, що це також стосується відмінностей у числах та коментарях, якщо позначено пункти <guilabel
+>Показувати символи пробілів і табуляцій для різниць:</guibutton
></term
><listitem
><para
->Перемикає орієнтацію вікон різниць, розташованих поруч (A ліворуч від B, а B ліворуч від C) або одне над одним (A над B над C). Цей параметр може допомогти вам покращити перегляд, якщо рядки достатньо довгі (у меню «Вікна»). </para
+>Іноді візуалізація пробілів і символів табуляції заважає перегляду. За допомогою цього пункту ви можете її вимкнути.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Почати об’єднання швидко:</emphasis
+><guibutton
+>Показувати номери рядків</guibutton
></term
><listitem
><para
->Іноді під час перегляду відмінностей ви вирішуєте виконати об’єднання. Пункт <inlinemediaobject
-> «Об’єднати поточний файл» з меню «Каталог» працюватиме і у випадку, коли ви маєте справу з порівнянням двох файлів. Одним клацанням лівою кнопкою миші ви можете розпочати об’єднання з використанням назви файла останнього файла вхідних даних як типової назви для файла виводу. Якщо ви скористалися відповідним пунктом для перезапуску об’єднання, назву файла виводу змінено не буде.</para
+>За допомогою цього пункту ви можете наказати програмі показувати або не показувати номери рядків тексту.</para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</sect2>
<sect2 id="shortcuts"
><title
>Налаштування клавіатурних скорочень</title>
<para
->У поточній версії програми можливість налаштування клавіатурних скорочень користувачем підтримується лише у версії програми для Frameworks. (Меню Параметри->Налаштувати скорочення...) </para>
+>У поточній версії програми можливість налаштування клавіатурних скорочень користувачем підтримується лише у версії програми для Frameworks. (Меню <menuchoice
+><guimenu
+>Параметри</guimenu
+> <guimenuitem
+>Налаштувати скорочення...</guimenuitem
+></menuchoice
+>) </para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="preprocessors"
><title
>Команди попередньо обробки</title>
<para
>У &kdiff3; підтримуються два параметри попередньої обробки. </para
><para>
<variablelist>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Команда препроцесора:</emphasis
+><guilabel
+>Команда препроцесора:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Під час читання будь-якого файла його буде оброблено вказаною зовнішньою програмою. Замість вмісту початкового файла ви побачите дані, виведене відповідною програмою. Ви можете написати ваш власний інструмент попередньої обробки (препроцесор), який виконуватиме потрібні вам дії. Препроцесор може вирізати непотрібні частини файлів або автоматично виправити відступи тощо. </para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Команда відповідності рядків препроцесора:</emphasis
+><guilabel
+>Команда відповідності рядків препроцесора:</guilabel
></term
><listitem
><para
>Під час читання будь-якого файла його буде оброблено вказаною зовнішньою програмою. Якщо було вказано команду-препроцесор (див. вище), дані, виведені препроцесором стануть вхідними даними для препроцесора пошуку відповідних рядків. Виведені цим препроцесором дані буде використано лише під час фази знаходження відповідників аналізу вмісту файлів. Ви можете написати ваш власний інструмент попередньої обробки (препроцесор), який виконуватиме потрібні вам дії. За використання такого препроцесора кожному рядку вхідних даних має відповідати точно один рядок виведених даних. </para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</para>
<para
>Призначенням препроцесорів є надання у розпорядження користувача більшої гнучкості у налаштуванні результату порівняння. Використання препроцесора вимагає наявності зовнішньої програми, а більшість користувачів не є програмістами. Непоганою новиною тут має стати те, що дуже часто для виконання потрібних завдань достатньо скористатися командами <command
-> Якщо не використовувати препроцесора, у відповідність буде поставлено такі рядки: <screen>
- aa - cg
+</screen>
+<para
+>Якщо не використовувати препроцесора, у відповідність буде "#~ "поставлено такі рядки: </para>
+<screen
+>aa - cg
ba - dg
ca - eg
da
ea
fa
-</screen
-> Навряд чи ми бажали саме цього, оскільки насправді важливу інформацію містить перша літера рядка. Щоб допомогти алгоритмові пошуку відповідників уникнути порівняння за другою літерою, ми можемо скористатися командою-препроцесором, яка замінить «g» на «a»: <screen>
- <command
+</screen>
+<para
+>Навряд чи ми бажали саме цього, оскільки насправді важливу інформацію містить перша літера рядка. Щоб допомогти алгоритмові пошуку відповідників уникнути порівняння за другою літерою, ми можемо скористатися командою-препроцесором, яка замінить «g» на «a»: </para>
+<screen
+><command
>sed</command
> 's/g/a/'
-</screen
-> Якщо скористатися цією командою, відповідність буде встановлено таким чином: <screen>
- aa
+</screen>
+<para
+>У результаті виконання цієї команди порівняння матимемо: </para>
+<screen
+>aa
ba
ca - cg
da - dg
ea - eg
fa
-</screen
-> З точки зору внутрішньої структури програми, алгоритм пошуку відповідників застосовується лише після запуску препроцесора пошуку відповідників, але на екрані файл залишиться незмінним. Звичайний же препроцесор змінив би вміст файла на екрані. </para>
+</screen>
+<para
+>З точки зору внутрішньої структури програми, алгоритм пошуку відповідників застосовується лише після запуску препроцесора пошуку відповідників, але на екрані файл залишиться незмінним. Звичайний же препроцесор змінив би вміст файла на екрані. </para>
<sect2 id="sedbasics"
><title
>Основи <command
>sed</command
></title>
<para
>Цей розділ є лише вступом, у якому обговорено найпростіші можливості команди <command
>sed</command
>. Докладніші відомості можна знайти на сторінці <ulink url="info:/sed"
>info:/sed</ulink
-> або <ulink url="http://www.gnu.org/software/sed/manual/html_mono/sed.html"
+> або <ulink url="https://www.gnu.org/software/sed/manual/html_mono/sed.html"
->. Зібрану версію цієї програми для Windows можна знайти за адресою <ulink url="http://unxutils.sourceforge.net"
+>. Зібрану версію цієї програми для &Windows; можна знайти за адресою <ulink url="http://unxutils.sourceforge.net"
> http://unxutils.sourceforge.net</ulink
>. Зауважте, що у наведених нижче прикладах припускається, що файл програми <command
>sed</command
-> зберігається у одному з каталогів, які вказано у змінній середовища PATH. Якщо це не так, вам доведеться вказувати повний абсолютний шлях до файла програми. </para>
+> зберігається у одній з тек, які вказано у змінній середовища <envar
+>PATH</envar
+>. Якщо це не так, вам доведеться вказувати повний абсолютний шлях до файла програми. </para>
<para
>У цьому контексті використовується лише команда заміни <command
>sed</command
->: <screen>
- <command
+>: </para>
+<screen
+><command
>sed</command
> 's/<replaceable
>ФОРМАЛЬНИЙ_ВИРАЗ</replaceable
>/<replaceable
->ЗАМІНА</replaceable
+>ЗАМІННИК</replaceable
>/<replaceable
>ПРАПОРЦІ</replaceable
>'
-</screen
-> Перш ніж користуватися новою командою у &kdiff3;, вам слід спочатку випробувати її у консолі. Для такої перевірки вам знадобиться команда <command
+</screen>
+<para
+>Перш ніж користуватися новою командою у &kdiff3;, вам слід спочатку випробувати її у консолі. Для такої перевірки вам знадобиться команда <command
>echo</command
->. Приклад: <screen>
- <command
+>. Приклад: </para>
+<screen
+><command
>echo</command
> abrakadabra | <command
>sed</command
> 's/a/o/'
-> obrakadabra
-</screen
-> У цьому прикладі ми продемонстрували дуже просту команду sed, яка заміняє перше знайдене «a» на «o». Якщо ви бажаєте замінити всі «a», вам слід скористатися прапорцем «g»: <screen>
- <command
+</screen>
+<para
+>У цьому прикладі ми продемонстрували дуже просту команду sed, яка заміняє перше знайдене «a» на «o». Якщо ви бажаєте замінити всі «a», вам слід скористатися прапорцем «g»: </para>
+<screen
+><command
>echo</command
> abrakadabra | <command
>sed</command
> 's/a/o/g'
-> obrokodobro
-</screen
-> Символ «|» використовується для створення конвеєрів: дані, виведені попередньою командою, передаються як вхідні дані наступній команді. Якщо ви бажаєте виконати перевірку на великому файлі, вам слід скористатися командою <command
+</screen>
+<para
+>Символ «|» використовується для створення конвеєрів: дані, виведені попередньою командою, передаються як вхідні дані наступній команді. Якщо ви бажаєте виконати перевірку на великому файлі, вам слід скористатися командою <command
>cat</command
-> у Unix-подібних системах або командою <command
+> у &UNIX;-подібних системах або командою <command
>type</command
-> у Windows-подібних системах. <command
+> у &Windows;-подібних системах. <command
>sed</command
> виконає заміну у всіх рядках. <screen
><command
>cat</command
> <replaceable
>назва файла</replaceable
> | <command
>sed</command
> <replaceable
>параметри</replaceable
>
</screen>
</para>
</sect2>
<sect2 id="sedforkdiff3"
><title
>Приклади використання <command
>sed</command
> у &kdiff3;</title>
<sect3
><title
>Ігнорування коментарів інших типів</title>
<para
->Поточна версія &kdiff3; розуміє лише коментарі у стилі C/C++. За допомогою команди препроцесора пошуку відповідників ви можете наказати програмі ігнорувати інші типи коментарів перетворенням цих коментарів на коментарі C/C++. Приклад: щоб наказати програмі ігнорувати коментарі, що починаються з «#», вам слід перетворити цей символ на «//». Зауважте, що вам також слід позначити пункт «Ігнорувати коментарі C/C++», щоб отримати бажаний результат. Відповідна команда препроцесора пошуку відповідників буде такою: <screen>
- <command
+>Поточна версія &kdiff3; розуміє лише коментарі у стилі C/C++. За допомогою команди препроцесора пошуку відповідників ви можете наказати програмі ігнорувати інші типи коментарів перетворенням цих коментарів на коментарі C/C++. </para>
+<para
+> Приклад: щоб наказати програмі ігнорувати коментарі, що починаються з «#», вам слід перетворити цей символ на «//». Зауважте, що вам також слід позначити пункт <guilabel
+>Ігнорувати коментарі C/C++</guilabel
+>, щоб отримати бажаний результат. Відповідна команда препроцесора пошуку відповідників буде такою: </para>
+<screen
+><command
>sed</command
> 's/#/\/\//'
-</screen
-> Оскільки у <command
+</screen>
+<para
+>Оскільки у <command
>sed</command
> символ «/» має особливе призначення, у рядку-заміннику перед кожним символом «/» слід додавати символ «\». Цей символ потрібен для додавання або вилучення особливого призначення інших символів. Крім того, символи одинарних лапок (') перед і після команди заміни є важливими лише під час тестування команд командної оболонки, оскільки якщо ви їх не використовуватимете, оболонка виконання команд намагатиметься інтерпретувати деякі символи. Сама програма &kdiff3; не виконуватиме інтерпретації, окрім як для послідовностей символів «\"» та «\\». </para>
</sect3>
<sect3
><title
>Пошук відмінностей без врахування регістру</title>
<para
->Для перетворення всіх символів у вхідних даних на символи верхнього регістру можна скористатися такою командою препроцесора пошуку відповідників: <screen>
- <command
+>Скористайтеся такою командою препроцесора пошуку відповідників для перетворення усіх символів вхідних даних до верхнього регістру: </para>
+<screen
+><command
>sed</command
> 's/\(.*\)/\U\1/'
-</screen
-> У цій команді ми використали «.*» — формальний вираз, що відповідає будь-якому рядку, а у нашому контексті відповідними вважатимуться всі символи рядка. Послідовність символів «\1» у рядку-заміннику відповідає знайденому тексту у першій парі круглих дужок, «\(» і «\)». Команда «\U» перетворює символи вставленого тексту на символи у верхньому регістрі. </para>
+</screen>
+<para
+>У цій команді ми використали «<literal
+>.*</literal
+>» — формальний вираз, що відповідає будь-якому рядку, а у нашому контексті відповідними вважатимуться всі символи рядка. Послідовність символів «<literal
+>\1</literal
+>» у рядку-заміннику відповідає знайденому тексту у першій парі круглих дужок, «<literal
+>\(</literal
+>» і «<literal
+>\)</literal
+>». Команда «<literal
+>\U</literal
+>» перетворює символи вставленого тексту на символи у верхньому регістрі. </para>
</sect3>
<sect3
><title
>Ігнорування ключових слів системи керування версіями</title>
<para
>У CVS та інших системах керування версіями використовується декілька ключових слів, призначених для вставки автоматично створених рядків (див. <ulink url="info:/cvs/Keyword substitution"
>info:/cvs/Keyword substitution</ulink
->). Всі ці ключові слова буде вказано за схемою: «$КЛЮЧОВЕ_СЛОВО створений текст$». Нам буде потрібна команда препроцесора пошуку відповідників, який вилучить лише створений текст: <screen>
- <command
+>). Всі ці ключові слова буде вказано за схемою: <replaceable
+>$КЛЮЧОВЕ_СЛОВО створений текст$</replaceable
+>. Нам буде потрібна команда препроцесора пошуку відповідників, який вилучить лише створений текст: </para>
-> Символ «\|» відокремлює можливі варіанти ключових слів. Можливо, вам слід змінити цей список відповідно до ваших потреб. Перед символом «$» обов’язково слід додати символ екранування «\», оскільки у іншому випадку команда вважатиме, що «$» позначає кінець рядка. </para>
+</screen>
+<para
+>Символ «<literal
+>\|</literal
+>» відокремлює можливі варіанти ключових слів. Можливо, вам слід змінити цей список відповідно до ваших потреб. Перед символом «<literal
+>$</literal
+>» обов'язково слід додати символ екранування «<literal
+>\</literal
+>», оскільки у іншому випадку команда вважатиме, що «<literal
+>$</literal
+>» позначає кінець рядка. </para>
<para
>Під час експериментів з <command
>sed</command
> ви краще зрозумієте механізм дії і навіть полюбите формальні вирази. Це буде корисним, оскільки значна кількість інших програм підтримують подібні формальні вирази. </para>
</sect3>
<sect3
><title
>Ігнорування цифр</title>
<para
->Насправді ігнорування чисел є вбудованою функцією. Але, як ще один приклад, ми покажемо, як зробити так, щоб під час пошуку відповідників програма ігнорувала числа, за допомогою команди препроцесора порівняння рядків: <screen>
- <command
+>Насправді ігнорування чисел є вбудованою функцією. Але, як ще один приклад, ми покажемо, як зробити так, щоб під час пошуку відповідників програма ігнорувала числа, за допомогою команди препроцесора порівняння рядків: </para>
+<screen
+><command
>sed</command
> 's/[0123456789.-]//g'
-</screen
-> Препроцесор знайде всі символи, вказані між квадратними дужками, і вилучить їх (замінить на порожнє місце). </para>
+</screen>
+<para
+>Препроцесор знайде всі символи, вказані між квадратними дужками, і вилучить їх (замінить на порожнє місце). </para>
</sect3>
<sect3
><title
>Ігнорування певних стовпчиків</title>
<para
->Іноді ви маєте справу зі строго форматованим текстом, який містить позиції, які завжди слід ігнорувати, інші ж позиції тексту потрібно проаналізувати. У наступному прикладі буде проігноровано перших п’ять позицій (символів), наступні десять позицій буде збережено, наступні п’ять знову проігноровано, решту рядка буде збережено: <screen>
- <command
+>Іноді ви маєте справу зі строго форматованим текстом, який містить позиції, які завжди слід ігнорувати, інші ж позиції тексту потрібно проаналізувати. У наступному прикладі буде проігноровано перших п'ять позицій (символів), наступні десять позицій буде збережено, наступні п'ять знову проігноровано, решту рядка буде збережено: </para>
+<screen
+><command
>sed</command
> 's/.....\(..........\).....\(.*\)/\1\2/'
-</screen
-> Кожна крапка «.» відповідає одному символу. «\1» і «\2» у рядку заміни відповідають знайденому тексту між першою і другою парою круглих дужок, які позначають текст, який не слід вилучати. </para>
+</screen>
+<para
+>Кожна крапка «<literal
+>.</literal
+>» замінює собою будь-який одинарний символ. Записи «<literal
+>\1</literal
+>» і «<literal
+>\2</literal
+>» у рядку-заміннику посилаються на знайдений текст у першій і другій парі круглих дужок («<literal
+>\(</literal
+>» і «<literal
+>\)</literal
+>») і є замінниками знайденого тексту без змін. </para>
</sect3>
<sect3
><title
>Комбінування декількох підстановок</title>
<para
->Іноді виникає потреба у одночасному виконанні декількох підстановок. У такому випадку ви можете скористатися крапкою з комою («;»), щоб відокремити одну підстановку від інших. Приклад: <screen
+>Іноді виникає потреба у одночасному виконанні декількох підстановок. У такому випадку ви можете скористатися крапкою з комою («;»), щоб відокремити одну підстановку від інших. Приклад: </para>
+<screen
><command
>echo</command
> abrakadabra | <command
>sed</command
> 's/a/o/g;s/\(.*\)/\U\1/'
-> OBROKODOBRO
</screen>
-</para>
</sect3>
<sect3
><title
>Використання <command
>perl</command
> замість <command
>sed</command
></title>
<para
>Замість <command
>sed</command
-> ви можете скористатися іншим інструментом, зокрема <command
+> ви можете скористатися, наприклад, <command
>perl</command
->. <screen>
- <command
+>. </para>
+<screen
+><command
>perl</command
> -p -e 's/<replaceable
>ФОРМАЛЬНИЙ_ВИРАЗ</replaceable
>/<replaceable
>ЗАМІННИК</replaceable
>/<replaceable
->ПАРАМЕТРИ</replaceable
+>ПРАПОРЦІ</replaceable
>'
-</screen
-> Але у <command
+</screen>
+<para
+>Але у <command
>perl</command
> ви матимете справу з дещо відмінними конструкціями формальних виразів. Зауважте, що там, де у <command
>sed</command
> слід використовувати "\(" і "\)", у <command
>perl</command
-> слід використовувати простіший варіант "(" і ")" без попередніх '\'. Приклад: <screen
+> слід використовувати простіший варіант "(" і ")" без попередніх '\'. Приклад: </para>
+<screen
><command
>sed</command
> 's/\(.*\)/\U\1/'
<command
>perl</command
> -p -e 's/(.*)/\U\1/'
</screen>
-</para>
</sect3>
</sect2>
<sect2
><title
>Порядок виконання попередньої обробки</title>
<para
>Дані буде пропущено через всі внутрішні та зовнішні препроцесори у такому порядку: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Звичайний препроцесор,</para
></listitem>
<listitem
><para
>Препроцесор пошуку рядків,</para
></listitem>
<listitem
><para
->Ігнорування регістру (перетворення на літери верхнього регістру),</para
+>Ігнорування регістру (вважати пробілами) (перетворення на літери верхнього регістру),</para
></listitem>
<listitem
><para
>Визначення коментарів C/C++,</para
></listitem>
<listitem
><para
->Ігнорування чисел,</para
+>Ігнорування чисел (вважати пробілами),</para
></listitem>
<listitem
><para
>Ігнорування пробілів</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->Після обробки звичайним препроцесором дані не буде змінено: їх буде показано і об’єднано у початковому вигляді. За допомогою інших дій у програмі можна буде змінити лише дані, які було повернуто алгоритмом пошуку відповідних рядків. </para
+>Після обробки звичайним препроцесором дані не буде змінено: їх буде показано і об'єднано у початковому вигляді. За допомогою інших дій у програмі можна буде змінити лише дані, які було повернуто алгоритмом пошуку відповідних рядків. </para
><para
>У рідкісних випадках використання звичайного препроцесора зауважте, що препроцесор пошуку відповідних рядків оброблятиме лише рядки, передані йому звичайним препроцесором. </para>
</sect2>
<sect2
><title
>Попередження</title>
<para
>Часто команди попередньої обробки виявляються дуже корисними, але, як це трапляється з будь-якою дією, внаслідок якої відбувається автоматична заміна фрагментів вашого тексту або приховування певних відмінностей, може статися випадковий пропуск певних даних або, у найгіршому випадку, знищення важливих даних. </para
><para
->З цієї причини під час об’єднання, якщо було використано звичайну команду-препроцесор, &kdiff3; повідомить вас про це і запитає про те, бажаєте ви вимкнути наслідки дії цієї команди чи ні. Але програма не попереджатиме вас про використання команди-препроцесора, призначеної для пошуку відповідних рядків. Об’єднання не буде завершено, доки ви не розв’яжете всі конфлікти. Якщо ви знімете позначку з пункту «Показувати пробіли», відмінності, які було вилучено командою-препроцесором пошуку відповідних рядків, також стануть невидимими. Якщо після цього ви не зможете зробити кнопку «Зберегти» активною під час об’єднання (оскільки залишатимуться не розв’язані конфлікти), знову позначте пункт «Показувати пробіли». Якщо ви не бажаєте виконувати розв’язання цих малозначущих конфліктів вручну, ви можете скористатися пунктами «Вибрати A/B/C для всіх нерозв’язаних конфліктів пробілів» з меню «Об’єднання». </para>
+>З цієї причини під час об'єднання, якщо було використано звичайну команду-препроцесор, &kdiff3; повідомить вас про це і запитає про те, бажаєте ви вимкнути наслідки дії цієї команди чи ні. Але програма не попереджатиме вас про використання команди-препроцесора, призначеної для пошуку відповідних рядків. Об'єднання не буде завершено, доки ви не розв'яжете всі конфлікти. Якщо ви знімете позначку з пункту «Показувати пробіли», відмінності, які було вилучено командою-препроцесором пошуку відповідних рядків, також стануть невидимими. Якщо після цього ви не зможете зробити кнопку «Зберегти» активною під час об'єднання (оскільки залишатимуться не розв'язані конфлікти), знову позначте пункт «Показувати пробіли». Якщо ви не бажаєте виконувати розв'язання цих малозначущих конфліктів вручну, ви можете скористатися пунктами «Вибрати A/B/C для всіх нерозв'язаних конфліктів пробілів» з меню «Об'єднання». </para>
</sect2>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="dirmerge"
><title
->Порівняння і об’єднання каталогів за допомогою &kdiff3;</title>
+>Порівняння і об'єднання каталогів за допомогою &kdiff3;</title>
<sect1 id="dirmergeintro"
><title
->Вступ до порівняння і об’єднання каталогів</title>
+>Вступ до порівняння і об'єднання каталогів</title>
<para
->Часто програмістам для досягнення потрібної мети доводиться змінювати багато файлів у певному каталозі. У такому випадку &kdiff3; надасть вам змогу порівняти і об’єднати цілі каталоги рекурсивно! </para
+>Часто програмістам для досягнення потрібної мети доводиться змінювати багато файлів у певному каталозі. У такому випадку &kdiff3; надасть вам змогу порівняти і об'єднати цілі каталоги рекурсивно! </para
><para
->Хоча порівняння і об’єднання каталогів здається зовсім очевидною дією, існує декілька моментів, на які вам слід звернути увагу. Найважливішим є, звичайно ж, той факт, що кожна з дій на цей раз включатиме цілий набір файлів. Якщо у вас немає резервних копій початкових даних, каталог буде дуже важко або навіть неможливо повернути у початковий стан. Отже, перш ніж виконувати об’єднання, переконайтеся, що ваші дані у безпеці і повернення до попереднього стану можливе. Можна скористатися архівуванням або використати одну з систем керування версіями, але навіть досвідченим програмістам та інтеграторам іноді можуть знадобитися старі коди програм. Зауважте, що хоча автор &kdiff3; намагався (і намагатиметься) зробити програму якомога кращою, гарантувати відсутність вад у програмі просто неможливо. Відповідно до GNU-GPL автор НІЧОГО НЕ ГАРАНТУЄ щодо цієї програми. Отже, змиріться і завжди пам’ятайте, що: </para>
+>Хоча порівняння і об'єднання каталогів здається зовсім очевидною дією, існує декілька моментів, на які вам слід звернути увагу. Найважливішим є, звичайно ж, той факт, що кожна з дій на цей раз включатиме цілий набір файлів. Якщо у вас немає резервних копій початкових даних, каталог буде дуже важко або навіть неможливо повернути у початковий стан. Отже, перш ніж виконувати об'єднання, переконайтеся, що ваші дані у безпеці і повернення до попереднього стану можливе. Можна скористатися архівуванням або використати одну з систем керування версіями, але навіть досвідченим програмістам та інтеграторам іноді можуть знадобитися старі коди програм. Зауважте, що хоча автор &kdiff3; намагався (і намагатиметься) зробити програму якомога кращою, гарантувати відсутність вад у програмі просто неможливо. Відповідно до GNU-GPL автор НІЧОГО НЕ ГАРАНТУЄ щодо цієї програми. Отже, змиріться і завжди пам'ятайте, що: </para>
<blockquote
><para>
<emphasis
->Людині властиво помилятися, але, щоб насправді все заплутати, їй потрібен комп’ютер.</emphasis>
+>Людині властиво помилятися, але, щоб насправді все заплутати, їй потрібен комп'ютер.</emphasis>
</para
></blockquote>
<para
>Отже, ось що ця програма може зробити для вас: &kdiff3; ... </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>...рекурсивно прочитати і порівняти два або три каталоги,</para
>...надати вам змогу переглянути файли подвійним клацанням кнопкою миші,</para
></listitem>
<listitem
><para
->...для кожного з пунктів запропонувати дію з об’єднання, яку ви можете змінити перед тим, як розпочати об’єднання каталогів,</para
+>...для кожного з пунктів запропонувати дію з об'єднання, яку ви можете змінити перед тим, як розпочати об'єднання каталогів,</para
></listitem>
<listitem
><para
->...надати вам змогу зімітувати об’єднання і показати список дій, які буде виконано без їх виконання насправді,</para
+>...надати вам змогу зімітувати об'єднання і показати список дій, які буде виконано без їх виконання насправді,</para
></listitem>
<listitem
><para
->...надати вам змогу насправді виконати об’єднання і втрутитися, якщо знадобиться ваше втручання вручну,</para
+>...надати вам змогу насправді виконати об'єднання і втрутитися, якщо знадобиться ваше втручання вручну,</para
></listitem>
<listitem
><para
->...надати вам змогу виконати вибрану дію для всіх елементів (клавіша F7) або вибраного елемента (клавіша F6),</para
+>...надати вам змогу виконати вибрану дію для всіх елементів (клавіша <keycap
+>F7</keycap
+>) або вибраного елемента (клавіша <keycap
+>F6</keycap
+>),</para
></listitem>
<listitem
><para
->...надати вам змогу продовжити автоматичне об’єднання за допомогою клавіші F7, після вашого втручання вручну,</para
+>...надати вам змогу продовжити автоматичне об'єднання за допомогою клавіші <keycap
+>F7</keycap
+>, після вашого втручання вручну,</para
></listitem>
<listitem
><para
->...за бажання, створити резервні копії з суфіксом «.orig»,</para
+>...за бажання, створити резервні копії з суфіксом <literal role="extension"
+>.orig</literal
+>,</para
></listitem>
<listitem
><para
>...</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect1>
<sect1 id="startingdirmerge"
><title
->Запуск порівняння або об’єднання каталогів</title>
+>Запуск порівняння або об'єднання каталогів</title>
<para
->Виконання цього завдання дуже подібне на виконання завдання з порівняння і об’єднання окремих файлів. Вам просто слід вказати каталоги у командному рядку або у діалоговому вікні відкриття файлів. </para>
+>Виконання цього завдання дуже подібне на виконання завдання з порівняння і об'єднання окремих файлів. Вам просто слід вказати каталоги у командному рядку або у діалоговому вікні відкриття файлів. </para>
<sect2
><title
->Порівняння/Об’єднання двох каталогів: </title>
+>Порівняння/Об'єднання двох каталогів: </title>
<screen
><command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2</replaceable>
<command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2</replaceable
> -o <replaceable
>каталог_призначення</replaceable
>
</screen>
<para
>Якщо не буде вказано каталогу призначення, &kdiff3; використовуватиме <replaceable
>каталог2</replaceable
>. </para>
</sect2>
<sect2
><title
->Порівняння/Об’єднання трьох каталогів: </title>
+>Порівняння/Об'єднання трьох каталогів: </title>
<screen
><command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2 каталог3</replaceable>
<command
>kdiff3</command
> <replaceable
>каталог1 каталог2 каталог3</replaceable
> -o <replaceable
>каталог_призначення</replaceable
>
</screen>
<para
->Якщо об’єднуються три каталоги, базовим для об’єднання буде <replaceable
+>Якщо об'єднуються три каталоги, базовим для об'єднання буде <replaceable
>каталог1</replaceable
>. Якщо каталогу призначення не вказано, &kdiff3; використає з цією метою <replaceable
>каталог3</replaceable
>. </para>
<para
->Зауважте, що автоматично починається лише порівняння, але не об’єднання. Щоб виконати об’єднання, вам слід скористатися відповідним пунктом меню або натиснути клавішу F7 (докладніше про це згодом). </para>
+>Зауважте, що автоматично починається лише порівняння, але не об'єднання. Щоб виконати об'єднання, вам слід скористатися відповідним пунктом меню або натиснути клавішу <keycap
+>F7</keycap
+> (докладніше про це згодом). </para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="dirmergevisible"
><title
->Візуальні дані щодо об’єднання каталогів</title>
+>Візуальні дані щодо об'єднання каталогів</title>
<para
>Під час читання каталогів програма показуватиме піктограму з поштовою скринькою, яка позначає виконання завдання. Якщо ви перервете сканування каталогів, буде показано список лише тих файлів, які програма встигла просканувати. </para
><para
>Після завершення сканування каталогів &kdiff3; покаже панель з результатами ліворуч... </para>
<!--alt="Image with information about the selected item."-->
</mediaobject
></screenshot>
<sect2 id="name"
><title
>Стовпчик назви</title>
<para
>Тут буде показано ієрархічний список всіх файлів і каталогів, які було знайдено під час сканування. Вибрати пункт списку можна наведенням на нього вказівника миші з наступним клацанням лівою кнопкою миші. </para
><para
->Типово, каталоги буде згорнуто. Розгортати або згортати каталоги можна натисканням кнопки «+»/«-», подвійним на позначці каталогу або за допомогою натискання клавіш зі стрілочками ліворуч і праворуч на клавіатурі. Крім того, у меню «Каталог» міститься два пункти, «Згорнути всі підтеки» і «Розгорнути всі підтеки», за допомогою яких ви можете згортати або розгортати всі каталоги одразу. </para
+>Типово, каталоги буде згорнуто. Розгортати або згортати каталоги можна натисканням кнопки «+»/«-», подвійним на позначці каталогу або за допомогою натискання клавіш зі стрілочками ліворуч і праворуч на клавіатурі. Крім того, у меню <guimenu
+>Каталог</guimenu
+> міститься два пункти, <guimenuitem
+>Згорнути всі підтеки</guimenuitem
+> і <guimenuitem
+>Розгорнути всі підтеки</guimenuitem
+>, за допомогою яких ви можете згортати або розгортати всі каталоги одразу. </para
><para
>Після наведення вказівника миші на позначку файла з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші буде відкрито перегляд відмінностей для відповідного файла. </para>
<para
->Зображення у стовпчику назви відповідатиме типу файла у першому каталозі («A»). Можливі такі варіанти: </para>
+>Зображення у стовпчику назви відповідатиме типу файла у першому каталозі (<guilabel
+>A</guilabel
+>). Можливі такі варіанти: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Звичайний файл</para
></listitem>
<listitem
><para
>Звичайний каталог (зображення каталогу)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Посилання на файл (зображення файла з стрілочкою посилання)</para
></listitem>
<listitem
><para
>Посилання на каталог (зображення теки зі стрілочкою посилання)</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->Якщо типи файлів у каталогах відрізнятимуться, ви зможете помітити це за стовпчиками A/B/C, а також за вікном докладними відомостями щодо вибраного пункту. Зауважте, що у таких випадках вибір автоматичного об’єднання неможливий. Якщо користувач викличе дію з об’єднання, його буде попереджено про проблеми з типом файлів. </para>
+>Якщо типи файлів у каталогах відрізнятимуться, ви зможете помітити це за стовпчиками <guilabel
+>A</guilabel
+>/<guilabel
+>B</guilabel
+>/<guilabel
+>C</guilabel
+>, а також за вікном докладними відомостями щодо вибраного пункту. Зауважте, що у таких випадках вибір автоматичного об'єднання неможливий. Якщо користувач викличе дію з об'єднання, його буде попереджено про проблеми з типом файлів. </para>
</sect2>
<sect2 id="coloring"
><title
>Стовпчики A/B/C і схема кольорів</title>
<para
->Як можна бачити на наведеному вище зображенні для стовпчиків A/B/C використовуються червоний, зелений, жовтий і чорний кольори. </para>
+>Як можна бачити на наведеному вище зображенні для стовпчиків <guilabel
+>A</guilabel
+>/<guilabel
+>B</guilabel
+>/<guilabel
+>C</guilabel
+> використовуються червоний, зелений, жовтий і чорний кольори. </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Чорний: елемента не існує у цьому каталозі.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Зелений: найновіший елемент.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Жовтий: старіший за зелений, новіший за червоний.</para
></listitem>
<listitem
><para
>Червоний: найстаріший елемент.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
>Але елементи, які є однаковими у всіх каталогах колір теж буде однаковим, хоча їх вік і відрізнятиметься. </para
><para
>Каталоги вважатимуться однаковими, якщо всі елементи, які у них містяться, є однаковими. Однакові елементи програма показуватиме однаковим кольором. Під час визначення кольору вік каталогу до уваги не братиметься. </para
><para
->Ідею подібного розфарбування запозичено з програми <ulink url="http://samba.org/cgi-bin/cvsweb/dirdiff"
->dirdiff</ulink
->. Кольори відповідають кольорам листя: воно зелене, коли тільки-но з’являється на деревах, пізніше перетворюється на жовте, а згодом на червоне. </para>
+>Ідею подібного розфарбування запозичено з програми <ulink url="https://www.samba.org/ftp/paulus/"
+><command
+>dirdiff</command
+></ulink
+>. Кольори відповідають кольорам листя: воно зелене, коли тільки-но з'являється на деревах, пізніше перетворюється на жовте, а згодом на червоне. </para>
</sect2
><sect2 id="operation"
><title
>Стовпчик дій</title>
<para
->Після порівняння каталогів &kdiff3; намагається визначитися пропозиціями щодо дії з об’єднання. Ці пропозиції буде показано у стовпчику «Дія». Ви можете змінити дію натисканням позначки дії, яку ви бажаєте змінити. Програма відкриє невеличке меню, за допомогою якого ви зможете вибрати дію для відповідного пункту. Крім того, ви можете вибрати одну з найпоширеніших дій за допомогою клавіатури. Натискання комбінацій клавіш Ctrl+1/2/3/4/Del призведе до вибору дій A/B/C/Об’єднати/Вилучити, відповідно. Вибрану вами дію буде виконано під час об’єднання. Перелік можливих дій і режим об’єднання залежатиме від вибраного пункту. Можливі такі режими об’єднання: </para>
+>Після порівняння каталогів &kdiff3; намагається визначитися пропозиціями щодо дії з об'єднання. Ці пропозиції буде показано у стовпчику <guilabel
+>Дія</guilabel
+>. Ви можете змінити дію натисканням позначки дії, яку ви бажаєте змінити. Програма відкриє невеличке меню, за допомогою якого ви зможете вибрати дію для відповідного пункту. Крім того, ви можете вибрати одну з найпоширеніших дій за допомогою клавіатури. Натискання комбінацій клавіш <keycombo
+>&Ctrl;<keycap
+>1</keycap
+></keycombo
+>/<keycap
+>2</keycap
+>/<keycap
+>3</keycap
+>/<keycap
+>4</keycap
+>/∇ призведе до вибору дій A/B/C/Об'єднати/Вилучити, відповідно. Вибрану вами дію буде виконано під час об'єднання. Перелік можливих дій і режим об'єднання залежатиме від вибраного пункту. Можливі такі режими об'єднання: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
->Об’єднання трьох каталогів («A» вважається старішою базою для двох інших).</para
+>Об'єднання трьох каталогів (<guilabel
+>A</guilabel
+> вважається старішою базою для двох інших).</para
></listitem>
<listitem
><para
->Об’єднання двох каталогів.</para
+>Об'єднання двох каталогів.</para
></listitem>
<listitem
><para
->Режим синхронізації двох каталогів (активується за допомогою пункту «Синхронізувати каталоги»).</para
+>Режим синхронізації двох каталогів (активується за допомогою пункту <guilabel
+>Синхронізувати каталоги</guilabel
+>).</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->Під час виконання об’єднання трьох каталогів логіка програми виглядає так: Якщо елемент... </para>
+>Під час виконання об'єднання трьох каталогів логіка програми виглядає так: Якщо елемент... </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
->...всі три каталоги містять однакові файли: копіювання з C</para
+>...всі три каталоги містять однакові файли: копіювання з <guilabel
+>C</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->... A і C є однаковими, B відрізняється: копіювати з B (або, якщо B не існує, вилучити файли з A і С)</para
+>... <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+> є однаковими, <guilabel
+>B</guilabel
+> відрізняється: копіювати з <guilabel
+>B</guilabel
+> (або, якщо <guilabel
+>B</guilabel
+> не існує, вилучити файли з <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>С</guilabel
+>) </para
></listitem>
<listitem
><para
->... A і B є однаковими, C відрізняється: копіювати з C (або, якщо C не існує, вилучити файли з A і B)</para
+>... <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>B</guilabel
+> є однаковими, <guilabel
+>C</guilabel
+> відрізняється: копіювати з <guilabel
+>C</guilabel
+> (або, якщо <guilabel
+>C</guilabel
+> не існує, вилучити файли з <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>B</guilabel
+>) </para
></listitem>
<listitem
><para
->... B і C є однаковими, A відрізняється: копіювати з C (або, якщо C не існує, вилучити файли з A)</para
+>... <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+> є однаковими, <guilabel
+>A</guilabel
+> відрізняється: копіювати з <guilabel
+>C</guilabel
+> (або, якщо <guilabel
+>C</guilabel
+> не існує, вилучити файли з <guilabel
+>A</guilabel
+>) </para
></listitem>
<listitem
><para
->...існує лише A: вилучення призначення (якщо воно існує)</para
+>...існує лише <guilabel
+>A</guilabel
+>: вилучення призначення (якщо воно існує) </para
></listitem>
<listitem
><para
->... існує лише у B: копіювати з B</para
+>... існує лише у <guilabel
+>B</guilabel
+>: копіювати з <guilabel
+>B</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->... існує лише у C: копіювати з C</para
+>... існує лише у <guilabel
+>C</guilabel
+>: копіювати з <guilabel
+>C</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->... A, B і C є різними: об’єднати</para
+>... <guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+> є різними: об'єднати </para
></listitem>
<listitem
><para
->... файли у A, B і C належать до різних типів (наприклад у A — це каталог, у B — файл): «Помилка: Конфлікти типів файлів». Хоча відповідні елементи і існують об’єднання каталогів розпочати неможливо.</para
+>... файли у <guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+> належать до різних типів (наприклад у <guilabel
+>A</guilabel
+> — це каталог, у <guilabel
+>B</guilabel
+> — файл): «Помилка: Конфлікти типів файлів». Хоча відповідні елементи і існують об'єднання каталогів розпочати неможливо. </para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->Під час виконання об’єднання двох каталогів логіка програми виглядає так: Якщо елемент... </para>
+>Під час виконання об'єднання двох каталогів логіка програми виглядає так: Якщо елемент... </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
->... є однаковим у обох каталогах: копіювати з B</para
+>... є однаковим у обох каталогах: копіювати з <guilabel
+>B</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->... існує у A, але не існує у B: копіювати з A</para
+>... існує у <guilabel
+>A</guilabel
+>, але не існує у <guilabel
+>B</guilabel
+>: копіювати з <guilabel
+>A</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->... існує у B, але не існує A: копіювати з B</para
+>... існує у <guilabel
+>B</guilabel
+>, але не існує <guilabel
+>A</guilabel
+>: копіювати з <guilabel
+>B</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->... елемент існує у A і B, але він є різним: об’єднати</para
+>... елемент існує у <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>B</guilabel
+>, але він є різним: об'єднати </para
></listitem>
<listitem
><para
->... файли у A і B належать до різних типів (наприклад у A це каталог, у B — файл): «Помилка: Конфлікти типів файлів». Хоча відповідні елементи і існують об’єднання каталогів розпочати неможливо.</para
+>... файли у <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>B</guilabel
+> належать до різних типів (наприклад у <guilabel
+>A</guilabel
+> це каталог, у <guilabel
+>B</guilabel
+> — файл): «Помилка: Конфлікти типів файлів». Хоча відповідні елементи і існують об'єднання каталогів розпочати неможливо. </para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->Режим синхронізації буде задіяно, лише якщо виконується порівняння двох каталогів, а призначення не вказано явним чином, і якщо позначено пункт «Синхронізувати каталоги». У такому разі &kdiff3; обере типову дію, після виконання якої обидва каталоги будуть однаковими. Якщо... </para>
+>Режим синхронізації буде задіяно, лише якщо виконується порівняння двох каталогів, а призначення не вказано явним чином, і якщо позначено пункт <guilabel
+>Синхронізувати каталоги</guilabel
+>. У такому разі &kdiff3; обере типову дію, після виконання якої обидва каталоги будуть однаковими. Якщо... </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
->...обидва каталоги містять однакові файли: ніяких дій виконано не буде.</para
+>...обидва каталоги містять однакові файли: ніяких дій виконано не буде. </para
></listitem>
<listitem
><para
->...існує A, але не існує B: копіювання A до B</para
+>...існує <guilabel
+>A</guilabel
+>, але не існує <guilabel
+>B</guilabel
+>: копіювання <guilabel
+>A</guilabel
+> до <guilabel
+>B</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->...існує B, але не існує A: копіювання B до A</para
+>...існує <guilabel
+>B</guilabel
+>, але не існує <guilabel
+>A</guilabel
+>: копіювання <guilabel
+>B</guilabel
+> до <guilabel
+>A</guilabel
+> </para
></listitem>
<listitem
><para
->...існують A і B, але вони не збігаються: об’єднання зі збереженням даних результату у обох каталогах. (Для користувача видимим файлом, куди буде збережено дані буде B, але після зберігання &kdiff3; скопіює B до A.)</para
+>...існують <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>B</guilabel
+>, але вони не збігаються: об'єднання зі збереженням даних результату у обох каталогах. (Для користувача видимим файлом, куди буде збережено дані буде <guilabel
+>B</guilabel
+>, але після зберігання &kdiff3; скопіює <guilabel
+>B</guilabel
+> до <guilabel
+>A</guilabel
+>.) </para
></listitem>
<listitem
><para
->... файли у A і B належать до різних типів (наприклад у A це каталог, у B — файл): «Помилка: Конфлікти типів файлів». Хоча відповідні елементи і існують об’єднання каталогів розпочати неможливо.</para
+>... файли у <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>B</guilabel
+> належать до різних типів (наприклад у <guilabel
+>A</guilabel
+> це каталог, у <guilabel
+>B</guilabel
+> — файл): «Помилка: Конфлікти типів файлів». Хоча відповідні елементи і існують об'єднання каталогів розпочати неможливо. </para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->Якщо виконується об’єднання двох каталогів і позначено пункт «Копіювати новіший, замість об’єднання», &kdiff3; виконуватиме визначення дат зміни файлів і пропонуватиме вибрати новіший файл. Якщо файли мають різний вміст, але однакову дату зміни, дія міститиме напис «Помилка: Дати однакові, а файли відрізняються». У такому разі, хоча елементи існують, неможливо розпочати об’єднання каталогів. </para>
+>Якщо виконується об'єднання двох каталогів і позначено пункт <guilabel
+>Копіювати новіший, замість об'єднання</guilabel
+>, &kdiff3; виконуватиме визначення дат зміни файлів і пропонуватиме вибрати новіший файл. Якщо файли мають різний вміст, але однакову дату зміни, дія міститиме напис «Помилка: Дати однакові, а файли відрізняються». У такому разі, хоча елементи існують, неможливо розпочати об'єднання каталогів. </para>
</sect2>
<sect2 id="status"
><title
>Стовпчик стану</title>
<para
->Під час об’єднання файли оброблятимуться один за одним. У стовпчику стану буде показано слово «Виконано» для пунктів, для яких дія з об’єднання була успішною, та інший текст, якщо сталося щось непередбачене. Після завершення дії об’єднання вам слід перевірити, чи для всіх пунктів стан об’єднання є задовільним. </para>
+>Під час об'єднання файли оброблятимуться один за одним. У стовпчику стану буде показано слово <guilabel
+>Виконано</guilabel
+> для пунктів, для яких дія з об'єднання була успішною, та інший текст, якщо сталося щось непередбачене. Після завершення дії об'єднання вам слід перевірити, чи для всіх пунктів стан об'єднання є задовільним. </para>
</sect2>
<sect2 id="statisticscolulmns"
><title
>Стовпчики статистики</title>
<para
->Якщо у параметрах програми увімкнено режим «Повний аналіз», &kdiff3; покаже додаткові стовпчики з кількістю нерозв’язаних і розв’язаних конфліктів, а також кількістю конфліктів у пробілах і конфліктів, не пов’язаних з пробілами. Стовпчик розв’язаних конфліктів буде показано лише у випадку порівняння або об’єднання трьох каталогів. </para>
+>Якщо у параметрах програми увімкнено режим <guilabel
+>Повний аналіз</guilabel
+>, &kdiff3; покаже додаткові стовпчики з кількістю нерозв'язаних і розв'язаних конфліктів, а також кількістю конфліктів у пробілах і конфліктів, не пов'язаних з пробілами. Стовпчик розв'язаних конфліктів буде показано лише у випадку порівняння або об'єднання трьох каталогів. </para>
</sect2>
<sect2 id="selectingvisiblefiles"
><title
>Вибір файлів зі списку</title>
<para
>Переліком файлів, показаних у цьому списку, керує декілька параметрів. Доступ до деяких з них можна отримати за допомогою <link linkend="dirmergeoptions"
>діалогового вікна параметрів</link
>. У меню каталогу містяться такі пункти: </para
><para
><itemizedlist>
<listitem
><para
->«Показувати однакові файли»: показати файли, які програма визначила як однакові у всіх початкових каталогах.</para
+><guilabel
+>Показувати однакові файли</guilabel
+>: показати файли, які програма визначила як однакові у всіх початкових каталогах. </para
></listitem>
<listitem
><para
->«Показувати різні файли»: показати файли, які існують у декількох каталогах, але не є однаковими.</para
+><guilabel
+>Показувати різні файли</guilabel
+>: показати файли, які існують у декількох каталогах, але не є однаковими. </para
></listitem>
<listitem
><para
->«Показувати файли лише у A»: показати файли, які існують лише у A, і яких немає у B і C.</para
+><guilabel
+>Показувати файли лише у A</guilabel
+>: показати файли, які існують лише у <guilabel
+>A</guilabel
+>, і яких немає у <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+>. </para
></listitem>
<listitem
><para
->«Показувати файли лише у B»: показати файли, які існують лише у B, і яких немає у A і C.</para
+><guilabel
+>Показувати файли лише у B</guilabel
+>: показати файли, які існують лише у <guilabel
+>B</guilabel
+>, і яких немає у <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+>. </para
></listitem>
<listitem
><para
->«Показувати файли лише у C»: показати файли, які існують лише у C, і яких немає у A і B.</para
+><guilabel
+>Показувати файли лише у C</guilabel
+>: показати файли, які існують лише у <guilabel
+>C</guilabel
+>, і яких немає у <guilabel
+>A</guilabel
+> і <guilabel
+>B</guilabel
+>. </para
></listitem>
</itemizedlist
></para>
<para
->Позначте пункти «Показувати» лише для тих елементів, які ви бажаєте бачити у списку. Якщо, наприклад, ви бажаєте бачити у списку лише ті елементи, які існують або у A, або у B, але не у обох каталогах, вам слід позначити пункти «Показувати файли лише у A» і «Показувати файли лише у B» і зняти позначки з усіх інших пунктів («Показувати однакові файли», «Показувати різні файли», «Показувати файли лише у C»). Після внесення змін список буде негайно оновлено відповідним чином. </para
-><para
->Ці параметри буде також використано і для каталогів, за одним винятком: зняття позначки з пункту «Показувати різні файли» не призведе до приховування жодного з каталогів. Цей параметр призначено лише для файлів у цих каталогах. </para
-><para
->Зауважте, що серед усіх цих параметрів програма зберігатиме значення лише параметра «Показувати однакові файли». Інші пункти буде знову позначено після наступного запуску &kdiff3;. </para>
+>Позначте пункти <guilabel
+>Показувати</guilabel
+> лише для тих елементів, які ви бажаєте бачити у списку. Якщо, наприклад, ви бажаєте бачити у списку лише ті елементи, які існують або у <guilabel
+>A</guilabel
+>, або у <guilabel
+>B</guilabel
+>, але не у обох каталогах, вам слід позначити пункти <guilabel
+>Показувати файли лише у A</guilabel
+> і <guilabel
+>Показувати файли лише у B</guilabel
+> і зняти позначки з усіх інших пунктів (<guilabel
+>Показувати однакові файли</guilabel
+>, <guilabel
+>Показувати різні файли</guilabel
+>, <guilabel
+>Показувати файли лише у C</guilabel
+>). Після внесення змін список буде негайно оновлено відповідним чином. </para
+><para
+>Ці параметри буде також використано і для каталогів, за одним винятком: зняття позначки з пункту <guilabel
+>Показувати різні файли</guilabel
+> не призведе до приховування жодного з каталогів. Цей параметр призначено лише для файлів у цих каталогах. </para
+><para
+>Зауважте, що серед усіх цих параметрів програма зберігатиме значення лише параметра <guilabel
+>Показувати однакові файли</guilabel
+>. Інші пункти буде знову позначено після наступного запуску &kdiff3;. </para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="dothemerge"
><title
->Виконання об’єднання каталогів</title>
+>Виконання об'єднання каталогів</title>
<para
->Ви можете наказати програмі виконати об’єднання поточного вибраного елемента (файла чи каталогу) або всіх елементів. Коли ви визначитеся з усіма параметрами дії (у всіх підкаталогах), можна розпочинати об’єднання. </para
+>Ви можете наказати програмі виконати об'єднання поточного вибраного елемента (файла чи каталогу) або всіх елементів. Коли ви визначитеся з усіма параметрами дії (у всіх підкаталогах), можна розпочинати об'єднання. </para
><para
->Пам’ятайте, що якщо ви не вказали каталог призначення явно, призначенням буде «C» у режимі роботи з трьома каталогами, «B» у режимі порівняння двох каталогів, і «A» або/і «B» у режимі синхронізації. </para
+>Пам'ятайте, що якщо ви не вказали каталог призначення явно, призначенням буде <guilabel
+>C</guilabel
+> у режимі роботи з трьома каталогами, <guilabel
+>B</guilabel
+> у режимі порівняння двох каталогів, і <guilabel
+>A</guilabel
+> або/і <guilabel
+>B</guilabel
+> у режимі синхронізації. </para
><para
->Якщо ви вказали каталог призначення, вам також слід перевірити, що у ньому наявні всі належні елементи структури. Існують параметри, які можуть призвести до того, що програма не оброблятиме певні елементи під час порівняння і об’єднання каталогів. Щоб уникнути небажаних сюрпризів, вам слід перевірити наявність позначок навпроти таких пунктів: </para>
+>Якщо ви вказали каталог призначення, вам також слід перевірити, що у ньому наявні всі належні елементи структури. Існують параметри, які можуть призвести до того, що програма не оброблятиме певні елементи під час порівняння і об'єднання каталогів. Щоб уникнути небажаних сюрпризів, вам слід перевірити наявність позначок навпроти таких пунктів: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
->«Рекурсивні каталоги»: якщо цей пункт не буде позначено, програма не шукатиме у підкаталогах.</para
+><guilabel
+>Рекурсивні каталоги</guilabel
+>: якщо цей пункт не буде позначено, програма не шукатиме у підкаталогах.</para
></listitem>
<listitem
><para
->«Шаблон включення/виключення»: включити/виключити пункти, які відповідають певному критерію</para
+><guilabel
+>Шаблон включення/виключення</guilabel
+>: включити/виключити пункти, які відповідають певному критерію</para
></listitem>
<listitem
><para
->«Виключити приховані файли»</para
+><guilabel
+>Виключити приховані файли</guilabel
+></para
></listitem>
<listitem
><para
><link linkend="selectingvisiblefiles"
>Пункти показу</link
-> (Показати однакові/різні файли, файли лише у A/B/C)</para
+> (<guilabel
+>Показати однакові/різні файли</guilabel
+>, <guilabel
+>Файли лише у A/B/C</guilabel
+>)</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->Якщо ви змінили параметри так, що список файлів збільшився, вам слід вручну наказати програмі виконати повторне сканування каталогів за допомогою пункту меню «Каталог»->«Пересканувати». Причиною цього є те, що для пришвидшення порівняння &kdiff3; уникає порівняння файлів, які не відповідають вказаним на початку критеріям. Якщо ж ви змінили ваші шаблони файлів або каталогів так, щоб виключити певні файли, список файлів буде негайно оновлено одразу після закриття діалогового вікна параметрів. </para
-><para
->Зауважте, що, якщо ви наказали програмі виконати запис до тільки-но створеного каталогу, бажано, щоб було скопійовано і однакові файли. Для цього слід позначити пункт «Показувати однакові файли». Якщо вашим каталогом призначення є один з каталогів з початковими даними, вам не доведеться цього робити, оскільки відповідні файли вже зберігатимуться у цьому каталозі. </para
+>Якщо ви змінили параметри так, що список файлів збільшився, вам слід вручну наказати програмі виконати повторне сканування каталогів за допомогою пункту меню <menuchoice
+><guimenu
+>Каталог</guimenu
+> <guimenuitem
+>Пересканувати</guimenuitem
+></menuchoice
+>. Причиною цього є те, що для пришвидшення порівняння &kdiff3; уникає порівняння файлів, які не відповідають вказаним на початку критеріям. Якщо ж ви змінили ваші шаблони файлів або каталогів так, щоб виключити певні файли, список файлів буде негайно оновлено одразу після закриття діалогового вікна параметрів. </para
+><para
+>Зауважте, що, якщо ви наказали програмі виконати запис до тільки-но створеного каталогу, бажано, щоб було скопійовано і однакові файли. Для цього слід позначити пункт <guilabel
+>Показувати однакові файли</guilabel
+>. Якщо вашим каталогом призначення є один з каталогів з початковими даними, вам не доведеться цього робити, оскільки відповідні файли вже зберігатимуться у цьому каталозі. </para
><para
>Якщо вас все задовольняє, решта дій буде простою. </para
><para
->Щоб наказати програмі об’єднати всі пункти, скористайтеся пунктом «Почати/Продовжити порівняння каталогів» з меню «Каталог» або натисніть кнопку F7 (типове клавіатурне скорочення). Щоб наказати програмі об’єднати лише поточний пункт, оберіть пункт «Виконати операцію для поточного елемента» або натисніть клавішу F6. </para
+>Щоб наказати програмі об'єднати всі пункти, скористайтеся пунктом <guimenuitem
+> (типове клавіатурне скорочення). Щоб наказати програмі об'єднати лише поточний пункт, оберіть пункт <guilabel
+>Виконати операцію для поточного елемента</guilabel
+> або натисніть клавішу <keycap
+>F6</keycap
+>. </para
><para
>Якщо через конфлікт типів файлів у списку існують пункти з некоректними діями, програма відкриє вікно повідомлення, у якому буде вказано перелік цих пунктів, отже ви зможете вибрати належну дію для кожного з таких пунктів. </para
><para
->Якщо ви оберете об’єднання всіх пунктів, програма відкриє діалогове вікно, у якому запропонує вибрати один з варіантів: «Зробити це», «Імітувати це» і «Скасувати». </para>
+>Якщо ви оберете об'єднання всіх пунктів, програма відкриє діалогове вікно, у якому запропонує вибрати один з варіантів: <guilabel
+>Зробити це</guilabel
+>, <guilabel
+>Імітувати це</guilabel
+> і <guilabel
+>Скасувати</guilabel
+>. </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
->Натисніть кнопку «Імітувати це», якщо ви бажаєте просто подивитися, які дії буде виконано без виконання цих дій. Програма покаже вам докладний список дій.</para
+>Натисніть кнопку <guilabel
+>Імітувати це</guilabel
+>, якщо ви бажаєте просто подивитися, які дії буде виконано без виконання цих дій. Програма покаже вам докладний список дій.</para
></listitem>
<listitem
><para
->Натисніть кнопку «Зробити це», щоб розпочати процедуру об’єднання.</para
+>Натисніть кнопку <guilabel
+>Зробити це</guilabel
+>, щоб розпочати процедуру об'єднання.</para
></listitem>
</itemizedlist>
<para
->&kdiff3; виконає вказану дію для всіх пунктів. Якщо потрібне буде втручання користувача (об’єднання окремого файла), програма відкриє вікно об’єднання (<link linkend="dirmergebigscreenshot"
+>&kdiff3; виконає вказану дію для всіх пунктів. Якщо потрібне буде втручання користувача (об'єднання окремого файла), програма відкриє вікно об'єднання (<link linkend="dirmergebigscreenshot"
>див. великий знімок вікна</link
>). </para
><para
->Після завершення об’єднання окремого файла, знову скористайтеся пунктом меню «Почати/Продовжити об’єднання каталогів« або натисніть клавішу F7. Якщо ви не забули зберегти об’єднаний файл, програма відкриє діалогове вікно, у якому попросить вас це зробити. Потім &kdiff3; продовжить обробку наступного з пункту. </para
-><para
->Якщо під час виконання &kdiff3; дій станеться помилка, програма повідомить вам про неї і покаже докладні відомості про стан. У нижній частині списку міститимуться повідомлення про помилки, які допоможуть вам зрозуміти, у чому полягає проблема. Якщо ви спробуєте продовжити об’єднання (натиснете клавішу F7), &kdiff3; надасть вам змогу вибрати між повторенням спроби об’єднання елемента, який спричинив помилку, і його пропуском. Це означає, що перш ніж продовжувати, ви зможете вибрати іншу дію стосовно файла або розв’язати проблему у інших спосіб. </para
-><para
->Після завершення процедури об’єднання &kdiff3; відкриє вікно повідомлення про завершення дії. </para
-><para
->Якщо деякі з елементів було об’єднано окремо, перш ніж було виконано запуск об’єднання каталогів, &kdiff3; врахує це (на час поточного сеансу об’єднання) і не виконуватиме їх повторного об’єднання під час наступного загального об’єднання. Навіть якщо об’єднання було пропущено або результати об’єднання не було збережено, програма вважатиме об’єднання відповідних пунктів завершеним. Стан «Виконано» з таких елементів буде знято, лише якщо ви зміните дію з об’єднання. Після цього можна буде повторно виконати їх об’єднання. </para>
+>Після завершення об'єднання окремого файла, знову скористайтеся пунктом меню <guimenuitem
+>Почати/Продовжити об'єднання каталогів</guimenuitem
+> або натисніть клавішу <keycap
+>F7</keycap
+>. Якщо ви не забули зберегти об'єднаний файл, програма відкриє діалогове вікно, у якому попросить вас це зробити. Потім &kdiff3; продовжить обробку наступного з пункту. </para
+><para
+>Якщо під час виконання &kdiff3; дій станеться помилка, програма повідомить вам про неї і покаже докладні відомості про стан. У нижній частині списку міститимуться повідомлення про помилки, які допоможуть вам зрозуміти, у чому полягає проблема. Якщо ви спробуєте продовжити об'єднання (натиснете клавішу <keycap
+>F7</keycap
+>), &kdiff3; надасть вам змогу вибрати між повторенням спроби об'єднання елемента, який спричинив помилку, і його пропуском. Це означає, що перш ніж продовжувати, ви зможете вибрати іншу дію стосовно файла або розв'язати проблему у інших спосіб. </para
+><para
+>Після завершення процедури об'єднання &kdiff3; відкриє вікно повідомлення про завершення дії. </para
+><para
+>Якщо деякі з елементів було об'єднано окремо, перш ніж було виконано запуск об'єднання каталогів, &kdiff3; врахує це (на час поточного сеансу об'єднання) і не виконуватиме їх повторного об'єднання під час наступного загального об'єднання. Навіть якщо об'єднання було пропущено або результати об'єднання не було збережено, програма вважатиме об'єднання відповідних пунктів завершеним. Стан <guilabel
+>Виконано</guilabel
+> з таких елементів буде знято, лише якщо ви зміните дію з об'єднання. Після цього можна буде повторно виконати їх об'єднання. </para>
</sect1>
<sect1 id="dirmergeoptions"
><title
->Варіанти порівняння і об’єднання каталогів</title>
+>Варіанти порівняння і об'єднання каталогів</title>
<para
->У вікні параметрів &kdiff3; (пункт меню «Параметри»->«Налаштувати &kdiff3;») є розділ з назвою «Об’єднання каталогів» з такими пунктами: </para>
+>) є розділ з назвою «Об'єднання каталогів» з такими пунктами: </para>
<variablelist>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Рекурсивні каталоги:</emphasis
+><guilabel
+>Рекурсивні каталоги</guilabel
></term
><listitem
><para
>За допомогою цього пункту можна увімкнути або вимкнути рекурсивний перегляд каталогів.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Шаблони файлів:</emphasis
+><guilabel
+>Шаблони файлів:</guilabel
></term
><listitem
><para
->У ієрархії буде показано лише файли, назви яких відповідають одному з шаблонів, вказаних у цьому полі. Відокремлювати окремі шаблони у списку слід за допомогою крапки з комою, «;». Можна використовувати шаблони заміни: «*» і «?» (наприклад «*.cpp;*.h»). Типовим шаблоном є «*». Цей шаблон не стосується каталогів.</para
+>У ієрархії буде показано лише файли, назви яких відповідають одному з шаблонів, вказаних у цьому полі. Відокремлювати окремі шаблони у списку слід за допомогою крапки з комою, «;». Можна використовувати шаблони заміни: «*» і «?» (наприклад <literal
+>*.cpp;*.h</literal
+>). Типовим шаблоном є «*». Цей шаблон не стосується каталогів.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Шаблон(и) виключення файлів:</emphasis
+><guilabel
+>Шаблон(и) виключення файлів:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Файли, назви яких відповідають вказаному у цьому полі шаблону, буде виключено з ієрархії перегляду. Відокремлювати окремі шаблони у списку слід за допомогою крапки з комою, «;». Можна використовувати шаблони заміни: «*» і «?». Типовим шаблоном є «*.orig;*.o;*.obj».</para
+>Файли, назви яких відповідають вказаному у цьому полі шаблону, буде виключено з ієрархії перегляду. Відокремлювати окремі шаблони у списку слід за допомогою крапки з комою, «;». Можна використовувати шаблони заміни: «*» і «?». Типовим шаблоном є «<literal
+>*.orig;*.o;*.obj</literal
+>».</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Шаблон(и) виключення тек:</emphasis
+><guilabel
+>Шаблон(и) виключення тек:</guilabel
></term
><listitem
><para
->Каталоги, назви яких відповідають вказаному у цьому полі шаблону, буде виключено з ієрархії перегляду. Відокремлювати окремі шаблони у списку слід за допомогою крапки з комою, «;». Можна використовувати шаблони заміни: «*» і «?». Типовим шаблоном є «CVS;deps;.svn».</para
+>Каталоги, назви яких відповідають вказаному у цьому полі шаблону, буде виключено з ієрархії перегляду. Відокремлювати окремі шаблони у списку слід за допомогою крапки з комою, «;». Можна використовувати шаблони заміни: «*» і «?». Типовим шаблоном є «<literal
+>CVS;deps;.svn</literal
+>».</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Використовувати список ігнорування CVS:</emphasis
+><guilabel
+>Використовувати .cvsignore</guilabel
></term
><listitem
><para
->За допомогою цього пункту можна наказати програмі ігнорувати файли і каталоги, які ігноруватиме також і CVS. Значна кількість з автоматично створених файлів ігноруватиметься CVS. Великою перевагою цього способу є те, що ігнорування виконуватиметься окремо для кожного з каталогів, згідно з відповідними локальними файлами «.cvsignore». (Див. <ulink url="info:/cvs/cvsignore"
+>За допомогою цього пункту можна наказати програмі ігнорувати файли і каталоги, які ігноруватиме також і CVS. Значна кількість з автоматично створених файлів ігноруватиметься CVS. Великою перевагою цього способу є те, що ігнорування виконуватиметься окремо для кожного з каталогів, згідно з відповідними локальними файлами «<filename
+>.cvsignore</filename
+>». (Див. <ulink url="info:/cvs/cvsignore"
>info:/cvs/cvsignore</ulink
>.)</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Показувати приховані файли і теки:</emphasis
+><guilabel
+>Показувати приховані файли і теки</guilabel
></term
><listitem
><para
>У деяких файлових системах певні файли мають атрибут «прихованих». У інших системах файли, назви яких починаються з крапки, «.», вважаються прихованими. За допомогою цього пункту ви може вказати програмі, чи слід включати подібні файли до ієрархії каталогів. Типово, цей пункт позначено.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Йти за посиланнями на файли:</emphasis
+><guilabel
+>Йти за посиланнями на файли</guilabel
></term
><listitem
><para
>Для посилань на файли: якщо цей пункт не буде позначено, програма порівнюватиме символічні посилання. Якщо пункт буде позначено, порівнюватимуться файли за посиланнями. Типово, цей пункт не буде позначено.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Слідувати за посилання на каталоги:</emphasis
+><guilabel
+>Переходити за посиланнями на каталоги</guilabel
></term
><listitem
><para
->Призначено для посилань на каталоги. Якщо пункт не буде позначено, програма порівнюватиме символічні посилання. Якщо ж позначити пункт, програма вважатиме символічне посилання звичайним каталогом і виконуватиме його рекурсивне сканування. Зауважте, що програма не перевірятиме, чи не є посилання «рекурсивним». Отже, якщо, наприклад, у каталозі міститься посилання на сам каталог, виникне нескінченний цикл, після переповнення стека або пам’яті програма аварійно завершить роботу. Типово, пункт не позначено.</para
+>Призначено для посилань на каталоги. Якщо пункт не буде позначено, програма порівнюватиме символічні посилання. Якщо ж позначити пункт, програма вважатиме символічне посилання звичайним каталогом і виконуватиме його рекурсивне сканування. Зауважте, що програма не перевірятиме, чи не є посилання «рекурсивним». Отже, якщо, наприклад, у каталозі міститься посилання на сам каталог, виникне нескінченний цикл, після переповнення стека або пам'яті програма аварійно завершить роботу. Типово, пункт не позначено.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Порівняння назв файлів з врахуванням регістру:</emphasis
+><guilabel
+>Порівняння назв файлів з врахуванням регістру</guilabel
></term
><listitem
><para
->Типовим значенням є false у Windows і true у інших операційних системах.</para
+>Типовим значенням є false у &Windows; і true у інших операційних системах.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Режим порівняння файлів:</emphasis
+><guilabel
+>Режим порівняння файлів:</guilabel
></term
><listitem
><para>
<variablelist
>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Двійкове порівняння:</emphasis
+><guilabel
+>Двійкове порівняння</guilabel
></term
><listitem
><para
>Це типовий режим порівняння файлів. </para
></listitem
></varlistentry
>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Повний аналіз:</emphasis
+><guilabel
+>Повний аналіз</guilabel
></term
><listitem
><para
->За допомогою цього пункту можна наказати програмі виконувати повний аналіз всіх файлів і показувати статистичні дані (кількість розв’язаних і нерозв’язаних конфліктів, а також кількістю конфліктів у пробілах і конфліктів, не пов’язаних з пробілами) у відповідних стовпчиках. Виконання повного аналізу сповільнить процес порівняння, а також значно уповільнить порівняння файлів, які не є текстовими (вам слід вказати відповідні шаблони виключення файлів). </para
+>За допомогою цього пункту можна наказати програмі виконувати повний аналіз всіх файлів і показувати статистичні дані (кількість розв'язаних і нерозв'язаних конфліктів, а також кількістю конфліктів у пробілах і конфліктів, не пов'язаних з пробілами) у відповідних стовпчиках. Виконання повного аналізу сповільнить процес порівняння, а також значно уповільнить порівняння файлів, які не є текстовими (вам слід вказати відповідні шаблони виключення файлів). </para
></listitem
></varlistentry
>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Довіряти даті зміни:</emphasis
+><guilabel
+>Довіряти розміру і даті зміни (небезпечно)</guilabel
></term
><listitem
><para
->Якщо ви виконуєте порівняння великих каталогів за допомогою повільного мережевого з’єднання, ймовірно, швидше порівняти дати зміни файлів і довжину файлів окремо. Але подібне пришвидшення може призвести до певних неточностей. Будьте обережними з використанням цього пункту. Типово, цей пункт не позначено.</para
+>Якщо ви виконуєте порівняння великих каталогів за допомогою повільного мережевого з'єднання, ймовірно, швидше порівняти дати зміни файлів і довжину файлів окремо. Але подібне пришвидшення може призвести до певних неточностей. Будьте обережними з використанням цього пункту. Типово, цей пункт не позначено.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Довіряти розміру:</emphasis
+><guilabel
+>Довіряти розміру (небезпечно)</guilabel
></term
><listitem
><para
>Призначення пункту подібне до пункту щодо довіри даті зміни. Програма не виконуватиме справжнього порівняння. Два файла вважатимуться однаковими, якщо вони мають однаковий розмір. Цей пункт буде корисним, якщо під час дії з копіювання файлів не було збережено дату зміни. Будьте обережними з використанням цього пункту. Типово, цей пункт не позначено.</para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist
></para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Синхронізувати теки:</emphasis
+><guilabel
+>Синхронізувати теки.</guilabel
></term
><listitem
><para
->Вмикає режим синхронізації у випадку, коли ви порівнюєте два каталоги і не вказали явним чином каталог призначення. У цьому режимі дії з об’єднання буде виконано таким чином, що після порівняння обидва початкові каталоги міститимуть однакові файли. Типово, цей пункт не буде позначено.</para
+>Вмикає режим синхронізації у випадку, коли ви порівнюєте два каталоги і не вказали явним чином каталог призначення. У цьому режимі дії з об'єднання буде виконано таким чином, що після порівняння обидва початкові каталоги міститимуть однакові файли. Типово, цей пункт не буде позначено.</para
></listitem
></varlistentry>
<varlistentry
><term
-><emphasis
->Копіювати новіший, замість об’єднання:</emphasis
+><guilabel
+>Копіювати новіший, замість об'єднання (небезпечно)</guilabel
></term
><listitem
><para
->Замість об’єднання буде виконано дію з копіювання новішого варіанта на місце старішого. Цей спосіб може призвести до небезпечних наслідків, оскільки у такому випадку неявним чином вважається, що старіший файл не було змінено. Типово, цей пункт не позначено.</para
+>Замість об'єднання буде виконано дію з копіювання новішого варіанта на місце старішого. Цей спосіб може призвести до небезпечних наслідків, оскільки у такому випадку неявним чином вважається, що старіший файл не було змінено. Типово, цей пункт не позначено.</para
->Якщо файл або цілий каталог було замінено іншим або вилучено, до назви його початкової версії буде додано суфікс «.orig». Якщо файл резервної копії з суфіксом «.orig» вже існуватиме, його буде перезаписано без створення резервної копії. Цей пункт стосується звичайного об’єднання окремих файлів, а не лише об’єднання каталогів. Типово, цей пункт позначено.</para
+>Якщо файл або цілий каталог було замінено іншим або вилучено, до назви його початкової версії буде додано суфікс <literal role="extension"
+>.orig</literal
+>. Якщо файл резервної копії з суфіксом <literal role="extension"
+>.orig</literal
+> вже існуватиме, його буде перезаписано без створення резервної копії. Цей пункт стосується звичайного об'єднання окремих файлів, а не лише об'єднання каталогів. Типово, цей пункт позначено.</para
></listitem
></varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="other"
><title
->Інші функціональні можливості вікна об’єднання каталогів</title>
+>Інші функціональні можливості вікна об'єднання каталогів</title>
<sect2
><title
>Розділений/Повноекранний режим</title>
<para
->Зазвичай, перегляд списку об’єднання каталогів залишатиметься видимим під час порівняння або об’єднання окремого файла. За допомогою вказівника миші ви можете пересунути смужку роздільника, який відокремлює список файлів від областей відмінностей у тексті. Якщо ж такий варіант вас не влаштовує, ви можете зняти позначку з пункту «Розділений перегляд тексту і тек» меню «Каталог». Після цього ви можете скористатися пунктом «Перемкнути перегляд» меню «Каталог» для перемикання між списком і переглядом відмінностей у тексті, кожен з яких повністю використовуватиме площу вікна програми. </para>
+>Зазвичай, перегляд списку об'єднання каталогів залишатиметься видимим під час порівняння або об'єднання окремого файла. За допомогою вказівника миші ви можете пересунути смужку роздільника, який відокремлює список файлів від областей відмінностей у тексті. Якщо ж такий варіант вас не влаштовує, ви можете зняти позначку з пункту «Розділений перегляд тексту і тек» меню «Каталог». Після цього ви можете скористатися пунктом «Перемкнути перегляд» меню «Каталог» для перемикання між списком і переглядом відмінностей у тексті, кожен з яких повністю використовуватиме площу вікна програми. </para>
</sect2>
<sect2
><title
->Порівняння або об’єднання до єдиного файла</title>
+>Порівняння або об'єднання до єдиного файла</title>
<para
->Ймовірно, ви надасте перевагу простому подвійному клацанню лівою кнопкою миші на позначці файла для його порівняння. Крім того, ви можете скористатися відповідним пунктом з меню «Каталог». Ви також можете безпосереднього наказати програмі виконати об’єднання окремого файла: достатньо вибрати цей файл і скористатися пунктом «Об’єднати поточний файл» з меню «Об’єднання». Після зберігання результату стан відповідного пункту у списку буде змінено на «Виконано», програма не виконуватиме повторного об’єднання, якщо ви накажете їй виконати об’єднання цілих каталогів. </para
+>Ймовірно, ви надасте перевагу простому подвійному клацанню лівою кнопкою миші на позначці файла для його порівняння. Крім того, ви можете скористатися відповідним пунктом з меню <guimenu
+>Каталог</guimenu
+>. Ви також можете безпосереднього наказати програмі виконати об'єднання окремого файла: достатньо вибрати цей файл і скористатися пунктом <guimenuitem
+>Об'єднати поточний файл</guimenuitem
+> з меню <guimenu
+>Об'єднання</guimenu
+>. Після зберігання результату стан відповідного пункту у списку буде змінено на «Виконано», програма не виконуватиме повторного об'єднання, якщо ви накажете їй виконати об'єднання цілих каталогів. </para
><para
->Але зауважте, що ці дані про стан буде втрачено, якщо ви накажете програмі повторно виконати сканування каталогів: меню «Каталог», пункт «Пересканувати» </para>
+>Але зауважте, що ці дані про стан буде втрачено, якщо ви накажете програмі повторно виконати сканування каталогів: меню <guimenu
+>Каталог</guimenu
+>, пункт <guimenuitem
+>Пересканувати</guimenuitem
+> </para>
</sect2>
<sect2
><title
->Порівняння і об’єднання файлів з різними назвами</title>
+>Порівняння і об'єднання файлів з різними назвами</title>
<para
->Іноді у вас виникатиме потреба у порівнянні або об’єднанні файлів з різними назвами (наприклад поточного файла і його резервної копії у цій же теці). </para
+>Іноді у вас виникатиме потреба у порівнянні або об'єднанні файлів з різними назвами (наприклад поточного файла і його резервної копії у цій же теці). </para
><para
->Оберіть потрібний файл натисканням піктограми на стовпчику A, B або C. Перший з файлів, вибраних у такий спосіб буде позначено як «A», другий і третій — «B» і «C», незалежно від стовпчика, у якому їх було відкрито. Таким чином можна обирати не більше трьох файлів. </para
+>Оберіть потрібний файл натисканням піктограми на стовпчику <guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> або <guilabel
+>C</guilabel
+>. Перший з файлів, вибраних у такий спосіб буде позначено як <guilabel
+>A</guilabel
+>, другий і третій — <guilabel
+>B</guilabel
+> і <guilabel
+>C</guilabel
+>, незалежно від стовпчика, у якому їх було відкрито. Таким чином можна обирати не більше трьох файлів. </para
+><para
+>Скористайтеся пунктом <guimenuitem
+>Порівняти явно вибрані файли</guimenuitem
+> або <guimenuitem
+>Об'єднати явно вибрані файли</guimenuitem
+> з меню <guimenu
+>Каталог</guimenu
+>. Для зручності ці пункти меню є і у контекстному меню кожного з файлів. Викликати контекстне меню можна за допомогою наведення вказівника миші на позначку файла з наступним клацанням правою кнопкою миші. </para
><para
->Скористайтеся пунктом «Порівняти явно вибрані файли» або «Об’єднати явно вибрані файли» з меню «Каталог». Для зручності ці пункти меню є і у контекстному меню кожного з файлів. Викликати контекстне меню можна за допомогою наведення вказівника миші на позначку файла з наступним клацанням правою кнопкою миші. </para
-><para
->Порівняння або об’єднання файлів відбувається у одному вікні. Якщо цим методом скористатися для каталогів, програма відкриє нове вікно. </para
+>Порівняння або об'єднання файлів відбувається у одному вікні. Якщо цим методом скористатися для каталогів, програма відкриє нове вікно. </para
></sect2>
</sect1>
</chapter>
<chapter id="misc">
<title
>Різноманітні питання</title>
<sect1 id="networktransparency">
<title
->Прозорість роботи з мережею (через використання KIO)</title>
+>Прозорість у роботі з мережею через використання KIO</title>
<sect2
><title
>Підлеглі засоби KIO</title>
<para
->У бібліотеці KIO для Frameworks передбачено можливість прозорої роботи з мережею за допомогою підлеглих засобів вводу-виводу (KIO-slave). &kdiff3; використовує ці засоби для читання вхідних файлів і для сканування каталогів. Це означає, що ви можете вказувати файли і каталоги, що зберігаються локально або на віддалених комп’ютерах, зазначенням їх адреси URL. </para
+>У бібліотеці KIO для Frameworks передбачено можливість прозорої роботи з мережею за допомогою підлеглих засобів вводу-виводу (KIO-slave). &kdiff3; використовує ці засоби для читання вхідних файлів і для сканування каталогів. Це означає, що ви можете вказувати файли і каталоги, що зберігаються локально або на віддалених комп'ютерах, зазначенням їх адреси URL. </para
><para
>Приклад: </para
><para>
<screen
><command
>kdiff3</command
> test.cpp ftp://ftp.faraway.org/test.cpp
<command
>kdiff3</command
> tar:/home/hacker/archive.tar.gz/dir ./dir
</screen>
</para>
<para
->Перший рядок призначено для порівняння локального файла з файлом, що зберігається на сервері FTP. Другий рядок призначено для порівняння каталогу з архівом локального каталогу. </para
+>Перший рядок призначено для порівняння локального файла з файлом, що зберігається на сервері &FTP;. Другий рядок призначено для порівняння каталогу з архівом локального каталогу. </para
><para
>Серед інших цікавих підпорядкованих засобів вводу-виводу: </para>
>Серед інших можливостей, які, ймовірно, є менш корисними: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Сторінки Man (man:),</para
></listitem>
<listitem
><para
>Сторінки Info (info:),</para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2
><title
->Як записувати адреси URL</title>
+>Як записувати адреси &URL;</title>
<para
->Синтаксис адрес URL відрізняється від синтаксису шляхів локальних файлів і каталогів. Слід брати до уваги такі особливості: </para>
+>Синтаксис адрес &URL; відрізняється від синтаксису шляхів локальних файлів і каталогів. Слід брати до уваги такі особливості: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
->Шлях може бути відносним і містити позначення каталогів «.» або «..». Адреси ж URL завжди слід вказувати абсолютними, використовувати подібні позначення ієрархії тек у адресах не можна. </para
+>Шлях може бути відносним і містити позначення каталогів «.» або «..». Адреси ж &URL; завжди слід вказувати абсолютними, використовувати подібні позначення ієрархії тек у адресах не можна. </para
></listitem
><listitem
><para
>Спеціальні символи слід записувати «екранованими». («#»->«%23», пробіл->«%20» тощо) Наприклад, файл з назвою «/#foo#» має адресу URL «file:/%23foo%23». </para
></listitem
><listitem
><para
->Якщо адреси URL не працюють у очікуваний спосіб, спробуйте спочатку відкрити сторінки за цими адресами у Konqueror. </para
+>Якщо адреси URL не працюють у очікуваний спосіб, спробуйте спочатку відкрити сторінки за цими адресами у &konqueror;. </para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2
><title
>Можливості підпорядкованих засобів вводу-виводу (KIO-Slave)</title>
<para
>Прозорість роботи з мережею має певні недоліки: не всі ресурси мають однакові можливості. </para
><para
>Іноді причиною цього є файлова система на сервері, іноді — протокол. Ось короткий список обмежень: </para>
<itemizedlist>
<listitem
><para
>Іноді відсутня підтримка посилань. </para
></listitem
><listitem
><para
>Іноді програма не може визначити, куди вказує посилання: на файл чи на каталог; програма завжди припускає, що на файл. (ftp:, sftp:). </para
></listitem
><listitem
><para
>Програма не завжди може визначити розмір файла. </para
></listitem
><listitem
><para
>Обмежена підтримка роботи з правами доступу. </para
></listitem
><listitem
><para
->У програмі не передбачено можливості зміни прав доступу або часу зміни таких файлів, отже права доступу копії можуть відрізнятися від початкового файла (див. пункт «Довіряти розміру»). Зміна прав доступу або часу зміни можлива лише для локальних файлів. </para
+>У програмі не передбачено можливості зміни прав доступу або часу зміни таких файлів, отже права доступу копії можуть відрізнятися від початкового файла (див. пункт <guilabel
+>Довіряти розміру (не безпечно)</guilabel
+>). Зміна прав доступу або часу зміни можлива лише для локальних файлів. </para
></listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="kpart">
<title
>Користування &kdiff3; як модулем KPart</title>
<para
>&kdiff3; є модулем KPart. У поточній версії реалізовано інтерфейс KParts::ReadOnlyPart. </para
><para
->Основним його призначенням є перегляд відмінностей у KDevelop. KDevelop завжди спочатку запускає вбудований засіб перегляду відмінностей. Щоб викликати &kdiff3;, наведіть вказівник миші на вікно перегляду відмінностей, клацніть правою кнопкою миші і виберіть у контекстному меню пункт «Показати у KDiff3Part». </para
+>Основним його призначенням є перегляд відмінностей у KDevelop. KDevelop завжди спочатку запускає вбудований засіб перегляду відмінностей. Щоб викликати &kdiff3;, наведіть вказівник миші на вікно перегляду відмінностей, клацніть правою кнопкою миші і виберіть у контекстному меню пункт <guimenuitem
+>Показати у KDiff3Part</guimenuitem
+>. </para
><para
>Зазвичай, &kdiff3; потрібні повні вхідні дані двох файлів. Якщо використовується модуль, &kdiff3; припускатиме, що вхідним файлом є файл латки в уніфікованому форматі. Далі &kdiff3; отримає початкові назви файлів з файла латки. Програма повинна мати доступ до принаймні одного з цих файлів. Потім &kdiff3; викличе програму <command
>patch</command
> для відтворення другого файла. </para
><para
->У &dolphin; ви можете вибрати файл латки і скористатися пунктом контекстного меню «Відкрити за допомогою -> KDiff3». Варто зауважити, що це не спрацює, якщо немає доступу до жодного з початкових файлів, і не працюватиме як слід, якщо початкові файли було змінено з часу створення файла латки. </para
+>У &dolphin; ви можете вибрати файл латки і скористатися пунктом контекстного меню <menuchoice
+><guimenuitem
+>Відкрити за допомогою</guimenuitem
+> <guisubmenu
+>KDiff3</guisubmenu
+></menuchoice
+>. Варто зауважити, що це не спрацює, якщо немає доступу до жодного з початкових файлів, і не працюватиме як слід, якщо початкові файли було змінено з часу створення файла латки. </para
><para
>У режимі модуля &kdiff3; надає доступ лише до порівняння двох файлів і показує дуже маленьку панель інструментів і меню. У цьому режимі не можна скористатися порівнянням каталогів та об'єднанням файлів. </para>
</sect1>
<sect1 id="git">
<title
->Використання &kdiff3; як інструмента перегляду різниць та об'єднання Git</title>
+>Використання &kdiff3; як інструмента перегляду різниць та об'єднання &git;</title>
<para
>&kdiff3; можна використовувати як інструмент перегляду різниць та об'єднання гілок у <ulink url="https://git-scm.com/"
->Git</ulink
+>&git;</ulink
>. </para>
<para
>Достатньо додати вказані нижче рядки до вашого файла <filename
>gitconfig</filename
>. </para>
<programlisting
>[diff]
tool = kdiff3
[difftool "kdiff3"]
path = <шлях до виконуваного файла kdiff3 у вашій системі>
[difftool]
prompt = false
keepBackup = false
trustExitCode = false
[merge]
tool = kdiff3
[mergetool]
prompt = false
keepBackup = false
keepTemporaries = false
[mergetool "kdiff3"]
path = <шлях до виконуваного файла kdiff3 у вашій системі
>
</programlisting>
<para
>Для перегляду відмінностей між двома внесками скористайтеся такою командою: <userinput
>git difftool <replaceable
>перший_хеш</replaceable
> <replaceable
>другий_хеш</replaceable
> --tool=kdiff3 --cc <replaceable
>якийсь_файл_у_ієрархії_git</replaceable
></userinput
> </para>
<para
>Щоб об'єднати гілку за допомогою &kdiff3; скористайтеся командою <userinput
->Вже існували інструменти з назвами «KDiff» і «KDiff2» (тепер називається «Kompare»). Крім того, «KDiff3» має означати, що програма може виконувати об’єднання подібно до інструменту «diff3» зі збірки інструментів Diff. </para
+>Вже існували інструменти з назвами <application
+>KDiff</application
+> і <application
+>KDiff2</application
+> (тепер називається &kompare;). Крім того, &kdiff3; має означати, що програма може виконувати об'єднання подібно до інструменту <command
+>diff3</command
+> зі збірки інструментів Diff. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
>Чому автор випустив програму з ліцензією GPL? </para
></question
><answer
><para
>Автор почав користуватися GPL-програмами дуже давно і багато чому навчився, вивчаючи вихідні коди інших програм. Отже, він хотів би сказати «Дякую!» всім програмістам, які самі пишуть програми під цією ліцензією або мають намір їх написати. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
>Немає деяких кнопок і функцій. Що сталося? </para
></question
><answer
><para
->Ви зібрали програму з початкових кодів, але, ймовірно, не вказали належного префікса для встановлення. За типовим умов програму буде встановлено до /usr/local, але після цього система не зможе знайти файл ресурсів інтерфейсу користувача (тобто kdiff3ui.rc). Докладніші відомості щодо правильного префікса наведено у файлі README. </para
+>Ви зібрали програму з початкових кодів, але, ймовірно, не вказали належного префікса для встановлення. За типових умов програму буде встановлено до <filename class="directory"
+>/usr/local</filename
+>, але після цього система не зможе знайти файл ресурсів інтерфейсу користувача (тобто <filename
+>kdiff3ui.rc</filename
+>). Докладніші відомості щодо правильного префікса наведено у файлі <filename
+>README</filename
+>. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
>Часто рядки, які є подібними, але не однаковими, програма показує поряд один з одним, але іноді вона цього не робить. Чому? </para
></question
><answer
><para
>Спочатку, рядки, які відрізняються лише кількістю пробілів, вважатимуться «рівними», якщо ж у рядку буде знайдено хоча б один відмінний непробільний символ, вони вважатимуться «різними». Якщо однакові рядки розташовано поруч один з одним, насправді це випадковість, але, на щастя, ця випадковість трапляється досить часто. Див/ також <link linkend="manualdiffhelp"
>довідку з порівняння вручну</link
>. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
->Чому слід розв’язати всі конфлікти, перш ніж програма зможе зберегти результат об’єднання? </para
+>Чому слід розв'язати всі конфлікти, перш ніж програма зможе зберегти результат об'єднання? </para
></question
><answer
><para
->Редактор запам’ятовує розташування початку і кінця кожного з однакових і різних фрагментів тексту у вікні результатів об’єднання. Це потрібно для того, щоб ви мали можливість вирішувати конфлікти вручну простим вибором джерела натисканням кнопки джерела (A, B або C). Дані щодо розташування буде втрачено після завершення роботи програми, а створення спеціального формату файлів, який би підтримував зберігання і відновлення всіх потрібних даних, є занадто складним завданням. </para
+>Редактор запам'ятовує розташування початку і кінця кожного з однакових і різних фрагментів тексту у вікні результатів об'єднання. Це потрібно для того, щоб ви мали можливість вирішувати конфлікти вручну простим вибором джерела натисканням кнопки джерела (<guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> або <guilabel
+>C</guilabel
+>). Дані щодо розташування буде втрачено після завершення роботи програми, а створення спеціального формату файлів, який би підтримував зберігання і відновлення всіх потрібних даних, є занадто складним завданням. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
->Як мені синхронізувати перегляди відмінностей і об’єднання так, щоб у всіх переглядах було показано один фрагмент тексту? </para
+>Як мені синхронізувати перегляди відмінностей і об'єднання так, щоб у всіх переглядах було показано один фрагмент тексту? </para
></question
><answer
><para
>Натисніть стовпчик резюме, розташований ліворуч від тексту. (<link linkend="synchronise_views"
>Див. також тут.</link
>) </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
->Чому у редакторі вікна об’єднання результатів не передбачено можливості скасування дій? </para
+>Чому у редакторі вікна об'єднання результатів не передбачено можливості скасування дій? </para
></question
><answer
><para
->А навіщо? Ви завжди можете відновити версію з одного з джерел (A, B або C) натисканням відповідної кнопки. Крім того, для значного редагування файлів краще скористатися спеціалізованим редактором. </para
+>А навіщо? Ви завжди можете відновити версію з одного з джерел (<guilabel
+>A</guilabel
+>, <guilabel
+>B</guilabel
+> або <guilabel
+>C</guilabel
+>) натисканням відповідної кнопки. Крім того, для значного редагування файлів краще скористатися спеціалізованим редактором. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
->Після вилучення певного фрагмента тексту несподівано з’явився напис «<Немає рядка джерела>», який неможливо вилучити. Що це означає і як мені вилучити напис? </para
+>Після вилучення певного фрагмента тексту несподівано з'явився напис «<Немає рядка джерела>», який неможливо вилучити. Що це означає і як мені вилучити напис? </para
></question
><answer
><para
->Редактор запам’ятовує розташування початку і кінця кожного з однакових і різних фрагментів тексту у вікні результатів об’єднання. «<Немає рядка джерела>» означає, що у відповідному фрагментів не залишилося нічого, навіть символу нового рядка. Подібна ситуаціям може виникнути або під час автоматичного об’єднання або під час редагування. Ніякої проблеми у появі відповідного рядка немає, оскільки його не буде у файлі, який буде збережено програмою. Якщо ви бажаєте повернути початковий вміст фрагмента, просто виберіть цей фрагмент за допомогою стовпчика резюме і натисніть відповідну кнопку джерела з належним вмістом (A/B або C). </para
+>Редактор запам'ятовує розташування початку і кінця кожного з однакових і різних фрагментів тексту у вікні результатів об'єднання. «<Немає рядка джерела>» означає, що у відповідному фрагментів не залишилося нічого, навіть символу нового рядка. Подібна ситуаціям може виникнути або під час автоматичного об'єднання або під час редагування. Ніякої проблеми у появі відповідного рядка немає, оскільки його не буде у файлі, який буде збережено програмою. Якщо ви бажаєте повернути початковий вміст фрагмента, просто виберіть цей фрагмент за допомогою стовпчика резюме і натисніть відповідну кнопку джерела з належним вмістом (<guilabel
+>A</guilabel
+>/<guilabel
+>B</guilabel
+> або <guilabel
+>C</guilabel
+>). </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
>Чому у &kdiff3; не підтримується підсвічування синтаксичних конструкцій? </para
></question
><answer
><para
>&kdiff3; вже використовує значну кількість кольорів для підсвічування відмінностей. Додаткове підсвічування лише заплутає перегляд. Для такого підсвічування скористайтеся іншим редактором. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
->Чи можна використовувати &kdiff3; для порівняння файлів OpenOffice.Org, Word, Excel, PDF тощо? </para
+>Чи можна скористатися &kdiff3; для порівння файлів <trademark class="registered"
+>OpenOffice.org</trademark
+>, <application
+>&Microsoft; Word</application
+>, <application
+>&Microsoft; Excel</application
+>, &PDF; тощо? </para
></question
><answer
><para
>Хоча &kdiff3; може аналізувати файли будь-яких типів, у таких випадках результат буде не зовсім тим, на який ви очікували. </para
><para
->&kdiff3; було створено для порівняння суто текстових файлів. OpenOffice, Word, Excel тощо зберігають у файлах багато даних щодо шрифтів, зображень, сторінок, кольорів тощо, про які &kdiff3; нічого не відомо. Отже &kdiff3; покаже вам вміст відповідного файл так, наче це простий текст, але у такому випадку текст може стати неприданими для читання або, принаймні, виглядатиме досить дивно. </para
-><para
->Оскільки більшість сучасних програм зберігають вміст у форматі XML, ви можете виконати читання подібних файлів як файлів зі звичайним текстом. Якщо зміни не дуже значні, &kdiff3; зможе допомогти вам у них розібратися. </para
-><para
->Найкращим розв’язанням цієї проблеми, якщо ви бажаєте порівняти лише текст (без вбудованих об’єктів, на зразок зображень), буде таке: скористайтеся пунктами «Вибрати все» і «Копіювати» меню відповідної програми, щоб скопіювати весь потрібний текст до буфера обміну даними, а потім вставте у &kdiff3; відповідний текст до будь-якої з областей порівняння (див. також <link linkend="selections"
+>&kdiff3; було створено для порівняння суто текстових файлів. <trademark class="registered"
+>LibreOffice</trademark
+>, <application
+>&Microsoft; Word</application
+>, <application
+>&Microsoft; Excel</application
+> тощо зберігають у файлах багато даних щодо шрифтів, зображень, сторінок, кольорів тощо, про які &kdiff3; нічого не відомо. Отже &kdiff3; покаже вам вміст відповідного файл так, наче це простий текст, але у такому випадку текст може стати непридатними для читання або, принаймні, виглядатиме досить дивно. </para
+><para
+>Оскільки більшість сучасних програм зберігають вміст у форматі &XML;, ви можете виконати читання подібних файлів як файлів зі звичайним текстом. Якщо зміни не дуже значні, &kdiff3; зможе допомогти вам у них розібратися. </para
+><para
+>Найкращим розв'язанням цієї проблеми, якщо ви бажаєте порівняти лише текст (без вбудованих об'єктів, на зразок зображень), буде таке: скористайтеся пунктами <guimenuitem
+>Вибрати все</guimenuitem
+> і <guimenu
+>Копіювати</guimenu
+> меню відповідної програми, щоб скопіювати весь потрібний текст до буфера обміну даними, а потім вставте у &kdiff3; відповідний текст до будь-якої з областей порівняння (див. також <link linkend="selections"
>Вибір, копіювання і вставка</link
>.) </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
->Куди подівся варіант показу каталогів «Показати лише відмінності»? </para
+>Куди подівся варіант показу каталогів <guimenuitem
+>Показати лише відмінності</guimenuitem
+>? </para
></question
><answer
><para
->Тепер у меню каталогів декілька <link linkend="selectingvisiblefiles"
+>Тепер у меню <guimenu
+>Каталог</guimenu
+> декілька <link linkend="selectingvisiblefiles"
>варіантів показу</link
->. Якщо ви знімете позначку з пункту «Показати однакові файли», ви отримаєте той варіант, який раніше можна було створити позначенням пункту «Показати лише відмінності». </para
+>. Якщо ви знімете позначку з пункту <guimenuitem
+>Показати однакові файли</guimenuitem
+>, ви отримаєте той варіант, який раніше можна було створити позначенням пункту <guimenuitem
+>Показати лише відмінності</guimenuitem
+>. </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
>Як вибрати значний фрагмент даних у вікні вхідних даних відмінностей, адже гортання триває занадто довго? </para
></question
><answer
><para
->Розпочніть вибір у звичайний спосіб (натисніть і утримуйте ліву кнопку миші). Після цього скористайтеся навігаційними клавішами (тобто клавішами на зразок Page Up, Page Down), одночасно утримуючи натиснутою ліву кнопку миші. (Див. також <link linkend="selections"
+>Розпочніть вибір у звичайний спосіб (натисніть і утримуйте ліву кнопку миші). Після цього скористайтеся навігаційними клавішами (тобто клавішами на зразок &PgUp;, &PgDn;), одночасно утримуючи натиснутою ліву кнопку миші. (Див. також <link linkend="selections"
>Вибір, копіювання і вставка</link
>.) </para
></answer
></qandaentry>
<qandaentry
><question
><para
>Тут досить багато відомостей, але немає відповіді на моє питання. </para
></question
><answer
><para
>Будь ласка, надішліть ваше питання автору. Він цінує кожен коментар користувача. </para
></answer
></qandaentry>
</qandaset>
</chapter>
<chapter id="credits">
<title
>Подяки і ліцензія</title>
<para
->&kdiff3; — інструмент для порівняння і об’єднання файлів та каталогів </para>
+>&kdiff3; — інструмент для порівняння і об'єднання файлів та каталогів </para>
<para
>Авторські права на програму належать Joachim Eibl <email
>Конфігуратор: центр налаштування &krusader;</title>
<indexterm>
<primary
>Налаштувати</primary>
<secondary
>Krusader</secondary>
</indexterm>
<para
>Конфігуратор — це центр налаштування &krusader;. Після запуску &krusader; скористайтеся пунктом меню <menuchoice
> <guimenu
>Параметри</guimenu
> <guimenuitem
>Налаштувати &krusader;</guimenuitem
> </menuchoice
>, і програма відкриє вікно Конфігуратора. За допомогою цього вікна ви зможете змінити спосіб роботи &krusader; і налаштувати програму відповідно до ваших потреб. Натискання кнопки <guibutton
>Застосувати</guibutton
> призведе до застосування змін, натискання кнопки <guibutton
>Закрити</guibutton
> закриє вікно Конфігуратора, а натискання кнопки <guibutton
>Стандартні значення</guibutton
> призведе до відновлення початкових налаштувань &krusader;. Вікно Конфігуратора поділено на сторінки, кожна зі сторінок містить відповідні до її назви пункти. Щоб набули чинності зміни у графічному інтерфейсі програми, вам доведеться завершити роботу програми &krusader;, а потім знову її запустити.</para>
<note>
<para
>Починаючи з версії &krusader;-1.80.0 <link linkend="key_bindings"
>клавіатурні скорочення</link
>, <link linkend="mainwindow"
>Головна панель</link
> та <link linkend="actions_toolbar"
>Панель дій</link
> отримали власні вікна налаштування, які вже не є частиною Конфігуратора, тепер ці елементи інтерфейсу можна налаштувати за допомогою відповідних пунктів <link linkend="settings-menu"
>меню <guimenu
>Параметри</guimenu
></link
>.</para>
</note>
<sect1 id="konfig-startup">
<title
>Запуск</title>
<figure id="screenshot-kgstartup" float="1">
<title
>Налаштування запуску</title>
<mediaobject>
<imageobject>
<imagedata fileref="kgstartup.png"
></imagedata>
</imageobject>
<textobject>
<phrase
>Налаштування запуску</phrase>
</textobject>
</mediaobject>
</figure>
<para
>За допомогою сторінки «Запуск» можна визначити спосіб показу (і роботи) &krusader; після запуску. Сторінку поділено на дві основні частини:</para>
> — це особливий профіль панелей, який автоматично зберігається під час завершення роботи &krusader;.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати вікно вітання</guilabel
>: визначає, чи слід програмі показувати вікно вітання під час запуску &krusader;.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Режим запуску однієї копії</guilabel
>: Буде дозволено запуск тільки однієї копії &krusader;.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Резервна тема піктограм:</guilabel
>: надає вам змогу вказати резервну тему піктограм для &krusader;. Якщо у вашій системі не буде знайдено певної піктограми, буде використано піктограму із цієї резервної теми. Якщо піктограми не буде і у резервній темі, буде використано піктограму з Breeze або Oxygen, якщо якусь із цих тем встановлено.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Інтерфейс користувача</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
>Визначає, які частини інтерфейсу користувача буде показано після запуску програми. <itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Зберігати останню позицію, розмір та параметри панелі</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, після запуску &krusader; відновлюватиме розміри вікна, встановлені під час попереднього закриття вікна програми. Вікно &krusader; з’явиться у тому самому місці екрана, панелі буде впорядковано та вирівняно відповідно до стану перед попереднім завершенням роботи. Якщо пункт не буде позначено, ви зможете скористатися пунктом меню <menuchoice
> <guimenu
>Вікно</guimenu
> <guimenuitem
>Зберегти позицію</guimenuitem
> </menuchoice
>, щоб вказати розміри та розташування вікна &krusader; після запуску.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Оновлювати типові параметри панелі</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, типові параметри панелі буде оновлено після запуску.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Запуск у системному лотку</guilabel
>: &krusader; буде запущено у лотку (якщо увімкнено мінімізувати до лотка), не показуючи головного вікна</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Зберігати параметри компонента при виході</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, програма відновлюватиме компоненти інтерфейсу користувача до стану, у якому вони перебували на час останнього закриття вікна програми.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показати кнопки функцій</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, після запуску буде видимою <link linkend="fnkeys"
>панель клавіш FN</link
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показати рядок стану</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, після запуску <link linkend="mainwindow"
>смужка стану</link
> буде видимою. Є доступним, лише якщо знято позначку з пункту <guilabel
>Зберігати параметри компонент при виході</guilabel
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показати командний рядок</guilabel
>: якщо цей пункт буде позначено, після запуску буде видимим <link linkend="cmdline"
>командний рядок</link
>. Є доступним, лише якщо знято позначку з пункту <guilabel
>Зберігати параметри компонент при виході</guilabel
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показати вбудований термінал</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, після запуску буде видимим <link linkend="termemu"
>емулятор термінала</link
>. Є доступним, лише якщо знято позначку з пункту <guilabel
>Зберігати параметри компонент при виході</guilabel
>.</para>
</listitem>
</itemizedlist
></para>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="konfig-panel">
<title
>Панель</title>
<para
>Тут ви можете визначити параметри, пов’язані з виглядом і поведінкою, а отже налаштувати програму відповідно до ваших потреб. Сторінку поділено між шістьма вкладками: <guilabel
>Загальне</guilabel
>, <guilabel
>Перегляд</guilabel
>, <guilabel
>Кнопки</guilabel
>, <guilabel
>Режим вибору</guilabel
>, <guilabel
>Меню дисків</guilabel
> і <guilabel
>Компонування</guilabel
>:</para>
<sect2 id="konfig-panel-general">
<title
>Загальне</title>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Смужка навігації</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Типовий режим редагування</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, типово на смужці навігації шлях можна буде редагувати.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Типово показувати шлях повністю</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, програма завжди показуватиме шлях на смужці навігації повністю.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Дія</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Автоматичне позначення тек</guilabel
>: &krusader; перевірятиме значення цього параметра, коли <link linkend="edit-menu"
>ви позначатимете групу елементів</link
> (за допомогою пунктів меню <guilabel
>Вибрати групу</guilabel
> або <guilabel
>Вибрати все</guilabel
>). Якщо цей пункт буде позначено, теки, що відповідають вказаним критеріям буде позначено. Якщо ж пункт не буде позначено, позначатимуться лише файли.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Перейменування обирає суфікс</guilabel
>: якщо буде позначено, під час <link linkend="renaming"
>перейменування файла</link
> буде позначено весь текст назви файла. Якщо ви бажаєте увімкнути режим перейменування у стилі <trademark class="copyright"
>Total Commander</trademark
> (лише назва, без суфікса), зніміть позначку з цього пункту.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Зняти позначення файлів до копіювання/пересування</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; зніматиме позначення з пунктів файл і тек перед <link linkend="copying"
>: якщо позначено цей пункт, діалогове вікно фільтрування відкриватиметься з останніми параметрами фільтрування, які було застосовано до панелі.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Вкладки</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Використовувати у вкладках назви з повним шляхом</guilabel
>: якщо буде позначено, програма показуватиме повну адресу на <link linkend="folder-tabs"
>вкладках тек</link
>. Якщо пункт не буде позначено, буде показано лише кінцеву частину адреси.</para>
>: якщо буде позначено цей пункт &krusader; показуватиме кнопки створення і закриття <link linkend="folder-tabs"
>вкладок</link
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Розташування вкладок</guilabel
>: надає вам змогу вибрати розташування <link linkend="folder-tabs"
>панелі вкладок</link
> (<guimenuitem
>Внизу</guimenuitem
> або <guimenuitem
>Вгорі</guimenuitem
>).</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати смужку вкладок і з одною вкладкою</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт &krusader; показуватиме смужку вкладок, навіть якщо на панелі лише одна <link linkend="folder-tabs"
>вкладка</link
>.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Панель пошуку</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Розпочинати після введення</guilabel
>: надає змогу визначити, чи буде використовуватися можливість <link linkend="quicksearch"
>швидкого пошуку</link
>. Якщо пункт позначено, ви можете відкрити панель пошуку і розпочати пошук простим введенням символів із назви файла чи теки під час перегляду вмісту активної панелі.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>З урахуванням регістру</guilabel
>: якщо ви користуєтеся можливістю <link linkend="quicksearch"
>пошук</link
> або <link linkend="quickfilter"
>фільтрування</link
>: якщо буде позначено цей пункт (типово для &UNIX;), всі файли, назви яких починатимуться з великих літер, буде розташовано у списку вище за файли з назвами з малих літер. Якщо пункт не буде позначено, файли, назви яких починаються з певної літери (великої чи ні) стоятимуть у списку поряд.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Натискання кнопок зі стрілками вгору/вниз скасовує пошук</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, натискання клавіш <keycap
>↑</keycap
> та <keycap
>↓</keycap
> закриватиме панель <link linkend="quicksearch"
>швидкого пошуку</link
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Навігація теками за допомогою стрілки праворуч</guilabel
>: якщо позначено, натискання клавіші зі стрілкою праворуч відкриває теку, якщо не буде виявлено спроби редагувати критерій пошуку. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Розташування</guilabel
>: надає вам змогу вибрати розташування <link linkend="quicksearch"
>панелі пошуку</link
> та <link linkend="quickfilter"
>панелі фільтрування</link
> (<guimenuitem
>Внизу</guimenuitem
> або <guimenuitem
>Вгорі</guimenuitem
>).</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Типовий режим</guilabel
>: надає вам змогу вибрати типовий режим панелі пошуку: <link linkend="quicksearch"
>Пошук</link
>, <guilabel
>Позначення</guilabel
> або <link linkend="quickfilter"
>Фільтрування</link
>. Типовий режим можна згодом змінити на бажаний за допомогою самої панелі пошуку.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Пошук у закладках</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Завжди показувати смужку пошуку</guilabel
>: якщо цей пункт буде позначено, у меню закладок буде показано <link linkend="bookman"
>смужку пошуку у закладках</link
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Шукати у спеціальних записах</guilabel
>: якщо позначено, <link linkend="bookman"
>пошук у закладках</link
> стосуватиметься і спеціальних пунктів у меню закладок, зокрема пунктів <guimenuitem
>Смітник</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Популярні адреси</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Повернутися назад</guimenuitem
> тощо.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Смужка стану/резюме</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати розмір у байтах</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт &krusader; показуватиме розмір у байтах на панелі стану та резюме.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати дані щодо об’єму</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме дані щодо об’єму вільного місця та загального об’єму на диску на смужці стану/резюме.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="konfig-panel-view">
<title
>Перегляд</title>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Загальне</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Шрифт панелі</guilabel
>: за допомогою цього пункту ви можете змінити шрифт, який буде використано у списках файлів.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Затримка підказки (у мс)</guilabel
>: надає вам змогу налаштувати затримку у мілісекундах між моментом, коли ви зупините вказівник миші над пунктом у списку файлів, і моментом, коли буде показано підказку.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Легкі для читання розміри файлів</guilabel
>: Якщо буде позначено цей пункт, розмір файлів буде показано у кБ, МБ тощо, а не у байтах (типова поведінка).</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Числова форма дозволів</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, програма показуватиме вісімкові числа («0755») замість форми з літер («rwxr-xr-x»).</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати приховані файли</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме у списках файли, назви яких починаються з точки. Якщо пункт не буде позначено, такі файли буде приховано.</para>
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; завантажить вказані користувачем піктограми тек.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Завжди показувати поточний запис</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме обрамлення поточного пункту на неактивній панелі.</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Метод впорядкування</guilabel>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Krusader (типовий)</guilabel
>: використовувати порівняння відповідно до правил локалі (або навіть контекстних правил). </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>За абеткою</guilabel
>: рядки буде посимвольно порівняно (без застосування правил контексту локалі). Символи абетки буде порівняно згідно правил локалі, спеціальні символи порівнюватимуться за кодом символів. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>За абеткою і порядком чисел</guilabel
>: те саме, що і попереднє, але, якщо назви міститимуть числа, буде виконано порівняння за числами, а не за абеткою. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>За кодом символів</guilabel
>: порівняння за кодами символів (швидке). </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>За кодами символів і порядком чисел</guilabel
>: те саме, що і попередній варіант, але з числовим порівнянням за числами. </para>
</listitem>
</itemizedlist>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Впорядкування з урахуванням регістру</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт (типово для &UNIX;), всі файли, назви яких починатимуться з великих літер, буде розташовано у списку вище за файли з назвами з малих літер. Якщо пункт не буде позначено, файли, назви яких починаються з певної літери (великої чи ні) стоятимуть у списку поряд.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Завжди сортувати каталоги за назвою</guilabel
>: теки сортуватимуться за назвою, незалежно від стовпчика сортування.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Першими показувати теки</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, у списках теки буде розташовано вище за файли.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Впорядкування з врахуванням локалі</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, файли і теки у списках буде розташовано відповідно до поточних параметрів локалі.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Режими перегляду</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Типовий режим перегляду</guilabel
>: надає вам змогу змінити типовий режим перегляду. Ви можете вибрати <guimenuitem
>Докладний перегляд</guimenuitem
> або <guimenuitem
>Скорочений перегляд</guimenuitem
>. За допомогою вкладок режимів перегляду ви можете визначити їхні параметри.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Типовий розмір піктограм</guilabel
>: за допомогою цього пункту ви можете змінити розмір піктограм у списках файлів. Серед можливих варіантів 12x12, 16x16, 22x22, 32x32, 48x48, 64x64, 128x128 і 256x256 пікселів.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Використовувати піктограми у назвах файлів</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, програма показуватиме піктограми поряд з назвами файлів і тек.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Типово показувати мініатюри</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, програма показуватиме мініатюри з попереднім переглядом вмісту файлів.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Щоб налаштувати перелік стовпчиків, скористайтесь контекстним меню панелі під час перегляду файлів. Ви можете вказати перелік стовпчиків для кожної з панелей окремо. Серед можливих стовпчиків: <itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Назва</guilabel
>: відповідає назві файла без суфікса (частини назви після останньої крапки). Суфікс буде показано у стовпчику суфікса. Якщо ви приховаєте стовпчик суфіксів, у стовпчику назв буде показано повну назву файла, як це робить &konqueror;. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Суфікс</guilabel
>: у цьому стовпчику буде показано кінцеву частину назви файла (частину після останньої крапки). </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Тип</guilabel
>: показує поле типу MIME.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Розмір</guilabel
>: показує поле розміру.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Змінено</guilabel
>: показує поле дати та часу попередньої зміни.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Права</guilabel
>: у цьому стовпчику буде показано повні права доступу до файла, наприклад "rwxr-xr-x" або у вісімковій формі '0755', якщо позначено пункт <guilabel
>Числова форма дозволів</guilabel
> на вкладці <guilabel
>Перегляд</guilabel
> сторінки <guilabel
>Панель</guilabel
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>rwx</guilabel
>: показує лише права доступу для поточного користувача, наприклад «-rw».</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Власник</guilabel
>: показує поле власника.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Група</guilabel
>: показує поле групи.</para>
</listitem>
</itemizedlist
></para>
</listitem>
</itemizedlist>
<tip>
<para
>Зніміть позначки з пунктів непотрібних вам стовпчиків. Таким чином ви звільните місце для стовпчиків з потрібними даними.</para>
</tip>
</sect2>
<sect2 id="konfig-panel-buttons">
<title
>Кнопки</title>
<para
><guilabel
>Піктограми на кнопках панелі інструментів</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме піктограми на кнопках панелі інструментів.</para>
<para
><guilabel
>Показувати кнопку носіїв</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме кнопку зміни носіїв даних.</para>
<para
><guilabel
>Показувати кнопку «назад»</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме кнопку «Назад».</para>
<para
><guilabel
>Показувати кнопку «Вперед»</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; кнопку «Вперед».</para>
<para
><guilabel
>Показати кнопку журналу</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; кнопку журналу.</para>
<para
><guilabel
>Показати кнопку закладок</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; кнопку закладок.</para>
<para
><guilabel
>Показувати пенал панелі</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме панель інструментів панелі.</para>
>: якщо цей пункт буде позначено, програма показуватиме кнопку <link linkend="panel_toolbar"
>синхронізованої навігації</link
>.</para>
</listitem>
</itemizedlist
></para>
</sect2>
<sect2 id="konfig-selection_modes">
<title
>Режим вибору</title>
<para
>Тут ви можете налаштувати режими вибору. <itemizedlist id="selection_modes">
<title>
<guilabel
>Загальне</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Режим &krusader;</guilabel
>: режим, у якому &krusader; працює від початку. Вибір файлів можна здійснювати за допомогою обох кнопок миші. Щоб вибрати декілька файлів, утримуйте натиснутою клавішу &Ctrl; і клацайте лівою кнопкою миші. Відкрити контекстне меню можна за допомогою одинарного клацання правою кнопкою миші.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Режим Konqueror</guilabel
>: натискання на лівої кнопки миші позначає — можна клацнути і вибрати декілька файлів. Контекстне меню викликається швидким клацанням правою кнопкою мишки.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Режим Total Commander</guilabel
>: клацання правою кнопкою миші позначає декілька файлів, контекстне меню можна викликати <guilabel
>натисканням і утримуванням</guilabel
> правої кнопки миші. Клацання лівою кнопкою миші не позначає, а вибирає поточний файл без змін щодо поточних позначених елементів.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Ергономічний режим</guilabel
>: ліва кнопка мишки не вибирає, але вказує поточний файл, не впливаючи на поточний вибір. Права кнопка мишки викликає контекстне меню. Вибирати файли можна за допомогою лівої кнопки миші і клавіші &Ctrl;.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Нетиповий режим вибору</guilabel
>: створіть ваш власний режим вибору!</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<itemizedlist>
<title>
<guilabel
>Подробиці</guilabel>
</title>
<listitem>
<para
><guilabel
>Подвійне клацання вибирає (класичне)</guilabel
>: одинарне клацання на позначці файла буде вибирати й фокусувати, а подвійне клацання відкриває файл або входить до теки.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Підкорятись загальним правилам позначення</guilabel
>: клацання лівою кнопкою миші позначає файли. Змінити загальні параметри Плазми можна за допомогою «Системних параметрів»: Пристрої введення -> Мишка.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Пункти нетипового режиму вибору: <itemizedlist>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Заснований на режимі позначення Плазми</guilabel>
>Клацання правою кнопкою мишки негайно викликає контекстне меню</guilabel>
</para>
</listitem>
</itemizedlist
></para>
</listitem>
</itemizedlist
></para>
</sect2>
<sect2 id="konfig-panel-mediamenu">
<title
>Меню дисків</title>
<para
>З допомогою цієї вклади ви можете визначити параметри вмісту меню <link linkend="media_button"
>кнопки дисків</link
>: <itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати шлях монтування</guilabel
>: якщо позначено, показувати шлях монтування розділу.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати тип файлової системи</guilabel
>: якщо позначено, показувати тип файлової системи розділу.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Пункт <guilabel
>Показ розміру:</guilabel
> надає вам змогу визначити спосіб показу розмірів у меню дисків. Можливі значення: <guimenuitem
>Завжди</guimenuitem
> (типовий варіант, завжди показувати розмір розділу), <guimenuitem
>Якщо пристрій не має мітки</guimenuitem
> (показувати розмір розділу, лише якщо розділ не має мітки) або <guimenuitem
>Ніколи</guimenuitem
> (ніколи не показувати розмір розділу у меню дисків).</para>
</listitem>
</itemizedlist
></para>
</sect2>
<sect2 id="konfig-panel-layout">
<title
>Компонування</title>
<para
>Ви можете визначити параметри компонування та рамок: <itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Компонування:</guilabel
> надає змогу визначити компонування панелі. Можливі варіанти: <guimenuitem
>Типове</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Компактне</guimenuitem
> і <guimenuitem
>Класичне</guimenuitem
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Колір рамки:</guilabel
> визначає колір рамки. Можливі варіанти: <guimenuitem
>Визначається компонуванням</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Немає</guimenuitem
> або <guimenuitem
>Смужка стану</guimenuitem
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Форма рамки:</guilabel
> визначає колір рамки. Можливі варіанти: <guimenuitem
>Визначається компонуванням</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Немає</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Блок</guimenuitem
> або <guimenuitem
>Панель</guimenuitem
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Тінь рамки:</guilabel
> визначає колір рамки. Можливі варіанти: <guimenuitem
>Визначається компонуванням</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Немає</guimenuitem
>, <guimenuitem
>Піднята</guimenuitem
> або <guimenuitem
>Опущена</guimenuitem
>.</para>
</listitem>
</itemizedlist
></para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="konfig-color">
<title
>Кольори</title>
<para
>За допомогою цієї сторінки можна налаштувати кольори <link linkend="list_panel"
>панелі списку</link
> і <link linkend="synchronizer"
>Синхронізатора</link
>. <guilabel
>Типові кольори KDE</guilabel
> є типовим налаштуванням набору кольорів.</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Загальне</guilabel>
</term>
<listitem>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Використовувати типові кольори KDE</guilabel
>: типова схема кольорів Плазми з «Системних параметрів».</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Використовувати змінний колір тла</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, колір <guilabel
>Тла</guilabel
> та <guilabel
>Альтернативний колір тла</guilabel
> почергово змінюватимуть один одного у рядках списку. Якщо ви не використовуєте типові кольори Плазми, ви можете налаштувати альтернативні кольори за допомогою панелі <guilabel
>Кольори</guilabel
>.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показувати поточний елемент, навіть якщо не в фокусі</guilabel
>: якщо позначено, програма Показує останню позицію курсора в неактивній панелі списку. Цей пункт параметр доступний, лише якщо ви не використовуєте типові кольори Плазми.</para>
>Ви можете налаштувати такі параметри <link linkend="synchronizer"
>Синхронізатора</link
>:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Передній план спільне</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Тло спільне</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Передній план різне</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Тло різне</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Передній план копіювання ліворуч</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Тло копіювання ліворуч</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Передній план копіювання праворуч</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Тло копіювання ліворуч</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Передній план вилучення</guilabel>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para>
<guilabel
>Тло вилучення</guilabel>
</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Перегляд</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
>Тут ви побачите попередній перегляд застосування вказаних кольорів.</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Схеми кольорів</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
>За допомогою натискання кнопок <guibutton
>Імпортувати схему кольорів</guibutton
> та <guibutton
>Експортувати схему кольорів</guibutton
> ви можете завантажувати та зберігати профілі схеми кольорів. Так, ви можете наказати &krusader; використовувати схему кольорів <trademark class="copyright"
>Total Commander</trademark
>, <application
>Midnight Commander</application
>, іншого інструменту керування файлами або вашу власну схему кольорів. Схеми кольорів зберігаються у теці <filename
>/usr/share/krusader</filename
>, файл схеми кольорів має назву <filename
>схема.color</filename
>.</para>
<tip>
<para
>Передбачено файли схеми кольорів <application
>Midnight Commander</application
> і <trademark class="copyright"
>Total Commander</trademark
>. Будь ласка, <link linkend="help_krusader"
>вивантажуйте ваші улюблені схеми кольорів</link
>, щоб ними могли скористатися інші учасники спільноти &krusader;. Дякуємо!</para>
</tip>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="konfig-general">
<title
>Загальне</title>
<para
>Тут ви можете налаштувати основні дії. Сторінку поділено на три вкладки: <guilabel
>Загальне</guilabel
>, <guilabel
>Переглядач/Редактор</guilabel
> і <guilabel
>Елементарні суфікси</guilabel
>.</para>
<sect2 id="konfig-general-general">
<title
>Загальне</title>
<para
>Наведені нижче пункти визначають базові характеристики дії:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Попереджати при виході</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, &krusader; показуватиме вікно «Ви впевнені?», коли ви намагатиметеся закрити вікно програм. Якщо пункт не буде позначено, програма завершуватиме роботу без додаткових повідомлень. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Показати піктограму і згорнути до лотка</guilabel
>: якщо буде позначено цей пункт, піктограму &krusader; буде показано у системному лотку. Якщо ви мінімізуєте вікно &krusader;, його пункт не буде показано на панелі задач. Крім того, програма не завершуватиме роботу після закриття головного вікна. Завершити роботу &krusader; у такому режимі можна за допомогою пункту <guimenuitem
>Вийти</guimenuitem
> з меню <guimenu
>Файл</guimenu
> або контекстного меню піктограми лотка. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Використовувати визначення MIME</guilabel
>: визначення типів за MIME є механізмом, за допомогою якого &krusader; може зондувати файли на панелях і визначати їх тип, навіть якщо він не збігається з суфіксом назви. Наприклад, якщо ви мали файл зображення <filename
>зображення1.jpg</filename
> і перейменували його на <filename
>зображення1</filename
>, &krusader; зможе визначити, що це файл зображення, і відповідним чином його обробити. Але подібний режим роботи є повільнішим (під час оновлення панелі або зміни теки). Отже, спробуйте покористуватися &krusader; з використанням та без використання визначення типів за MIME, а потім оберіть режим, у якому програма працюватиме краще.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Тимчасова тека</guilabel
>: за допомогою цього пункту можна визначити основну теку для тимчасових файлів &krusader;. Файли буде створено у окремих підтеках тимчасового каталогу так, що кожен з користувачів, які запускатимуть &krusader;, матиме власну тимчасову підтеку у вибраній теці. <note
> <para
>Вам слід вказати тимчасову теку, до якої матимуть повноцінний доступ всі користувачі, які будуть запускати &krusader;!</para>
</note>
</para>
</listitem>
</itemizedlist>
<para
><guilabel
>Режим вилучення</guilabel
> (<guilabel
>Вилучити файли/Пересунути у смітник</guilabel
>): дію з вилучення &krusader; може виконати у два способи: <emphasis
>насправді</emphasis
> вилучити файли або пересунути файли до теки смітника, доступ до якого можна буде отримати за допомогою протоколу Плазми trash. </para>
<para
><guilabel
>Зовнішній термінал</guilabel
>: тут ви можете визначити, який емулятор термінала буде використано, коли &krusader; відкриватиме вікно консолі (за допомогою <keycap
>F9</keycap
>, або пункту меню <menuchoice
><guimenu
>Інструменти</guimenu
><guimenuitem
>Відкрити термінал</guimenuitem
></menuchoice
>). </para>
<para
><guilabel
>Вбудований термінал надсилає Chdir після зміни на панелі</guilabel
>: якщо цей пункт не буде позначено, до емулятора термінала не надсилатиметься команди <command
>: якщо буде позначено, &krusader; показуватиме повноекранний термінал у стилі <application
>Midnight Commander</application
> (замість вікна &krusader; буде показано вікно термінала на весь екран). </para>
</sect2>
<sect2 id="konfig-general-viewer">
<title
>Переглядач/Редактор</title>
<para
>Ви можете визначити параметри переглядача і редактора: </para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Внутрішній редактор та переглядач відкривають файл у окремому вікні</guilabel
>: позначте цей пункт, якщо кожен файл слід відкривати у окремому вікні. </para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Стандартний режим переглядача</guilabel
>: <itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Звичайний режим</guilabel
>: використовувати типовий інструмент перегляду системи.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Текстовий режим</guilabel
>: переглядати вміст файл лише у текстовому режимі.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Шістнадцятковий режим</guilabel
>: переглядати вміст файла лише у шістнадцятковому режимі.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Режим швидкого перегляду</guilabel
>: швидкий інструмент перегляду для файлів величезних розмірів. Інструмент швидкого перегляду &krusader; завжди завантажуватиме до пам’яті не весь файл, а лише його невелику частину і використовуватиме для пришвидшення гортання дані з кешу. Файли з інших комп’ютерів все ж доведеться отримати, але під час отримання ви зможете переглядати їх вже отримані частини. Якщо вміст файла постійно змінюється, цей інструмент перегляду здатний завжди показувати поточний вміст файла.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Швидкий перегляд, якщо файл більший за: 10 МБ (типове значення)</guilabel
>: програма визначить, чи є розмір файла більшим за 10 МБ (це значення можна змінити), і якщо це так, замість типового інструменту перегляду Плазми буде використано швидкий інструмент перегляду &krusader;.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Використовувати Okteta як шістнадцятковий переглядач</guilabel
>: якщо позначено (типовий варіант), використовувати шістнадцятковий редактор Плазми <ulink url="https://docs.kde.org/index.php?application=okteta"
>Okteta</ulink
> для перегляду необроблених даних. Щоб скористатися цією можливістю, вам слід спочатку встановити пакунок з <application
>Okteta</application
>.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Редактор</guilabel
>: за допомогою цього пункту ви можете визначити редактор, який буде використано для редагування файлів (після натискання клавіші <keycap
>F4</keycap
>). Типово буде використано вбудований інструмент перегляду, тобто типовий інструмент перегляду Плазми.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</sect2>
<sect2 id="konfig-general-atomic">
<title
>Елементарні суфікси</title>
<para
><guilabel
>Елементарні суфікси</guilabel
>: попередньо визначений список суфіксів, зокрема <literal role="extension"
>tar.gz</literal
>, які буде показано як одну частину у стовпчику <guilabel
>Суфікс</guilabel
> <link linkend="list_panel"
>панелі списку</link
>.</para>
</sect2>
</sect1>
<sect1 id="konfig-advanced">
<title
>Додаткові</title>
<para
>За допомогою цієї сторінки можна змінити додаткові параметри, отже вам слід зважити ці зміни: зміна параметрів <remark
>робить &krusader; потужнішим та небезпечнішим інструментом.</remark
></para>
<para
>Цю сторінку поділено на три частини:</para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Загальне</guilabel>
</term>
<listitem>
<itemizedlist>
<!-- not in master <listitem>
<para>
<guilabel
>Preserve attributes for local copy/move
(slower)</guilabel
>: If checked,
&krusader; will try to preserve all
attributes (time, owner, group) of the local files
according to the source file depending on your
<link linkend="copying"
>permissions</link
>.</para>
</listitem
> -->
<listitem>
<para
><guilabel
>Автоматичне монтування файлових систем</guilabel
>: за допомогою позначення цього пункту можна наказати &krusader; намагатися змонтувати файлову систему перед її використанням. Наприклад, якщо ви натискаєте позначку каталогу <filename class="directory"
>/mnt/cdrom</filename
> (а <filename class="directory"
> /mnt/cdrom</filename
> вказано у файлі <filename class="directory"
>/etc/fstab</filename
> як точку монтування), &krusader; перевірить, чи змонтовано відповідну файлову систему. Якщо файлову систему не змонтовано, програма спробу змонтувати її, а потім увійти до неї, отже ви зможете бачити вміст вашого компакт-диска. Але зауважте, що &krusader; НЕ буде демонтувати файлову систему після виходу з <filename class="directory"
> /mnt/cdrom</filename
>.</para>
</listitem>
<!-- not in master <listitem>
<para>
<guilabel
>Do not use KDE media protocol for the
Media button (if it is buggy or missing)</guilabel
>:
If checked, &krusader; will not use
&kde; media protocol for the
<link linkend="list_panel"
>Media button</link
>.
Choose this when the media protocol is buggy (in some
older &kde; versions) or if you have no
kdebase package installed on your system.</para>
</listitem
> -->
<listitem>
<para
><guilabel
>Керування монтуванням не буде (де)монтувати наступні точки монтування:</guilabel
>: якщо у вашій системі є файлові системи, які ви не бажаєте випадково демонтувати (або монтувати), введіть список точок монтування, окремі елементи якого слід розділяти комами (наприклад <literal
>/, /boot, /tmp</literal
>). <link linkend="mount-man"
>Інструмент монтування</link
> не намагатиметься виконувати дії з монтування або демонтування цих файлових систем.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Підтвердження</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
>Якщо пункти цього розділу буде позначено, &krusader; запитуватиме вас щодо підтвердження виконання певних дій. Якщо ж пункти не буде позначено, відповідні дії виконуватимуться без попередження:</para>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
>Вилучення непорожніх тек</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Вилучення файлів</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Копіювання файлів</para>
</listitem>
<listitem>
<para
>Пересування файлів</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Дрібне налаштування</guilabel>
</term>
<listitem>
<itemizedlist>
<listitem>
<para
><guilabel
>Розмір кешу для піктограм (у кБ)</guilabel
>: &krusader; використовує кеш піктограм, отже у вас не буде потреби у перезавантаженні піктограм, які ви використовували раніше. Звичайно ж, зі зростанням об’єму вашого кешу у ньому зберігатиметься більше піктограм, що пришвидшить виконання дій, але збільшить споживання пам’яті програмою &krusader;.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Аргументи для updatedb</guilabel
>: визначає додаткові параметри для команди <command
>updatedb</command
>, докладніше про ці параметри можна дізнатися зі сторінок довідки (man).</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="konfig-archives">
<title
>Архіви</title>
<para
>За допомогою цієї сторінки можна налаштувати деякі аспекти роботи з архівами у &krusader;. </para>
<variablelist>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Допоміжний засіб введення-виведення krarc</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
><guilabel
>Увімкнути підтримку запису</guilabel
>: за допомогою цього пункту ви можете увімкнути запис файлів до архіву. <warning
> <para
>Зворотним боком використання цієї можливості є небезпека того, що, якщо під час пересування архівів станеться вимикання живлення, файли може бути вилучено до додавання файлів до архіву. Пересування архівів до самих себе призведе до вилучення даних. </para>
</warning>
</para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Робота з архівами</guilabel>
</term>
<listitem>
<para
><guilabel
>Навігація архівами як теками</guilabel
>: якщо позначено, &krusader; оброблятиме архіви прозоро і надаватиме вам можливість переглядати їхній вміст як теки; якщо ж пункт не буде позначено, &krusader; намагатиметься викликати програму, яка відкриває архіви відповідного типу. </para>
</listitem>
</varlistentry>
<varlistentry>
<term>
<guilabel
>Дрібне налаштування</guilabel>
</term>
<listitem>
<itemizedlist>
<!-- not in master <listitem>
<para>
<guilabel
>Allow moving into archives</guilabel
>: this
option allows you to move files into an archive (as
opposed to just copying into the archive). The down side
is that if a power failure occurs during the process, the
files that were moved might already be deleted, but not
yet packed into the archive.
<note>
<para
>If such a thing happens, the file(s) are NOT
LOST. They were actually moved into a subfolder in
&krusader;'s
<link linkend="konfig-general"
>temp folder</link
>.
You can search the folder and recover your
files.</para>
</note
></para>
</listitem
> -->
<listitem>
<para
><guilabel
>Перевіряти архів після пакування</guilabel
>: за допомогою позначення цього пункту ви можете наказати програмі автоматично виконати перевірку щойно створеного архіву. Така перевірка підвищує безпеку зберігання даних, але збільшує час, потрібний на виконання дії з пакування.</para>
</listitem>
<listitem>
<para
><guilabel
>Перевіряти архіви перед пакуванням</guilabel
>: за допомогою позначення цього пункту ви можете наказати програмі автоматично виконати перевірку архіву до розпакування. Обробка пошкоджених архівів може призвести до аварійного завершення роботи програми, тому краще перевірити архів до розпакування.</para>
</listitem>
</itemizedlist>
</listitem>
</varlistentry>
</variablelist>
</sect1>
<sect1 id="konfig-dependencies">
<title
>Сторінка «Залежності»</title>
<para
>За допомогою цієї сторінки ви можете вказати повний шлях до зовнішніх програм. Ви можете налаштувати навіть шлях до &krusader;!</para>
<para>
<emphasis role="bold"
>Вкладка «Загальне»</emphasis>
</para>
<para
>Тут ви можете вказати повний шлях до таких зовнішніх програм:</para>
<informaltable>
<tgroup cols="2">
<tbody>
<row>
<entry
>програма</entry>
<entry
>придатний до налаштування повний шлях</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>kdesu</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/kdesu</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>kget</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/kget</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>mailer</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/kmail</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para
>інструмент diff</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/kompare</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<command
>krename</command>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/krename</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>krusader</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/krusader</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>locate</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/locate</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>mount</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/bin/mount</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>umount</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/bin/umount</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>updatedb</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/updatedb</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
</tbody>
</tgroup>
</informaltable>
<tip>
<para
>Типово, як зовнішній інструмент порівняння, буде використано &kompare;, але ви можете скористатися вашим улюбленим інструментом порівняння, наприклад <ulink url="http://furius.ca/xxdiff/"
><application
>xxdiff</application
></ulink
> або <ulink url="https://www.kde.org/applications/development/kdiff3/"
><application
>KDiff3</application
></ulink
>. Для цього слід просто вказати потрібний шлях до програми.</para>
</tip>
<para>
<emphasis role="bold"
>Вкладка «Архіватори»</emphasis>
</para>
<para
>За допомогою цієї сторінки можна визначити спосіб, у який &krusader; працюватиме з архівами. У розділі <guilabel
>Загальне</guilabel
> ви побачите список форматів архівів. Пункти деяких з них буде заповнено, а деякі — ні. Активні пункти (які заповнено) підтримуються &krusader;. Архіви цих пунктів &krusader; оброблятиме прозоро (якщо вами було позначено пункт <guilabel
>Навігація архівами як теками</guilabel
> у розділі <link linkend="konfig-archives"
>Архіви</link
>) і надаватиме вам змогу відкривати їх як теки. Якщо ж пункт архіву буде порожнім, &krusader; спробує викликати програму, яка відкриває архіви відповідного типу. Якщо ж певний пункт архіву буде деактивовано, &krusader; не вдалося знайти відповідні виконувані файли у налаштованому списку каталогів. Підтримуються такі типи архівів: ace, arj, bzip2, deb, gzip, iso, lha, lzma, rar, rpm, tar, xz, zip і 7z.</para>
<informaltable>
<tgroup cols="2">
<tbody>
<row>
<entry
>архіватор</entry>
<entry
>придатний до налаштування повний шлях</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>7z</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>usr/bin/7z</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>arj</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>usr/bin/arj</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>bzip2</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>usr/bin/bzip2</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>cpio</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/bin/cpio</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>dpkg</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/bin/dpkg</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>gzip</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/gzip</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>lha</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/lha</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>lzma</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/lzma</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>rar</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/rar</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>tar</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/bin/tar</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>unace</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/unace</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>unarj</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/unarj</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>unrar</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/unrar</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>unzip</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/unzip</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>zip</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/zip</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
<row>
<entry>
<para>
<command
>xz</command>
</para>
</entry>
<entry>
<para>
<filename class="directory">
<replaceable
>/usr/bin/xz</replaceable>
</filename>
</para>
</entry>
</row>
</tbody>
</tgroup>
</informaltable>
<note>
<para
>&krusader; не є повністю сумісним з ACE, незважаючи на всіх зусилля розробників. Unace є програмою з закритим кодом, яка містить додаткові рядки, які призводять до того, що Unace переходить у режим нескінченного циклу, якщо stdin було переспрямовано. Програма працює у спосіб, подібний до «su»: ви не можете ввести пароль лише з stdin. У &krusader; >= 1-51 передбачено можливість емуляції середовища командного рядка для вмикання співпраці з Unace, але у випусках Unace часто змінюється формат виводу, що робить співпрацю майже неможливою.</para>
- <script name="widget-text-capture" icon="text-x-python" comment="Клацання середньою кнопкою миші на віджеті у будь-якій з програм накаже програмі виконати пошук у пам’яті перекладів у всіх відкритих вікнах Lokalize." text="Захоплення тексту віджетів" interpreter="python"/>
- <script name="msgfmt" file="msgfmt.py" icon="text-x-python" comment="Зібрати переклади po і зберегти їх до ~/.kde" text="Встановити переклад локально" interpreter="python"/>
- <script name="check-gui" file="check-gui.js" icon="application-javascript" text="Перевірка синтаксису під час кожного збереження файла (GUI)" interpreter="qtscript">
+ <script comment="Клацання середньою кнопкою миші на віджеті у будь-якій з програм накаже програмі виконати пошук у пам’яті перекладів у всіх відкритих вікнах Lokalize." name="widget-text-capture" icon="text-x-python" interpreter="python" text="Захоплення тексту віджетів"/>
+ <script comment="Зібрати переклади po і зберегти їх до ~/.kde" name="msgfmt" file="msgfmt.py" icon="text-x-python" interpreter="python" text="Встановити переклад локально"/>
+ <script name="check-gui" file="check-gui.js" icon="application-javascript" interpreter="qtscript" text="Перевірка синтаксису під час кожного збереження файла (GUI)">
- <script name="msgfmt2" file="msgfmt2.py" icon="text-x-python" comment="Зібрати переклад і зберегти його локально" text="Зібрати переклад локально" interpreter="python"/>
+ <script comment="Зібрати переклад і зберегти його локально" name="msgfmt2" file="msgfmt2.py" icon="text-x-python" interpreter="python" text="Зібрати переклад локально"/>
msgstr "Ekos виконає повторне фокусування за %1 секунд."
#. i18n("Ekos will refocus in %1 seconds, last procedure was %2 seconds ago.", refocusEveryNTimer.elapsed()/1000-refocusEveryNTimer.elapsed()*60, refocusEveryNTimer.elapsed()/1000));
#: ekos/capture/capture.cpp:6181
#, kde-format
msgid "Ekos will refocus in %1 seconds, last procedure was %2 seconds ago."
msgstr ""
"Ekos виконає повторне фокусування за %1 секунд. Востаннє процедуру було "
"проведено %2 секунд тому."
#: ekos/capture/capture.cpp:6185
#, kde-format
msgid ""
"Ekos will refocus as soon as possible, last procedure was %1 seconds ago."
msgstr ""
"Ekos виконає повторне фокусування якомога швидше. Востаннє процедуру було "
"проведено %1 секунд тому."
#: ekos/capture/capture.cpp:6468
#, kde-format
msgid "Reset %1 configuration to default?"
msgstr "Відновити типові значення налаштувань %1?"